ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.06.2004 Справа N Б-39/392-03
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: Удовиченка О.С.
суддів: Бур'янової С.С.
Грека Б.М.
розглянувши
касаційну скаргу Компанії "XXX"
на ухвалу господарського суду Харківської області від
26.01.2004 р.
та постанову Харківського апеляційного господарського суду від
09.03.2004 р.
у справі № Б-39/392-03 господарського суду Харківської
області
за заявою 1. H-ської МДПІ
2. P-ського районного управління ПФУ
до ВАТ "YYY"
про банкрутство
арбітражний керуючий А.А.А.
в судове засідання представники сторін не з'явились
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.01.2004р. у
справі № Б-39/392-03 (суддя Швидкін А.О.) відхилені майнові вимоги
компанії "XXX" до боржника в розмірі 2055510 грн.
Ухвала мотивована тим, що у довіреності № 1-09/03 від 03.09.2003
року, виданої громадянину Б.Б.Б. не передбачені повноваження
останнього щодо прав кредитора при розгляді господарським судом
справи про банкрутство у відповідності з положеннями Закону
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
09.03.2004р. (судді : Олійник В.Ф. - головуючий, Гончар Т.В.,
Кравець Т.В.) ухвала господарського суду Харківської області від
26.01.2004р. залишена без змін.
Не погоджуючись з ухвалою та постановою, компанія "XXX" звернулась
до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати
майнові вимоги компанії "XXX" до ВАТ "YYY" на суму 2055510,4 грн.
та зобов'язати розпорядника майна включити вказані вимоги до
реєстру вимог кредиторів.
В обґрунтування своїх вимог, заявник посилається на те, що
господарськими судами першої та апеляційної інстанцій неправильно
застосовані норми процесуального права, що призвело до прийняття
незаконної ухвали та постанови.
Колегія суддів, заслухавши пояснення арбітражного керуючого,
обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку
обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши
правильність застосування господарськими судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,
вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з
наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, на адресу
господарського суду надійшла заява кредитора ВАТ "YYY" компанії
"XXX" про визнання майнових вимог на суму 2055510,4 грн., яка була
підписана представником компанії за довіреністю Б.Б.Б.
Встановивши вказані обставини справи та надавши оцінку зазначеній
довіреності, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що
громадянин Б.Б.Б. не мав права подавати заяву про визнання
майнових вимог від імені компанії "XXX", як кредитора у справі про
банкрутство у відповідності з положеннями Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
, оскільки таким правом, виданою йому
довіреністю не наділений.
Проте з таким висновком погодитись не можна, оскільки він не
відповідає дійсності.
Як вбачається зі змісту довіреності № 1-09/03 від 03.09.2003р.,
остання видана громадянину Б.Б.Б. для представництва інтересів
компанії "XXX" зокрема: в судах, господарських судах, органах
державної виконавчої служби всіх рівнів у цивільних і
господарських справах, виконавчого провадження, з усіма правами,
які надаються законом позивачу, відповідачу, третій особі,
стягувачу і боржнику, а також мати інші передбачені законодавством
права. Крім того, компанія надала представникові право отримувати
необхідні довідки та будь-які інші документи, самостійно подавати
від імені та в інтересах компанії заяви, скарги, клопотання тощо.
Таким чином, зі змісту довіреності вбачається, що громадянина
Б.Б.Б. уповноважено представляти інтереси компанії в господарських
судах з широким колом прав, передбаченим законодавством.
Оскільки Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника
або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
є частиною законодавства,
колегія суддів вважає безпідставним висновок суду першої інстанції
про те, що заяву про визнання майнових вимог на суму 2 055 510,40
грн. подано неуповноваженою особою.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, компанією "XXX"
заявлені грошові вимоги, які підтверджені наказом господарського
суду Харківської області від 20.06.2003 року № 11349/4-10, на
підставі якого відкрито виконавче провадження відділом ДВС
P-ського районного правління юстиції.
Разом з тим, в порушення ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
господарський суд першої інстанції не дав оцінку казаній обставині
справи та передчасно дійшов висновку про відхилення грошових вимог
компанії "XXX". Аналогічних порушень норм процесуального права
припустилась також і апеляційна інстанція, залишивши без змін
оскаржувану ухвалу.
Відповідно до ст.101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
у процесі перегляду
справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і
додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Однак, здійснюючи апеляційний перегляд, апеляційна інстанція в
порушення норм процесуального права не прийняла довіреність
№ 2-11/03 від 14.11.2003 року, як додатковий доказ повноважності
представника компанії "XXX" Б.Б.Б. представляти інтереси компанії,
як кредитора при розгляді господарським судом справи про
банкрутство ВАТ "YYY".
За таких обставин, оскаржувані ухвала та постанова не можуть
вважатись законними та обгрунтованими, а тому підлягають
скасуванню, а справа направленню для розгляду господарському суду
першої інстанції.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Компанії "XXX" задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 26.01.2004 р.
та постанову Харківського апеляційного господарського суду від
09.03.2004 р. у справі № Б-39/392-03 скасувати.
Справу № Б-39/392-03 передати для розгляду господарському суду
Харківської області.
Головуючий О.С.Удовиченко
Судді С.С. Бур'янова
Б.М. Грек