Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши касаційну ТОВ “Брокерської фірми “В”

скаргу

на рішення господарського суду АРК від 12.02.2004р.

у справі за позовом ТОВ “Брокерської фірми “В”

до ТОВ “Кримський партнер”

про стягнення 36 494,12 грн.

В С Т А Н О В И В:

у січні 2004 року ТОВ “Брокерська фірма “В” звернулась до суду з позовом про стягнення з ТОВ “Кримський партнер” 36494,12 грн.

Позивач зазначив, що по накладній від 29.04.2003 року поставив відповідачу товар, за який останній розрахувався не у повному обсязі, а тому він просив стягнути на його користь залишок боргу у сумі 36494,12 грн.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.02.2004 року у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач посилається на безпідставність висновків суду щодо відсутності у відповідача обов’язку оплатити товар, неправильну правову оцінку обставин справи і просить рішення суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи скарги, судова колегія вважає, що рішення суду не може залишатись без змін і підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Постановляючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд виходив з того, що укладений сторонами договір № 5 від 30.01.2003 року не містить усіх істотних умов для даного виду договорів і не може вважатись укладеним, а відповідно і породжувати права та обов’язки, зокрема і щодо оплати отриманої продукції.

Проте погодитись з наведеними мотивами відмови у позові не можна, оскільки висновки суду зроблені без повної та всебічної перевірки обставин справи.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом спору є розмір заборгованості за поставлені матеріальні цінності згідно накладної РН-0000106 від 29.04.2003 року, погасити яку відповідач відмовляється, незважаючи на заявлені вимоги.

Але ці обставини, на які посилається позивач, зокрема, підстави здійснення відповідачем часткової попередньої оплати, умови поставки і отримання товару по цій накладній, причини відмови від платежу судом не з’ясовувались, оцінки їм не дано, а тому висновки суду щодо відсутності у позивача права вимагати оплати товару з посиланням лише на договір від 30.01.2003 року не можна визнати обґрунтованими, а постановлене ним рішення законним.

При новому розгляді спору суду необхідно врахувати наведене, повно та всебічно з’ясувати дійсні обставини справи, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого постановити законне і обґрунтоване рішення.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 111-9, 111-11 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.02.2004 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.