ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.06.2004 Справа N 8/903
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 16.09.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого Черногуза Ф.Ф.
суддів: Невдашенко Л.П., Михайлюка М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Київської міської клінічної психоневрологічної лікарні N 1,
м. Київ
на постанову від 26.01.2004 Київського апеляційного
господарського суду
у справі господарського суду N 8/903 м. Києва
за позовом Приватного підприємства "Побуттехцентр", м. Київ
до Київської міської клінічної психоневрологічної лікарні
N 1, м. Київ
про стягнення 54 111,79 грн.
за участю представників сторін:
від позивача - Козловський Д.О.
від відповідача - Павленко Н.С., Лепський Г.В.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду м. Києва від 16.12.2003
задоволено частково позов Приватного підприємства "Побуттехцентр"
до Київської міської клінічної психоневрологічної лікарні N 1 про
стягнення 54111,79 грн. в т.ч. 50402,20 грн. заборгованості за
виконані згідно з договором N 73 від 12.12.01 роботи по
капітальному ремонту та технічному обслуговуванню пральні,
2449,54 грн. збитків від інфляції, 1260,05 грн. річних. Стягнуто з
Київської міської клінічної психоневрологічної лікарні N 1 на
користь Приватного підприємства "Побуттехцентр" 50402,20 грн.
основного боргу, 622,02 грн. судових витрат. В іншій частині
позову відмовлено.
Суд мотивував своє рішення тим, що ст. 332 Цивільного кодексу
УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
встановлено, що за договором підряду підрядчик
зобов'язується виконати на свій риск певну роботу за завданням
замовника з його або своїх матеріалів, а замовник зобов'язується
прийняти і оплатити виконану роботу.
За договором N 73 від 12.12.01 позивач виконав для
відповідача роботу, робота прийнята відповідачем, про що складені
відповідні двохсторонні акти. Відповідач не довів відсутність
своєї вини.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
26.01.2004 залишено без змін рішення господарського суду м. Києва
від 16.12.2003 з тих же підстав.
Оскаржуючи постанову апеляційного суду та рішення
господарського суду скаржник просить їх скасувати та передати
справу на новий розгляд до суду першої інстанції посилаючись на
те, що при винесенні рішень суди не застосували до спірних
правовідносин ст. 335 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
згідно
якої підрядчик, що виконує роботу з своїх матеріалів відповідає за
доброякісність матеріалів.
Скаржник зазначає, що підрядчик, провівши неякісний ремонт
пральні замовника із свого неякісного обладнання, не виконав умов
п. 3.3 договору, де зазначено, що за всі роботи по даному
договору, включаючи додержання правил техніки безпеки, підрядчик
несе повну відповідальність, виконуючи їх власними силами та
своїми матеріально - технічними засобами. За таких обставин
замовник правомірно не оплатив підрядчику виконані ним роботи
згідно актів за січень-квітень 2002, оскільки у ст. 344 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
зазначається, що коли підрядчик допустив відступи від
умов договору, що погіршили роботу, або допустив інші недоліки в
роботі, замовник вправі зменшити винагороду за роботу.
Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну
оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та її повноту,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що між
Київською міською клінічною психоневрологічною лікарнею N 1
(замовник) та Підприємством "Побуттехцентр" (підрядчик) укладено
договір N 73 від 12.12.2001 згідно з умовами якого замовник
доручає, а підрядчик зобов'язується виконати капітальний ремонт
пральні.
Пунктом 3.2 Договору передбачено, що при завершенні робіт
підрядчик представляє замовнику акт здачі-приймання робіт. Актами
прийому виконання підрядних робіт N 25 за лютий 2002, N 26 за
січень 2002, N 46 за березень 2002, підписаними представниками
обох сторін, підтверджено виконання робіт на суму 57895 грн.
На час пред'явлення позову заборгованість складає
50402,20 грн.
Відповідно до ст. 332 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
за
договором підряду підрядчик зобов'язується виконати на свій риск
певну роботу за завданням замовника з його або своїх матеріалів, а
замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконану роботу.
Згідно умов договору, оплата робіт здійснюється щомісячно
(п. 2.2).
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не виконано
договірні зобов'язання.
Судом першої та апеляційної інстанції повно та всебічно
досліджені обставини справи, перевірені доводи позивача,
заперечення відповідача, об'єктивно оцінені докази, надані
сторонами.
Твердження скаржника про те, що судами не застосовано ст. 335
Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
до уваги не приймається,
оскільки предметом позову було стягнення заборгованості за
договором підряду, а не доброякісність обладнання та недоліки в
роботі обладнання.
Суди звертали увагу скаржника на те, що недоліки в роботі
обладнання пральні, на які посилається скаржник, слід вважати
явними недоліками і скаржник мав би звернутися з відповідними
вимогами до позивача в межах строку, встановленого ст. 343 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
, що ним зроблено не було.
Посилання скаржника в касаційній скарзі на порушення
апеляційним судом інших норм процесуального та матеріального права
також не знайшли свого підтвердження.
Колегія суддів вважає юридичну оцінку, дану судом першої та
апеляційної інстанції обставинам справи такою, що ґрунтується на
матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для
задоволення касаційної скарги не вбачає.
Керуючись ст. ст. 111-9, 111-10 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову
Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2004 у
справі N 8/903 без змін.