ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.06.2004 Справа N 8/41
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Грека Б.М.,
суддів Бур'янової С.С., Яценко О.В.
розглянувши
касаційну скаргу КП "XXX"
на ухвалу господарського суду Рівненської області
від 04.12.2003 року та постанову Львівського
апеляційного господарського суду від
03.03.2004 року
у справі № 8/41
за заявою ТОВ "YYY"
до ВАТ "ZZZ"
про визнання банкрутом,
За участю представників сторін
від скаржника А.А.А. дор. від 21.06.2004 р. б/н,
від боржника Б.Б.Б. дов. від 04.06.2004 р., б/н,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 04.12.2003
року (суддя Бригінець Л.М.) повернуто без розгляду заяву КП "XXX"
про визнання грошових вимог до боржника; видано довідку про
повернення з державного бюджету сплаченого державного мита та
зобовязано розпорядника майна ВАТ "ZZZ" включити витрати КП "XXX"
на інформаційно - технічні послуги до витрат згідно ст. 31 Закону
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Суд, приймаючи зазначену ухвалу, посилається на ст. 14 Закону
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
та п. 5 ст. 81 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду України
від 03.03.2004 року ухвала господарського суду Рівненської області
від 04.12.2003 року у справі № 8/41 залишена без змін, а
апеляційна скарга КП "XXX" без задоволення з тих же підстав.
Не погоджуючись з судовими рішеннями попередніх судових інстанцій,
КП "XXX" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського
суду України в якій просить скасувати ухвалу господарського суду
Рівненської області від 04.12.2003 року та постанову Львівського
апеляційного господарського суду від 03.03.2004 року по справі №
8/41 і передати справу в цій частині на новий розгляд до
господарського суду Рівненської області.
На підставі ст. 77 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
у судовому засіданні
15.06.2004 року розгляд справи був відкладений на 22.06.2004 року.
Доповідач по справі - суддя Бур'янова С.С.
Заслухавши суддю - доповідача та доводи представників сторін,
проаналізувавши правильність застосування судами норм
матеріального і процесуального права, судова колегія вважає, що
касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з
наступного.
Як видно з матеріалів справи, 07.08.2003 року на виконання ухвали
господарського суду було опубліковано оголошення про порушення
справи про банкрутство.
КП "XXX" 18.08.2003 року звернулось до господарського суду
Рівненської області із заявою про визнання грошових вимог до
боржника на суму 342085,60 грн.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 06.10.2003
року призначено попереднє засідання суду по розгляду реєстру вимог
кредиторів на 30.10.2003 року. Зазначено ухвалою суду вимагалось
від КП "XXX" представити докази звільнення від сплати державного
мита, оскільки до заяви про визнання його кредитором у справі про
банкрутство не було долучено платіжного доручення про сплату
державного мита.
Проте, з матеріалів справи видно, що скаржник подав заяву про
визнання грошових вимог до суду 18.08.2003 року, а ухвалу про
повернення її без розгляду господарський суд Рівненської області
виніс лише 04.12.2003 року, порушуючи положення ст. 63
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Згідно ч. 2 ст. 63 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суддя повертає заяву
не пізніше п'яти днів з дня її надходження, про що виносить
ухвалу.
Відповідно до ч. 3 ( 1798-12 ) (1798-12)
зазначеної норми, повернення заяви
не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в
загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Апеляційний суд, залишаючи без змін ухвалу господарського суду
Рівненської області від 04.12.2003 року по справі № 8/41, не надав
оцінки зазначеним обставинам, чим теж порушив процесуальні права
скаржника.
Відповідно до ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, неправильне
застосування норм процесуального права є безумовною підставою для
скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного
господарського суду або постанови апеляційного господарського
суду.
Не можна погодитись з висновком апеляційного суду про те, що не
були виконані скаржником вимоги ухвали суду від 06.10.2003 року,
оскільки сплачене платіжним дорученням № 341 від 28.10.2003 року
державне мито подано суду 30.10.2003 року. З матеріалів справи
видно, що слухання справи неодноразово відкладалося не з вини
скаржника, а саме на 13.11., 20.11., 27.11., 04.12.2003 року.
Тому, висновки судів попередніх інстанцій про подання доказів зі
сплати державного мита скаржником після слухання справи, є
помилковими і такими, що не відповідають фактичним обставинам
справи.
Таким чином, судами першої та апеляційної інстанції не надана
оцінка фактичним обставинам у справі, доводам та запереченням
сторін, а висновки судів не відповідають нормам процесуального
законодавства.
За таких обставин, ухвалу господарського суду Рівненської області
від 04.12.2003 року та постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 03.03.2004 року якою зазначена ухвала
залишена без змін у справі № 8/41 не можна визнати такими, що
відповідають фактичним обставинам справи, вимогам закону, а тому є
підстави для їх скасування і направлення справи до розгляду в
господарський суд Рівненської області.
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9,
111-10, 111-11, 111-13 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу КП "XXX" задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Рівненської області від 04.12.2003 року
та постанову Львівського апеляційного господарського суду від
03.03.2004 року скасувати.
Справу передати до господарського суду Рівненської області для
розгляду.
Головуючий Грек Б.М.
Судді Бур'янова С.С.
Яценко О.В.