ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23.06.2004 Справа N 8/252-8/310
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Регіонального фонду "QQQ" по Чернігівській області на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2004 року у
справі №8/252-8/310 за позовом Відкритого акціонерного товариства
"XXX" до Приватного підприємства "YYY", Товариства з обмеженою
відповідальністю "ZZZ" та Регіонального фонду "QQQ" по
Чернігівській області про стягнення суми та зустрічним позовом
Регіонального фонду "QQQ" по Чернігівській області до Відкритого
акціонерного товариства "XXX"
про визнання недійсними угод,
У С Т А Н О В И В:
У серпні 2003 року позивач звернувся до господарського суду
Чернігівської області з позовною заявою до відповідачів про
стягнення солідарної заборгованості в сумі 68 670, 02 грн.,
відсотків за користування кредитом у сумі 2 632,36 грн., пені в
сумі 1 106,25 грн. та пені за прострочення сплати відсотків у сумі
29,95 грн., посилаючись на те, що Приватним підприємством "YYY" не
виконані зобов'язання за кредитним договором №257 від 05.06.2001
року з погашення наданого кредиту і відсотків за користування ним,
а Товариство з обмеженою відповідальністю "ZZZ" та Регіональний
фонд "QQQ" по Чернігівській області зобов'язані відповідати в разі
невиконання Приватним підприємством "YYY" зобов'язання за
кредитним договором на підставі договорів майнової поруки від
05.06.2001 року №257/1 та №257/2.
Доповідач Вовк І.В.
У суді першої інстанції позивач заявив клопотання про відмову від
позову в частині стягнення пені з Регіонального фонду "QQQ" по
Чернігівській області та з Товариства з обмеженою відповідальністю
"ZZZ" за договорами поруки відповідно в сумах 2 000, 96 грн. і
902,51 грн.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач
Регіональний фонд "QQQ" по Чернігівській області звернувся до суду
із зустрічним позовом до позивача за первісним позовом про
визнання недійсними договорів на підставі ст. 48 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
, посилаючись на те, що договори майнової поруки №257/2
від 05.06.2001 року, застави майна та майнових прав №257/3 від
05.06.2001 року, застави від 30.11.2001 року та додаткові угоди №2
і №3 до договору майнової поруки не відповідають вимогам
законодавства.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 09.10.2003
року зустрічний позов прийнятий до розгляду в частині вимог про
визнання недійсним договору майнової поруки №257/2 від 05.06.2001
року та додаткових угод до нього, а в решті вимог відмовлено,
оскільки вони не пов'язані з первісним позовом.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 17.10.2003
року первісні позовні вимоги задоволено, а в зустрічному позові
відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
11.02.2004 року зазначене рішення суду першої інстанції залишено
без змін.
У касаційній скарзі Регіональний фонд "QQQ" по Чернігівській
області вважає, що судом порушено і неправильно застосовано норми
матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ним
судові рішення в частині солідарного стягнення заборгованості з
нього, боргу за відсотками та пені, і щодо відмови в зустрічному
позові скасувати та прийняти нове рішення.
Відзиви на касаційну скаргу від позивача та відповідачів до суду
не надходили.
Заслухавши пояснення представників позивача та Регіонального фонду
"QQQ" по Чернігівській області, дослідивши доводи касаційної
скарги, перевіривши матеріали справи та прийняті у ній судові
рішення, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.06.2001 року між позивачем
та Приватним підприємством "YYY" укладено кредитний договір №257,
за умовами якого банк зобов'язується надати приватному
підприємству кредит в сумі 60 000 грн. для поточної діяльності
підприємства, закупівлі обладнання та плати за монтажно-ремонтні
роботи на строк до 5 червня 2003 року, а Приватне підприємство
"YYY" зобов'язується забезпечити своєчасне повернення кредиту та
сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі 15 % річних
щомісячно 1-го числа наступним за звітним місяця.
Додатковими угодами №1 від 30.11.2001 року та №2 від 05.06.2003
року до кредитного договору сума кредиту збільшена до 70 000 грн.
і строк повернення кредиту продовжений до 20.06.2003 року.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором
позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю "ZZZ" та
Регіональним фондом "QQQ" по Чернігівській області укладено
відповідно договори майнової поруки №257/1 від 05.06.2001 року та
№257/2 від 05.06.2001 року, за умовами яких останні зобов'язались
відповідати за виконання в повному обсязі зобов'язань Приватного
підприємства "YYY" перед позивачем , що виникли з кредитного
договору №257 від 05.06.2001 року. Додатковою угодою №3 від
05.06.2003 року до договору майнової поруки №257/2 від 05.06.2001
року строк дії договору продовжено до 20.06.2003 року у зв'язку з
продовженням дії кредитного договору №257 від 05.06.2001 року.
