ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.06.2004 Справа N 1/14пд
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого
Н. Волковицької
Г. Фролової
за участю представників:
позивача не з'явилися (про час і місце судового засідання
повідомлено належно)
відповідача не з'явилися (про час і місце судового засідання
повідомлено належно)
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. H-cьку
на постанову від 24.03.2004 р. Донецького апеляційного
господарського суду
у справі № 1/14 пд господарського суду Луганської області
за позовом Державної податкової інспекції у м. H-cьку
до - Приватного підприємця А.А.А.
- Приватного підприємства "XXX"
про визнання угоди недійсною та застосування відповідних
наслідків
ВСТАНОВИВ:
ДПІ у м. H-cьку звернулась до господарського суду Луганської
області з позовом про визнання недійсною на підставі статті 49
Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
угоди укладеної між ПП
А.А.А. та ПП "XXX" як такої, що укладена з боку останнього з
метою, завідомо суперечною інтересам держави.
Рішенням господарського суду Луганської області від 09.22.2004р.
(суддя Мінська Т.М.) у задоволенні позовних вимог відмовлено з
огляду на недоведеність позивачем факту укладення оспорюваної
угоди з умислом на порушення інтересів держави та суспільства.
За апеляційною скаргою ДПІ у м. H-cьку Донецький апеляційний
господарський суд (судді: Кондратьєва С.І. - головуючий,
Старовойтова Г.Я., Українська Р.М.) переглянув рішення
господарського суду Луганської області в апеляційному порядку та
постановою від 24.03.2004р. залишив його без зміни з тих же
підстав.
ДПІ у м. H-cьку подала до Вищого господарського суду України
касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного
господарського суду, в якій просить рішення та постанову у даній
справі скасувати, задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі.
У касаційній скарзі, зокрема, вказується на те, що відповідно до
статті 49 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
, якщо угода
укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і
суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі
виконання угоди обома сторонами - в доход держави стягується все
одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною
з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і все
належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При
наявності ж умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за
угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою
або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход
держави.
Отже, умисел, що суперечить інтересам держави в даній угоді
вбачається зі сторони ПП "XXX", оскільки за рішенням місцевого
суду P-ського району м. Донецька від 05.09.2002р. установчі
документи останнього визнані недійсними на підставі того, що його
реєстрація була здійснена на підставну особу.
Тобто, на думку заявника, вся діяльність такого суб'єкта
підприємницької діяльності суперечить інтересам держави і
суспільства, а умисел на таку діяльність у нього виникає в момент
незаконної його реєстрації.
Відзивів на касаційну скаргу відповідачами не надано.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких
підстав.
Виходячи з вимог статті 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція виходить з
обставин, встановлених у даній справі судом першої та апеляційної
інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарським
судом першої інстанції, між відповідачами була укладена усна
угода, за якою ПП "XXX" 12.12.2001р. продало ПП А.А.А. бочки у
кількості 200 штук, на загальну суму 14000 грн., у тому числі ПДВ
- 2334 грн.
Згідно з зазначеним продажем продукції, покупцю (ПП А.А.А.)
продавцем (ПП "XXX") були виписані і видані: видаткова накладна №
188 від 12.12.2001р.; податкова накладна № 188 від 12.12.2001р. на
суму 14000 грн., у тому числі ПДВ - 2334 грн.
На підставі вказаної податкової накладної ПП А.А.А. було включено
до податкового кредиту у грудні 2001р. податок на додану вартість
у сумі 2334 грн.
Розрахунки за отриманий товар ПП А.А.А. здійснено готівковими
коштами, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового
ордеру № 203 від 12.12.2001р.
Судом також було встановлено, що за рішенням місцевого суду
P-ського району м. Донецька від 05.09.2002р. установчі документи
ПП "XXX" були визнані недійсними з моменту реєстрації у зв'язку з
тим, що вказане підприємство було засновано особою, яка не мала
відношення до даного підприємства, без мети здійснення
фінансово-господарської діяльності за винагороду.
Крім того, у цьому рішенні зазначено, що ПП "XXX" з моменту
реєстрації звітності про проведення фінансово - господарської
діяльності до органів державної податкової служби не надавало, за
юридичною адресою не знаходиться.
Статтею 67 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
передбачено, що
кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і
розмірах, встановлених законом.
Відповідно до приписів статті 49 Цивільного кодексу України
( 1540-06 ) (1540-06)
, угода, яка укладена з метою, суперечною інтересам
держави і суспільства, є недійсною
Як зазначено в Постанові Пленуму Верховного суду України "Про
судову практику в справах про визнання угод недійсними"
( v0003700-78 ) (v0003700-78)
дія цієї норми поширюється на угоди, які порушують
основні принципи існуючого суспільного ладу, до них, зокрема,
належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними
особами від оподаткування доходів.
За встановлених судами обставин, спірна угода між ПП А.А.А. та ПП
"XXX" була укладена з боку останнього з метою ухилення від сплати
податків, тобто з метою, суперечною інтересам держави та
суспільства, а тому помилково у відповідності з положеннями статті
49 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
не визнана судами першої
та апеляційної інстанції недійсною.
У зв'язку з викладеним, рішення та постанова у справі підлягають
скасуванню як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального
права, позовні вимоги слід задовольнити, визнавши недійсним
оспорюваний договір з застосуванням наслідків, передбачених
статтею 49 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
.
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7,
пунктом 2 статті 111-9, статтями 111-10, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд
України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ДПІ у м. H-cьку задовольнити.
Рішення господарського суду Луганської області від 09.02.2004 р.
та постанову Донецького апеляційного господарського суду від
24.03.2004 р. у справі № 1/14 пд господарського суду Луганської
області - скасувати, позовні вимоги - задовольнити.
Визнати угоду від 12.12.2001 р. укладену між ПП А.А.А. та ПП "XXX"
недійсною на підставі статті 49 Цивільного кодексу України
( 1540-06 ) (1540-06)
.
Стягнути з ПП А.А.А. в доход держави 14000 грн.
Стягнути з ПП "XXX" на користь ПП А.А.А. 14000 грн.
Доручити господарському суду Луганської області видачу наказів на
виконання цієї постанови.
Головуючий Т. Дроботова
С у д д і Н. Волковицька
Г. Фролова