ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.06.2004 Справа N 24/55
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
розглянувши Державної податкової інспекції у
касаційну скаргу Подільському районі м. Києва
на ухвалу від 02.02.2004
господарського суду м. Києва
у справі № 24/55
за позовом ДПІ у Подільському районі м. Києва
(третя особа: Подільська райдержадміністрація у
м. Києві)
до МП “А”
про скасування державної реєстрації відповідача
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою від 02.02.2004 господарського суду м. Києва винесеною на
підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, позов
залишено без розгляду у зв”язку з неподанням відповідачем
витребуваних судом документів та ненаданням позивачем суду
нормативного обгрунтування підстав позову і допустимих доказів
здійснення відповідачем діяльності, що суперечить закону.
ДПІ у Подільському районі м. Києва у поданій касаційній скарзі
просить ухвалу скасувати, оскільки вважає, що вимоги
господарського суду м. Києва виконала в повному обсязі.
Окрім того скаржник вказує на те, що відповідач доказів на
спростування обставин, повідомлених позивачем, до суду не надав.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали справи на предмет
правильності застосування судом першої інстанції норм
процесуального права та заслухавши пояснення присутнього у
засіданні представника позивача, дійшла висновку, що оскаржувана
ухвала підлягає скасуванню, а позовна заява – розгляду по суті з
наступних підстав.
Ухвалою від 08.01.2004 господарського суду м. Києва зобов'язано
позивача надати оригінали доданих до позовної заяви документів,
а відповідача – відзив та пояснення по суті заявлених вимог та
установчі документи.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
підставою для залишення позову без розгляду може бути неподання
позивачем без поважних причин витребуваних господарським судом
матеріалів, необхідних для вирішення спору.
У зв'язку з цим касаційна інстанція відхиляє помилкові посилання
суду в оскаржуваній ухвалі на ненадання позивачем доказів на
підтвердження здійснення відповідачем діяльності, що суперечить
закону, як на достатню підставу для залишення позову без
розгляду, оскільки в ухвалі від 08.04.2004 містяться конкретні
вимоги щодо надання лише оригіналів доданих до позовної заяви
документів, а інші (додаткові) документі в підтвердження
позовних вимог судом у позивача не витреовувалися.
Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 36 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином
засвідченій копії.
Наявні у справі копії актів, свідоцтва про державну реєстрацію
відповідача та його статуту є належним чином засвідчені, а
оригінали деяких документів (свідоцтво про державну реєстрацію
статут підприємства) позивач об'єктивно позбавлений можливості
подати з огляду на їх знаходження у господарюючого суб'єкта. До
того ж установчі документи МП “А” ухвалою від 08.01.2004 суд
витребував у відповідача, який не виконав зазначені вимоги.
Водночас колегія визнає помилковими посилання суду на
вўдсутнўсть надання позивачем нормативного обгрунтування підстав
пред”явлення позову, оскільки в позовній заяві від 15.12.2003
(а.с. 2,3) позивач вказує на невиконання відповідачем вимог
чинної на той час ст. 8 Закону України “Про підприємництво”
( 698-12 ) (698-12)
та п. 26 нині чинного Положення про порядок державної
реєстрації суб”єктів підприємницької діяльності (затверджено
постановою КМ України від 25.05.98 № 740), на підтвердження чого
скаржником було додано до позовної заяви акт № 747 від
01.09.2003 (а.с.9).
Окрім того, відсутність викладення в позовній заяві нормативного
обгрунтування підстав пред”явлення позову може бути лише
підставою для повернення позовної заяви без розгляду (п. 3 ч. 1
ст. 63 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
), але аж ніяк не підставою для
залишення позову без розгляду в порядку, передбаченому п. 5 ч. 1
ст. 81 цього Кодексу.
З огляду на момент пред”явлення позову (18.12.2003) передчасними
вважаються також вміщені в оскаржуваній ухвалі висновки суду про
обов”язок позивача надати суду певні докази на виконання вимог
п. 15 ст. 58, ст.ст. 239, 242, 247 Господарського кодексу
України ( 436-15 ) (436-15)
, який набрав чинності з 01.01.2004. Тим
більше, що зазначені додаткові докази ухвалою суду від
08.01.2004 у позивача не вимагалися, а недоведеність позивачем
тих обставин, на які він посилається в обгрунтування своїх вимог
(ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
) може бути підставою для відмови
в позові, а не для залишення позову без розгляду. Перелік
підстав для залишення позову без розгляду, який встановлено
ст. 81 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, є вичерпним і розширеному
тлумаченню не підлягає.
Зважаючи на вищенаведене касаційна інстанція дійшла висновку про
відсутність у суду першої інстанції достатніх законних підстав
для застосування п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
і
обумовлену цим наявність підстав для скасування оскаржуваної
ухвали та подальшого розгляду позовної заяви по суті
пред”явлених вимог за наявними у справі матеріалами (ст. 75 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
).
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, ч. 1
ст. 111-10, ст.ст. 111-11, 111-13 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ДПІ у Подільському районі м. Києва
задовольнити.
Ухвалу господарського суду м. Києва від 02.02.2004 у справі
№ 24/55 скасувати.
Зобов'язати господарський суд м. Києва розглянути позовну заяву
ДПІ у Подільському районі м. Києва по суті пред”явлених вимог.