ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.06.2004 Справа N 7/249
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.-
головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Джунь В.В.
розглянув касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за
цінами у Н-ській області, м. Н-ськ (далі - Інспекція)
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від
17.12.2003
та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 30.03.2004
зі справи № 7/249
за позовом Інспекції
до дочірнього підприємства "ХХХ" відкритого акціонерного
товариства "YYY", м. Ч-ськ (далі - ДП "XXX" ВАТ "YYY")
про стягнення 16517,52 грн. економічних санкцій
та зустрічним позовом ДП "XXX" ВАТ "YYY"
до Інспекції
про визнання рішення недійсним.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
ДП "XXX" ВАТ "YYY": А.А.А.,
Інспекції: не з'явився.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд
України
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
17.12.2003 (суддя Коваль Л.А.) у задоволенні первісного позову
відмовлено; зустрічний позов задоволено: рішення Інспекції від
31.07.2003 № 200 про застосування економічних санкцій за порушення
державної дисципліни цін визнано недійсним; з Інспекції на користь
ДП "ХХХ" ВАТ "YYY" стягнуто 85 грн. державного мита, 118 грн.
витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення мотивовано тим, що, видаючи розпорядження від 03.07.2003 №
205-р-03 "Про впровадження регулювання цін на споживчому ринку
області", покладене в подальшому в обґрунтування оскаржуваного
рішення Інспекції, обласна державна адміністрація діяла з
перевищенням повноважень, наданих їй Законом, а також порушеннями
посадовими особами Інспекції порядку складання акта перевірки.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
30.03.2004 (суддя Кузнєцова І.Л. - головуючий, судді Білецька
Л.М., Ільєнок Т.В.) назване рішення залишено без змін з тих же
мотивів.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України
Інспекція просить рішення місцевого господарського суду та
постанову апеляційної інстанції скасувати і первісний позов
задовольнити. Касаційну скаргу мотивовано тим, що обласна державна
адміністрація, видаючи розпорядження від 03.07.2003 № 205-р-03,
діяла в межах своїх повноважень, оскільки відповідно до статті 13
Закону України "Про місцеві державні адміністрації" ( 586-14 ) (586-14)
до
відання місцевих державних адміністрацій належить вирішення питань
бюджету, фінансів та обліку, а статтею 16 цього Закону ( 586-14 ) (586-14)
передбачено здійснення місцевими державними адміністраціями
державного контролю за станом фінансової дисципліни, обліку та
звітності.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Сторони відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
належним чином повідомлено про час і
місце розгляду скарги.
Представник Інспекції у судове засідання не з'явився.
Перевіривши на підставі встановлених судовими інстанціями
фактичних обставин справи правильність застосування ними норм
матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення
представника ДП "ХХХ" ВАТ "YYY", Вищий господарський суд України
дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної
скарги з огляду на таке.
Судовими інстанціями інстанції у справі встановлено, що:
- Інспекція здійснила перевірку ДП "ХХХ" ВАТ "YYY" з питань
додержання державної дисципліни цін;
- 31.07.2003 Інспекцією прийнято рішення № 200 про вилучення у ДП
"ХХХ" ВАТ "YYY" до державного бюджету 5505,84 грн. необґрунтовано
отриманої виручки та 11011,68 грн. економічних санкцій;
- вказане рішення прийнято на підставі акта від 25.07.2003 № 871,
складеного за результатами перевірки порядку встановлення та
застосування ДП "ХХХ" ВАТ "YYY" цін і тарифів;
- перевіркою зафіксовано, що за період з 01.06.2003 по 23.07.2003
підприємством встановлено два найменування хліба, на які вводяться
фіксовані оптово-відпускні ціни станом на 01.06.2003;
- станом на 22.06.2003 підприємство збільшило ціну на хліб цих
найменувань, яка фактично діяла до 16.07.2003, у той час як
повинна була бути переглянута до рівня ціни станом на 01.06.2003;
- встановлені перевіркою порушення пов'язані з недотриманням ДП
"ХХХ" ВАТ "YYY" вимог розпорядження обласної державної
адміністрації (далі - ОДА) від 03.07.2003 № 205-р-03 "Про
впровадження регулювання цін на споживчому ринку області";
- розпорядженням ОДА від 03.07.2003 № 205-р-03 встановлено перелік
продукції і товарів, при реалізації яких здійснюється регулювання
торгівельних та постачальницько-збутових набавок, а також перелік
окремих видів борошна, хліба на які впроваджуються фіксовані
(граничні) оптово-відпускні та роздрібні ціни.
