ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.06.2004 Справа N 35/721-03
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу Підприємства зі 100% іноземними інвестиціями
“Б” на постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 24.02.2004 р. у справі за позовом Підприємства зі 100%
іноземними інвестиціями “Б” до АК “Х”
про стягнення сум
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали
справи, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї,
суд
У С Т А Н О В И В:
У жовтні 2003р. Підприємство зі 100% іноземними інвестиціями “Б”
пред’явило в господарському суді позов до АК “Х” про стягнення
безпідставно отриманої суми 107111,07 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 20.11.2003
р., позов було задоволено, з АК “Х” стягнуто 107111,07 грн.
безпідставно отриманих грошових коштів.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, відповідач
оскаржив його в апеляційному порядку.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
24.02.2004 р., апеляційну скаргу було задоволено, рішення
господарського суду Харківської області від 20.11.2003 р.
скасовано, у задоволені позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 24.02.2004 р.,
а рішення господарського суду Харківської області від 20.11.2003
р. залишити в силі, посилаючись на порушення судом норм
матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи,
13.12.2001 р. між сторонами було укладено договір № 2-655К на
користування електричною енергією, предметом якого є умови
відпуску електричної енергії, як різновиду промислової
продукції, в межах 400 кВт, дозволеної для використання
потужності.
Згідно п. 2. договору № 2-655К від 13.12.2001 р. предмет
договору, умови виконання та обов'язки сторін викладено у
Доповненні до цього договору, складеного на основі типового
договору, затвердженого Постановою НКРЕ України № 28 від
31.07.1996 р.
З огляду п. 3 при виконанні умов Договору, а також вирішенні
всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони
зобов'язуються керуватися Законом України "Про
електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
, Правилами користування
електричною енергією, іншими нормативними документами.
Відповідно до п. 4.2. розділу 4. Доповнення, розрахунки за
електричну енергію здійснюються шляхом перерахування попередньої
оплати до початку розрахункового періоду в розмірі 100% від
договірної величини споживання електричної енергії.
Пункт 4.7. розділу 4 вказує, що у випадку споживання
електроенергії понад кількість обумовлену на відповідний
розрахунковий період"Споживач" сплачує Енергопостачальній
організації вартість понадобумовлених обсягів електричної
енергії, згідно з чинним законодавством.
Згідно ч. 5 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”
( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
, споживачі (крім населення) у випадку споживання
електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий
період сплачують енергопостачальникам п’ятикратну вартість
різниці фактично спожитої і договірної величини.
Визначення ж граничних величин споживання електроенергії та
потужності встановлено розділом 5 Доповнення до договору №
2-655К.
Відповідно до додатку № 1 до Договору № 2-655К, об’єм постачання
електричної енергії споживачу доводиться щомісячно лімітними
повідомленнями.
За приписом п. 11 Порядку постачання електричної енергії
споживачам ( 441-99-п ) (441-99-п)
, затвердженого Постановою Кабінету
Міністрів України від 24.04.1999 р. № 441 (в редакції станом на
30.06.2002 р.), граничні величини споживання електричної енергії
доводяться до споживачів як договірні величини у терміни,
обумовлені договором між місцевою енергопостачальною
організацією та споживачем. Повідомлення про ці величини є
невід"ємною частиною договору. За підсумками місяця гранична
величина споживання електричної енергії для споживачів
коригується до рівня фактично сплаченої за цей місяць величини
її споживання.
Відповідно до п. 7 вказаного Порядку ( 441-99-п ) (441-99-п)
, споживачам,
які не здійснюють поточні платежі у терміни, встановлені
договором, або не дотримуються узгоджених графіків погашення
заборгованості, граничні величини споживання електричної енергії
не встановлюються, а споживачі підлягають відключенню від
електричних мереж.
За змістом Порядку коригування граничних величин споживання
електроенергії проводиться в межах попередньої оплати в періоді,
попередньому рахунковому, на який встановлено ліміт і не
потребує окремого повідомлення.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що лімітним
повідомленням від 30.04.2002 р. відповідач встановив позивачу
договірну величину електроспоживання на червень 2002 року в
розмірі 0 кВт/год., що підтверджується також і відомістю
скоригованих планів електроспоживання на червень 2002 р.
(а.с.81,84).
