ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.06.2004 Справа N 11/177
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді
суддів
розглянувши відкритому Запорізького
у касаційну обласного
судовому відділення Фонду
засіданні соціального
скаргу захисту інвалідів
на рішення господарського
суду Запорізької
області від
13.04.2004
у справі № 11/177
господарського Запорізької
суду області
за позовом Запорізького обласного
відділення Фонду
соціального
захисту інвалідів
до Приватного
сільськогосподарського
підприємства "Агрофірма "Р",
с. Новопетрівка
про стягнення 3 178,81 грн.
штрафних санкцій за
нестворені робочі місця
за участю представників від:
позивача
відповідача - не з'явився
В С Т А Н О В И В:
12.02.2004 Запорізьким обласним відділенням Фонду соціального
захисту інвалідів подано позов до Приватного
сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Р", с.
Новопетрівка про стягнення 3 178,81 грн. штрафних санкцій за
незайняті інвалідами робочі місця у 2002 році.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 13.04.2004 в
позові відмовлено, мотивуючи свою позицію виходячи з того, що
правовідносини сторін в розрізі даного спору не є бюджетними, а є
адміністративно-господарськими відносинами відносно дотримання
суб'єктами господарювання правил здійснення господарської
діяльності, а враховуючи, що обов'язок відповідача сплатити
штрафні санкції згідно ст. 20 Закону України "Про основи
соціальної захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
продовжує
існувати, то в даному випадку слід застосувати норми
Господарського кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(як це встановлено ч. 2
п. 4 розділу IX "Прикінцеві положення" Господарського кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
). Разом тим, застосовуючи ст. 250
Господарського кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, якою регламентовано
строки застосування адміністративно-господарських санкцій,
місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що
адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу мали були
застосовані до відповідача не пізніше 01.01.2004 р., таким чином
господарський суд не має змоги застосувати до відповідача штрафні
санкції.
Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів
звертаючись з касаційною скаргою, не погоджується з рішенням
господарського суду Запорізької області, тому просить його
скасувати, мотивуючи свою позицію тим, що судом у даній справі не
були цілком досліджені всі обставини, які мають значення для
справи, внаслідок чого неправильно застосовані норми матеріального
права.
На думку скаржника, місцевим господарським судом неправомірно
визначено предмет спору як адміністративно-господарські санкції,
оскільки виходячи з норм ст. ст. 1, 3, 4 Господарського кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
не є предметом регулювання Господарського
кодексу - фінансові відносини за участю суб'єктів господарювання,
що виникають у процесі формування та контролю бюджетів усіх
рівнів, а так термін стягнення адміністративно-господарських
санкцій передбачений ст. 250 Господарського кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
не може застосовуватись до правовідносин щодо сплати
штрафних санкцій суб'єктами господарювання за недодержання
нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування
інвалідів, передбаченого ч. 1 ст. 19 Закону України "Про основи
соціальної захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
, оскільки
відповідні відносини не встановлюють правила здійснення
господарської діяльності, тобто на бюджетні відносини не
поширюються строки, що застосовуються до
адміністративногосподарських санкцій передбачених Господарським
кодексом України, тому позивач мав достатньо підстав для звернення
до суду з позовом про стягнення штрафних санкцій за нестворені
робочі місця для працевлаштування інвалідів на підприємстві в 2002
році.
Колегія суддів Вищого господарського суду, заслухавши пояснення
представника позивача, перевіривши матеріали справи та висновки,
встановлені місцевим господарським судом, їх відповідність чинному
законодавству, приходить до висновку, що касаційна скарга
Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту
інвалідів підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної
захищеності інвалідів в Україні" ( 2606-14 ) (2606-14)
(в редакції від
05.07.2001 р.) для підприємств (об'єднань), установ і організацій
незалежно від форми власності і господарювання
встановлюєтьсянорматив робочих місць для забезпечення
працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від
загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 25
чоловік - у кількості одного робочого місця. Керівники підприємств
(об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і
господарювання у разі незабезпечення зазначених нормативів несуть
відповідальність у встановленому законом порядку. За ст. 20
зазначеного Закону ( 2606-14 ) (2606-14)
(в редакції від 05.07.2001 р.)
підприємства (об'єднання), установи і організаціє незалежно від
форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів
менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою
статті 19 цього Закону ( 2606-14 ) (2606-14)
, щороку сплачують відповідним
відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні
санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної
заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в
установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
Фонд України соціального захисту інвалідів є органом на який
покладено зобов'язання здійснювати фінансування роботи по
соціальній захищеності інвалідів (ст. 10 Закону України "Про
основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
).
Положенням про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженим
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002р. N1434
( 1434-2002-п ) (1434-2002-п)
, Фонд соціального захисту інвалідів є урядовим
органом державного управління, який діє у складі Мінпраці та
підпорядковується йому.
Як вбачається зі змісту ст. 238 Господарського кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
за порушення встановлених законодавчими актами правил
здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання
можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади
або органами місцевого самоврядування адміністративногосподарські
санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового
характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта
господарювання та ліквідацію його наслідків.
Виходячи з наведеною правовою нормою, адміністративногосподарські
санкції відрізняються від інших санкцій, що застосовуються до
суб'єктів господарювання, наявністю у цих відносин особливого
суб'єкта, такого як державний орган виконавчої влади або
виконавчий орган місцевого самоврядування.
Таким чином, місцевий господарський суд не дав правової оцінки
дійсним відносинам, які склались між сторонами спору, а саме,
поперше, чи можуть бути віднесені до адміністративно-господарських
відносини, що виникли між сторонами спору; по-друге, чи може
позивач - Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту
інвалідів, за своїм правовим статусом бути суб'єктом
адміністративно-господарських відносин в межах вимог ст. 238
Господарського кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, якою визначено
суб'єктивний склад органів, що можуть застосовувати
адміністративно-господарські санкції -уповноважені органи
державної влади або органи місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 1 ст. 111 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
підставами для скасування або зміни рішення
місцевого чи апеляційного господарського суду є порушення або
неправильне застосування норм матеріального чи процесуального
права.
За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що
рішення господарського суду Запорізької області не відповідає
вимогам господарського процесуального законодавства, тому підлягає
скасуванню, а справа передається на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, ч. 1 ст.
111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Запорізького обласного відділення Фонду
соціального захисту інвалідів від 13.05.2004 р. № 04-343/712 у
справі № 11/177 господарського суду Запорізької області
задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Запорізької області від 13.04.2004
скасувати, справу № 11/177 направити на новий розгляд до суду
першої інстанції.