Причиною спору за первісним позовом, на думку Інспекції, стало
завищення фіксованих (граничних) оптово-відпускних цін на хліб із
суміші борошна першого та другого ґатунків та порушення
розпорядження ОДА від 03.07.2003 № 205-р-03.
Підставою подання зустрічного позову стало, на думку ВАТ "ZZZ",
те, що на момент видання розпорядження від 03.07.2003 №205-р-03 у
ОДА були відсутні повноваження у сфері регулювання цін.
Відповідно до частини другої статті 6 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
органи законодавчої, виконавчої та судової влади
здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією
межах і відповідно до законів України.
Пунктом 3 статті 116 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
передбачено, що забезпечення проведення цінової політики в державі
відноситься до компетенції Кабінету Міністрів України.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про місцеві державні
адміністрації" ( 586-14 ) (586-14)
місцева державна адміністрація є
місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів
виконавчої влади.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про місцеві державні
адміністрації" ( 586-14 ) (586-14)
місцеві державні адміністрації у своїй
діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами
України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України,
органів виконавчої влади вищого рівня.
Статтею 4 Закону України "Про ціни і ціноутворення" ( 507-12 ) (507-12)
до
повноважень Кабінету Міністрів України в галузі ціноутворення
віднесено: забезпечення здійснення державної політики цін;
визначення переліку продукції, товарів і послуг, державні
фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються
відповідними органами державного управління, крім сфери
телекомунікацій; визначення повноваження органів державного
управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а
також по контролю за цінами (тарифами).
Повноваження обласних державних адміністрацій щодо регулювання цін
і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг визначено
постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.96 № 1548
( 1548-96-п ) (1548-96-п)
(із змінами згідно з постановою Кабінету Міністрів
України від 24.07.2003 № 1150 ( 1150-2003-п ) (1150-2003-п)
).
Із встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи
вбачається, що на час видання ОДА розпорядження від 03.07.2003
№205-р-03 постанова Кабінету Міністрів України від 25.12.96 № 1548
( 1548-96-п ) (1548-96-п)
не надавала державним адміністраціям відповідних
повноважень щодо регулювання цін на хліб та хлібобулочні вироби.
Ціни на борошно та хлібобулочні вироби були виведені з-під
контролю за рішенням Кабінету Міністрів України (постанова від
29.06.99 №1158 ( 1158-99-п ) (1158-99-п)
, якою визнана такою, що втратила
чинність, постанова Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо
стабілізації ринку основних продовольчих товарів" від 18.06.99
№1061 ( 1061-99-п ) (1061-99-п)
, яка надавала обласним державним
адміністраціям повноваження за погодженням з територіальним
управлінням Антимонопольного комітету України запроваджувати на
період до 1 серпня 1999 року державне регулювання цін
(встановлення фіксованих та граничних рівнів цін, торговельних
(постачальницько-збутових) надбавок, нормативів рентабельності,
введення обов'язкового декларування їх зміни) на хліб і
хлібобулочні вироби і суміші борошна пшеничного першого і вищого
ґатунку (з доданням борошна пшеничного вищого ґатунку не більш як
50 відсотків), хліб і булочні вироби для діабетиків, борошно
пшеничне та житнє, цукор, крупи та олію).
Повернення до державного регулювання цін і тарифів на хліб та
хлібобулочні вироби може бути здійснено місцевими державними
адміністраціями лише за відповідним рішенням Кабінету Міністрів
України в порядку, визначеному законодавством України.
Беручи до уваги викладене, Вищий господарський суд України
погоджується з висновком попередніх судових інстанцій про те, що
розпорядження голови ОДА від 03.07.2003 №205-р-03 видано з
перевищенням передбачених законодавством повноважень.
Таким чином, Вищий господарський суд України вважає попередні
судові рішення у даній справі такими, що прийняті із дотриманням
норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні
передбачені законом підстави для їх скасування.
Керуючись статтями 111-9 - 111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. У задоволенні касаційної скарги Державної інспекції з контролю
за цінами в Н-ській області відмовити.
2. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
17.12.2003 та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 30.03.2004 зі справи № 7/249 залишити без
змін.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя В. Джунь