ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.06.2004 Справа N 20-5/260
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого-судді Плахотнюк С.О.,
суддів: Панченко Н.П., Плюшка І.А.,
розглянувши касаційну ВАТ ЕК “Севастопольенерго”
скаргу
на постанову від 21.01.2004 Севастопольського
апеляційного господарського суду
та рішення від 28.10.2003 господарського суду
міста Севастополя
у справі № 20-5/260
за позовом ВАТ ЕК “Севастопольенерго”
до ДП “Завод Муссон-Точ” ВАТ “Муссон”
про стягнення 10039,88 грн.,
за участю представників:
- позивача – Злобіна А.А.,
- відповідача – не з’явився (належним чином повідомлено),
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 28.10.2003 господарського суду міста Севастополя
(суддя Антонова І.В) у справі № 20-5/260 в позові ВАТ ЕК
“Севастопольенерго” відмовлено. Рішення мотивовано тим, що
оскільки, відповідно до ст. 162 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
одностороння
зміна умов договору не допускається, господарський суд першої
інстанції прийшов до висновку щодо необґрунтованості заявлених
позивачем вимог.
Постановою від 21.01.2004 Севастопольського апеляційного
господарського суду (судова колегія у складі: головуючий суддя
Прокопанич Г.К., судді Лисенко В.А., Волкова К.В.) у справі
№ 20-5/260 рішення від 28.10.2003 господарського суду міста
Севастополя у цій справі залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням від 28.10.2003 господарського суду
міста Севастополя та постановою від 21.01.2004 Севастопольського
апеляційного господарського суду у справі № 20-5/260, ВАТ ЕК
“Севастопольенерго” подало до Вищого господарського суду України
касаційну скаргу, у якій просить скасувати зазначені рішення та
постанову. Касаційна скарга мотивована тим, що господарськими
судами першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано
норми матеріального (Закон України “Про електроенергетику”
( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
, Постанова КМ України в редакції від 09.04.2002
№ 475 “Про затвердження Порядку поставки електричної енергії
користувачам” ( 475-2002-п ) (475-2002-п)
) права та неповно з’ясовано
обставини справи.
Заслухавши доповідача, представника позивача, перевіривши
правильність застосування норм матеріального права судова
колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що
відповідно до укладеного сторонами договору № 47 від 15.04.2002
лімітним повідомленням № 1582/19 від 25.04.2003 ТОВ ЕК
“Севастопольобленерго” встановило відповідачу договірну величину
споживання електричної енергії на червень місяць 2003 року в
розмірі 25000 кВт/г.
Пунктом 1.1.2 зазначеного договору передбачено, що лімітне
повідомлення діє до отримання Абонентом нового і є невід’ємною
частиною договору.
Судами також встановлено, що рахунок про оплату спожитої
відповідачем понад ліміт електроенергії № 2571 від 04.07.2003 та
лист від 22.07.2003 № 3192/19 про зниження договірної величини
споживання електроенергії позивач направив відповідачу по
закінченню розрахункового періоду.
Встановивши, що об’єм спожитої ДП “Завод “Мусон-Точ” за червень
місяць 2003 року електроенергії становить 12560 кВт/г, тобто не
перевищує встановленої величини споживання, господарські суди
першої та апеляційної інстанції дійшли правомірного висновку про
відсутність підстав для застосування до відповідача фінансових
санкцій, передбачених ч. 5 ст. 2 Закону України “Про
електроенергетику” ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
, оскільки споживачі сплачують
енергопостачальникам п’ятикратну вартість різниці фактично
спожитої і договірної величини у випадку споживання за
розрахунковий період електричної енергії понад договірну
величину.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського
суду України вважає, що при прийнятті рішення та постанови
господарські суди не порушили норм матеріального і
процесуального права, а тому судова колегія Вищого
господарського суду України вважає, що підстави для зміни чи
скасування постанови від 21.01.2004 Севастопольського
апеляційного господарського суду та рішення від 28.10.2003
господарського суду міста Севастополя у справі № 20-5/260
відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-111-12 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну ВАТ ЕК “Севастопольенерго” на постанову від 21.01.2004
Севастопольського апеляційного господарського суду та рішення
від 28.10.2003 господарського суду міста Севастополя у справі
№ 20-5/260 залишити без задоволення.
Постанову від 21.01.2004 Севастопольського апеляційного
господарського суду та рішення від 28.10.2003 господарського
суду міста Севастополя у справі № 20-5/260 залишити без змін.