П 5.1 кредитного договору визначено, що при порушенні строку
погашення кредиту та несвоєчасній сплаті процентів за кредит
позивач має право стягувати з Приватного підприємства "YYY" пеню в
розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який
нараховується пеня, нараховану на суму заборгованості за кожний
день прострочення платежу.
Предметом даного судового розгляду за первісним позовом є вимоги
про стягнення солідарної заборгованості, відсотків за користування
кредитом, пені та пені за прострочення сплати відсотків у зв'язку
з невиконанням Приватним підприємством "YYY" зобов'язань за
кредитним договором №257 від 05.06.2001 року з погашення наданого
кредиту і відсотків за користування ним.
При цьому, позовні вимоги заявлені як до Приватного підприємства
"YYY" так і до Товариства з обмеженою відповідальністю "ZZZ" та
Регіонального фонду "QQQ" по Чернігівській області, які
зобов'язані відповідати в разі невиконання Приватним підприємством
"YYY" зобов'язання за кредитним договором на підставі договорів
майнової поруки від 05.06.2001 року №257/1 та №257/2.
Предметом даного судового розгляду за зустрічним позовом є вимоги
про визнання недійсними договору майнової поруки та додаткових до
нього угод на підставі ст. 48 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
у зв'язку з тим,
що вони не відповідають вимогам законодавства.
Відповідно до ст. 178 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
виконання зобов'язань
може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою
(штрафом, пенею), заставою і поручительством.
Ст. 191 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
передбачено, що за договором поруки
поручитель зобов'язується перед кредитором іншої особи відповідати
за виконання нею свого зобов'язання в повному обсязі або в
частині.
Згідно з вимогами ст.192 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
в разі невиконання
зобов'язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як
солідарні боржники, якщо інше не встановлено договором поруки.
Поручитель відповідає в тому ж обсязі, як і боржник, зокрема,
відповідає за сплату процентів, за відшкодування збитків, за
сплату неустойки, якщо інше не встановлено договором поруки.
Особи, які разом поручились, відповідають перед кредитором
солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
П 1.4 договорів майнової поруки передбачено, що відповідальність
майнових поручителів та боржника є солідарною. При цьому умовами
договорів майнової поруки визначено обсяг відповідальності
майнових поручителів саме в тому ж обсязі, що і відповідальність
боржника, в тому числі по основному боргу, по процентах та сплаті
пені, що не суперечить ч.2 ст.192 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Ст. 175 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
встановлено, що при солідарному
обов'язку боржників кредитор вправі вимагати виконання як від усіх
боржників разом, так і від кожного з них окремо, причому як
повністю, так і в частині боргу.
Судом першої інстанції встановлено, що Приватним підприємством
"YYY" не виконані зобов'язання за договором кредиту з повернення
отриманих кредитних коштів у сумі 68 670, 02 грн., і
заборгованість по процентах на день вирішення спору становить
2 632 грн.
Судом першої інстанції також встановлено, що Приватне підприємство
"YYY" як позичальник кредиту і Товариство з обмеженою
відповідальністю "ZZZ" та Регіональний фонд "QQQ" по Чернігівській
області як поручителі несуть перед позивачем відповідальність
відповідно до вимог ст.ст. 174,175 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Отже, місцевий господарський суд, з яким погодився й апеляційний
господарський суд, дійшов правильного висновку про наявність
правових підстав для стягнення заборгованості з Приватне
підприємство "YYY" солідарно з іншими відповідачами й обґрунтовано
задовольнив первісний позов.
Суд першої інстанції також дійшов правильного висновку, з яким
погодився і апеляційний господарський суд, про необґрунтованість
вимог за зустрічним позовом, оскільки відсутні правові підстави
для визнання недійсним договору поруки від 05.06.2001 року №257/2
та додаткових угод до нього, і це ґрунтується на матеріалах справи
та вимогах закону.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
За таких обставин, прийнята у справі постанова апеляційного
господарського суду відповідає матеріалам справи та вимогам
закону, і тому її слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без
задоволення.
З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11, 121-1 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Регіонального фонду "QQQ" по Чернігівській
області залишити без задоволення, а постанову Київського
апеляційного господарського суду від 11.02.2004 року - без змін.
Поновити виконання рішення господарського суду Чернігівської
області від 17.10.2003 року.
Головуючий В. Перепічай
Судді І. Вовк
П.Гончарук