ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2004                                      Справа N 26/27а

Вищий господарський суд України у складі суддів:

головуючого            Овечкіна В.Е.

суддів:                Чернова Є.В.

                       Цвігун В.Л.

за участю представників:

позивача               Т. Другакова

відповідача            В. Фабрій, О. Польська

розглянув касаційну    ДПІ у м. Горлівці

скаргу

на постанову           Донецького    апеляційного   господарського

                       суду

у справі               № 26/27а

за позовом             ВАТ “Донбасенерго”

до                     ДПІ у м. Горлівці

про   визнання недійсним податкових повідомлень-рішень,

                       В С Т А Н О В И В:

Рішенням  господарського суду Донецької області  від  20.01.2004

позов ВАТ “Донбасенерго” задоволено частково, визнані недійсними

податкові   повідомлення-рішення  від   05.12.2002   в   частині

донарахування  податку  на прибуток та  застосування  фінансових

санкцій.

Постановою  Донецького  апеляційного  господарського  суду   від

03.03.2004  рішення суду залишено без зміни, так як відповідачем

не доведено, приписами якої саме норми податкового законодавства

повинен був керуватись позивач для того, щоб скорегувати  валові

витрати  у  випадку  списання кредиторської  заборгованості  при

включення спірної суми до складу валових витрат.

ДПІ  у  м.  Горлівці  просить постанову та рішення  суду  першої

інстанції  скасувати,  у  позові  відмовити,  так  як  одержання

безповоротної фінансової допомоги не передбачає будь-яких витрат

у  грошовій  та  матеріальній формі не тягне за собою  завищення

валових  витрат,  тобто АТ порушена ст. 5  Закону  України  “Про

оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
        .

АТ проти касаційної скарги заперечує та вважає,що судові рішення

відповідають вимогам чинного законодавства.

Вищий  господарський суд України у відкритому судовому засіданні

дослідив  матеріали  справи та вважає, що  касаційна  скарга  не

підлягає задоволенню з наступних підстав.

У   випадку,   коли   вартість  товарно-матеріальних   цінностей

залишається  неоплаченою  по  закінченні  строку  давності  така

кредиторська заборгованість вважається безповоротною  фінансовою

допомогою   у   відповідності  ст.   1   Закону   України   “Про

оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
        , та відповідно

до  ст.  4 вказаного Закону підлягає включенню до складу валових

витрат.

Позивач   списав  кредиторську  заборгованість,  що   залишилася

нестягнутою,  відносно  якої минув строк  позовної  давності  та

включив відповідну суму до складу валового доходу, що відповідає

вимогам  п.  18.2  Закону  України  “Про  порядок  погашення...”

( 2181-14 ) (2181-14)
        , ст. 45 Закону України “Про оподаткування  прибутку

підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
        .

Касаційна  інстанція погоджується з буквальним тлумаченням  норм

податкового   законодавства  попередніми  судовими  інстанціями,

зазначає,  що фактичні обставини справи встановлені на  підставі

всебічного,  повного та об’єктивного вивчення  наданих  доказів,

які  мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи  по

суті,    судами   достовірно   встановлено   відсутність    умов

адміністративно-правової відповідальності.

Судами  правильно  застосовано матеріальний  Закон,  що  регулює

спірні  правовідносини,  наведені  у  касаційній  скарзі  мотиви

іншого тлумачення податкових норм не грунтуються на Законі.

Виходячи  з  викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,  111-8,

111-9 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України

                      П О С Т А Н О В И В:

Постанову Донецького апеляційного господарського суду  у  справі

№  26/27а від 03.03.2004 та рішення суду від 20.01.2004 залишити

без зміни, а касаційну скаргу без задоволення.