Позивач 13.05.2002 р. сплатив на рахунок відповідача кошти в
розмірі 8866,46грн., в тому числі ПДВ 1477,74 відповідно до
платіжного доручення № 119720 від 13.05.2002 р., сума без ПДВ
7388,72 грн. (а.с.145).
Призначення платежу - оплата за електроенергію згідно дог. №
2-655К від 13.12.2001 р. Інших платежів за електроенергію в
травні місяці 2002 р. позивач відповідачу не здійснював.
Згідно відомості скоригованих планів електроспоживання позивачу
на червень 2002 р., згідно сплачених коштів, встановлено
граничну величину споживання електроенергії в розмірі 43980
кВт/год.(а.с.82).
Відповідно до відомостей про споживання електроенергії станом на
25.06.2002р. ПІІ"Б", підписаних керівником підприємства та
головним енергетиком та завірених печаткою, загальний обсяг
споживання електроенергії по 12 встановленим лічильникам склав
203040 кВт/год.(а.с.93).
Актом перевищення договірної величини споживання електроенергії
від І2.07.2002 р. № 1165 відповідачем встановлено, що договірна
величина споживання електроенергії в період з 1.06. по
30.06.2002 р. встановлена позивачу повідомленням від 30.04.2002
р. в обсязі 0 кВт\год та скоригована на червень 2002 р. в обсязі
43980 кВт/год.
Фактичне ж споживання електроенергії за розрахунковий період
склало 159060 кВт/год, а вартість різниці між фактично спожитою
та договірною величиною електроенергії склала відповідно до
розрахунків відповідача 106888,32 грн. (а.с.18).
Випискою із оперативного журналу від 15.11.2002 р. та службовою
запискою начальника Північного РОЕ підтверджується, що
15.11.2002 р. о 16 год. 03 хв. позивач був відключений від
живлення електроенергії, включення проводилося о 17 год.32 хв.
згідно наряду № 563 від 15.11.2002 р.
15.11.2002 р. позивач гарантійним листом на ім’я відповідача
гарантував сплату заборгованості, що виникла у червні 2002 р. у
розмірі 106888,32 грн. рівними частинами на протязі періоду з
1.12.2002 р. по 1.12.2003 р. щомісяця.
Платіжним дорученням № 121623 від 18.11.2002 р. позивач сплатив
відповідачу 122,75 грн. за підключення електроенергії згідно
рах. № 2-655 від 18.11.2002 р., в т.ч. ІДВ 20.46 грн. (а.с.23)
Платіжним дорученням № 121642 від 21.11.2002 р. позивач сплатив
відповідачу 32064,5 грн., в т.ч. ПДВ 5344,08 грн. за перевищення
споживання електроенергії згідно рахунку № 655 від 31.10.2002
р.(а.с.20), платіжним дорученням № 1387 від 4.01.2003 р. 2064,5
грн. за перевищення споживання електроенергії згідно рахунку №
655 від 1.10.2002 р. (а.с.21), платіжним дорученням № 8259 від
30.01.2003 р. 42759,32 грн. за перевищення споживання
електроенергії згідно рахунку № 655 від 31.10.2002 р.
Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що
загальна сума, сплачена позивачем відповідачу за перевищення
ліміту споживання електроенергії та підключення до електромереж,
складає 107011,07 грн.
З огляду вищевикладеного та матеріалів справи, суд апеляційної
ўнстанцўї дійшов підставного висновку про скасування рішення
суду та відмову у задоволенні позову, оскільки підстави
перерахування коштів за перевищення договірних (як граничних)
обсягів споживання електроенергії визначені як законом - ст. 26
Закону України "Про електроенергетику" ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
від
16.10.1997 р. № 575/97-ВР, так і договором - п. 4.2. Доповнення
до Договору № 2-655К від 13.12.2001 р.
Відповідно не може бути визнана сплаченою без достатніх правових
підстав, встановлених договором або законом і сума 122,75 грн.
за підключення електроенергії, оскільки таке відключення і
наступне підключення позивача мало місце, що підтверджується
зазначеними вище документами.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильності ухваленої
постанови другої інстанції.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 - 111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Підприємства зі 100% іноземними інвестиціями
“Б” залишити без задоволення, а постанову Харківського
апеляційного господарського суду від 24.02.2004 р. без змін.