ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2004                                        Справа N 23/42

Вищий господарський суд України у складі суддів:

головуючого           Овечкіна В.Е.

суддів:               Чернова Є.В.

                      Цвігун В.Л.

за участю представників:

позивача              А. Сиплівчак

відповідача           

розглянув касаційну   Хортицької МДПІ м. Запоріжжя

скаргу

на рішення            господарського суду Запорізької області

у справі              № 23/42

за позовом            ЗАТ       “Підприємство       промислового

                      залізничного транспорту” м. Запоріжжя

до                    Хортицької МДПІ

про   визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

                       В С Т А Н О В И В:

Рішенням  господарського суду Запорізької області від 30.01.2004

(суддя  І.Садовий) позовні вимоги задоволені,  спірне  податкове

повідомлення-рішення  визнано  недійсним  так  як   підприємства

промислового  залізничного  транспорту  згідно  ст.  22   Закону

України  “Про транспорт” ( 232/94-ВР ) (232/94-ВР)
         від 11.11.94  входять  до

складу залізничного транспорту.

Землі,  що  надаються  в  користування для  потреб  залізничного

транспорту,   визначаються  відповідно  до  Земельного   кодексу

України  та  Закону України “Про транспорт” ( 232/94-ВР  ) (232/94-ВР)
        ,  що

безпосередньо зазначено у ст. 6 Закону України “Про  залізничний

транспорт” ( 273/96-ВР ) (273/96-ВР)
        .

Відповідно  до  ст.  7  Закону  України  “Про  плату  за  землю”

( 2535-12  ) (2535-12)
          податок  на  земельні ділянки  надані  залізницям

справляється в розмірі 25% суми земельного податку.

Податкова   інспекція  просить  рішення  суду  по   цій   справі

скасувати,  у  позові відмовити, так як позивач  відноситься  до

залізничного транспорту незагального користування, а отже ставка

встановлена   ст.  7  Закону  України  “Про  плату   за   землю”

( 2535-12 ) (2535-12)
         застосовуватись не може.

Позивач  просить рішення суду залишити без зміни,  як  таке,  що

відповідає вимогам чинного законодавства.

Вищий  господарський суд України розглянув касаційну  скаргу  та

вважає, що касаційні вимоги підлягають частковому задоволенню  з

наступних підстав.

Згідно ст. 7 Закону України “Про плату за землю” ( 2535-12 ) (2535-12)
         від

01.01.2004 встановлена для залізниць сума земельного  податку  в

розмірі 25% суми податку обчисленого відповідно до ч. 1, 2  цієї

статті.

При  новому  розгляді справи доцільно достеменно  встановити  чи

охоплюється    поняттям   залізниця   промисловий    залізничний

транспорт,  чи  є  тотожніми поняття  залізниця  та  залізничний

транспорт,  звернути  увагу на розподіл транспортної  системи  в

Україні на залізничний та промисловий залізничний транспорт  для

чого зобов’язати сторони отримати відповідні довідки (документи)

від спеціалізованих у даній галузі установ.

При  новому  розгляді справи слід з’ясувати коди, які  надаються

залізниці  та промисловому залізничному транспорту та  врахувати

місцезнаходження зазначених юридичних осіб, зокрема, чи включена

земельна  ділянка до смуги відведення залізниць, чи  знаходиться

земельна ділянка в межах населеного пункту.

Враховуючи  викладене,  керуючись ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9,

111-10, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський  суд

України

                      П О С Т А Н О В И В:

1.  Касаційну  скаргу Хортицької МДПІ м. Запоріжжя  задовольнити

частково.

2.   Рішення   господарського  суду  Запорізької   області   від

30.01.2004  у  справі  № 23/42 скасувати з передачею  справи  на

новий розгляд до вищезазначеного суду першої інстанції.