ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.06.2004 Справа N 25/326
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 09.09.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Божок В.С.
суддів: Хандуріна М.І., Костенко Т.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ДПІ у Печерському районі м. Києва
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
31.03.04
у справі господарського суду м. Києва
за позовом ЗАТ "Преміумвин"
до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПІ у Печерському
районі м. Києва
про визнання недійсними акту та податкових повідомлень-рішень
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: Александров О.К. - директор,
ДПІ у Голосіївському районі: Адаменко М.С. (дов.
N 1162/9/10-107 від 14.04.04),
ДПІ у Печерському районі: Ткаченко О.Є. (дов. N 12/9/10-008/2
від 08.01.04),
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 03.06.2003 господарського суду м. Києва позов
задоволено в частині визнання недійсними податкових
повідомлень-рішень ДПІ у Печерському районі м. Києва від
21.11.2002 N 305/26-16/0, яким позивачу визначено податкове
зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 19828,54 грн.,
та від 21.11.2002 N 304/26-16/0, яким позивачу визначено податкове
зобов'язання по ПДВ в загальній сумі 13153,52 грн.
В решті позовних вимог щодо визнання недійсним акта перевірки
та його скасування, а також скасування податкових
повідомлень-рішень провадження у справі припинено п.п. 1 ст. 80
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Постановою від 31.03.2004 Київського апеляційного
господарського суду рішення від 03.06.2003 господарського суду
м. Києва залишено без змін.
Судові рішення мотивовані посиланням на п. 5.1, п.п. 5.2.1,
п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994
N 334/94-ВР ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
(зі змінами і доповненнями, далі ЗУ
N 334/94-ВР), п.п. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України від
03.04.1997 N 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
(із змінами і доповненнями),
(далі ЗУ N 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, а також на те, що подані
позивачем до справи копії первинних документів свідчать про
придбання останнім рекламних послуг у ТОВ ВРА "Мистецька Україна",
тобто здійснення господарської операції, і є допустимими доказами
на підтвердження валових витрат позивача та правомірності
включення до податкового кредиту сум, підтверджених податковими
накладними, виданими ТОВ ВРА "Мистецька Україна".
Не погоджуючись з судовими рішеннями ДПІ у Печерському районі
м. Києва звернулась до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою і просить їх скасувати з огляду на те, що
судами неправильно застосовано норми матеріального права, а саме
п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 ЗУ N 334/94-ВР
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
та п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 ЗУ N 168/97-ВР
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, судами не враховано, що належать до складу валових
витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними
розрахунками, платіжними та іншими документами, обов'язковість
ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення
податкового обліку, не взяті до уваги лист Головкиївархітектури
від 04.04.2002 де зазначено, що на протязі квітня-травня 2000 року
дозвільна документація не видавалася позивачу та ВРА "Мистецька
Україна" та лист ТОВ "Золотий Віл" від 07.03.2002 N 52/02, в якому
значиться, що товариство розпочало свою діяльність в III кварталі
2000 року і на протязі III-го кварталу 2000 року угоди про
розміщення рекламної продукції не укладалися; судами порушено
ст. 36 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
оскільки дана неправильна юридична оцінка обставинам справи із-за
неврахування наданих відповідачем письмових доказів.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
необхідним відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Господарськими судами встановлено, що ДПІ у Голосіївському
районі м. Києва проведено перевірку повноти нарахування та сплати
податку на прибуток ЗАТ "Преміумвин" за період з 01.04.2000 по
01.07.2000 за наслідками якої складено акт від 08.11.2002
N 111/26-15/20, в якому, зокрема, зазначається, що 18.04.2000 між
ЗАТ "Преміумвин" та ТОВ ВРА "Мистецька Україна" укладений договір
N 2-18/04-00 про комплексне рекламне обслуговування. Загальна
вартість рекламних послуг складала 88100 грн. з врахуванням ПДВ та
податку на рекламу.
За актом здачі-приймання виконаних робіт від 31.05.2000 ТОВ
ВРА "Мистецька Україна" виконало передбачені договором роботи по
розміщенню рекламних щитів за адресами переліченими у специфікації
N 1 до договору. Вартість виконаних робіт включена до валових
витрат та податкового кредиту згідно актів прийому-передачі робіт
та податкових накладних від 31.05.2000 N 471 та від 31.05.2000
N 471а. Згідно відповіді Головкиївархітектури від 04.04.2002
N 06-2711, протягом квітня-травня 2000 року довільна документація
на установлення рекламних щитів ЗАТ "Преміумвин" та ТОВ ВРА
"Мистецька Україна" не видавалась, а надавалась іншим
підприємством, тобто фактичного виконання договору від 18.04.2000
не відбулось. В порушення п.п. 11.2.1 ст. 11 ЗУ N 334/94-ВР
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
ЗАТ "Преміумвин" віднесено до складу валових витрат
у II кварталі 2000 року 52877,18 грн. та в порушення п.п. 7.4.4 ст. 7 ЗУ N 168/97-ВР
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, віднесло до податкового кредиту ПДВ в сумі
10522,82 грн., по витратам, які не включалися до складу валових.
До справи позивачем надані засвідчені копії договору,
специфікації, актів прийому-передачі виконаних робіт, податкових
накладних та платіжних доручень, які стосуються господарської
операції позивача з ТОВ ВРА "Мистецька Україна", які знайшли
відображення в акті перевірки.
Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 ЗУ N 334/94-ВР
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, до складу валових витрат включаються суми будь-яких
витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у
зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва,
продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням
обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.
Згідно п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 ЗУ N 334/94-ВР ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
,
не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не
підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими
документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена
правилами ведення податкового обліку.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що валові витрати
позивача підтверджено наданими останнім первинними документами,
які засвідчують факт проведення господарської операції з ТОВ ВРА
"Мистецька Україна" і цей факт не заперечується відповідачами.
Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 ЗУ N 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податковий кредит звітного періоду складається із сум податків,
сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у
зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких
відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та
основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають
амортизації.
Враховуючи зазначене вище, суди дійшли вірного висновку щодо
правомірності включення позивачем до податкового кредиту сум,
підтверджених податковими накладними, виданими ТОВ ВРА "Мистецька
Україна".
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що
господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам
справи, об'єктивно оцінено докази у справі, тому судові рішення
відповідають чинному законодавству України, обставинам справи і
підстав для їх скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п. 1 ст. 111-9,
ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову від 31.03.04 Київського апеляційного господарського
суду зі справи N 25/326 залишити без змін.