ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.06.2004 Справа N 07/4375
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Удовиченко О.С.,
суддів Бур'янової С.С., Грека Б.М.,
розглянувши
касаційну скаргу управління ПФУ в H-ському районі
на постанову Київського апеляційного господарського
суду від 17.03.2004 року
у справі № 07/4375
за позовом управління ПФУ в H-ському районі
до H-ського спиртово - горілчаного комбінату
про стягнення 551650,62 грн.,
За участю представників сторін
від позивача не з'явився,
від відповідача не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Черкаської області від 20.01.2004
року (суддя Дорошенко М.В.) позов задоволено, стягнуто з
відповідача на користь позивача 551650,62 грн. податкового боргу,
в доход Державного бюджету України 1700,00 грн. державного мита та
118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення
судового процесу на підставі положень Закону України "Про збір на
обов'язкове державне пенсійне страхування" ( 400/97-ВР ) (400/97-ВР)
та ст. 3
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
№ 2181-ІІІ (далі по тексту - Закон).
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
17.03.2004 року апеляційну скаргу відповідача задоволено, рішення
господарського суду Черкаської області скасовано, в позові
відмовлено на підставі п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
,
оскільки позивач є лише контролюючим органом і у нього відсутні
повноваження щодо стягнення за рішенням господарського суду
заборгованості по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне
пенсійне страхування.
Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду,
позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського
суду України в якій просить скасувати постанову Київського
апеляційного господарського суду від 17.03.2004 року та залишити
рішення господарського суду Черкаської області від 20.01.2004 року
по справі № 07\4375 без змін, посилаючись на невірне застосування
апеляційним судом норм матеріального права, а саме положень Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
№
2181-ІІІ.
Доповідач по справі - суддя Бур'янова С.С.
Заслухавши суддю - доповідача, проаналізувавши правильність
застосування судами норм матеріального і процесуального права,
судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню
виходячи з наступного.
Апеляційний господарський суд, приймаючи постанову виходив з того,
що Пенсійний фонд України хоча і є за Законом України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
контролюючим органом,
але не наділений правом стягнення податкової заборгованості.
Проте з такими висновками погодитись не можна з таких підстав.
Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у
державі.
За приписом ст.2 п.п.1, 3 ст.6 Закону України "Про судоустрій"
( 3018-14 ) (3018-14)
суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права,
забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами
прав і законних інтересів юридичних осіб.
Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи
в порядку, встановленому Конституцією України та законами.
Усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав і
законних інтересів незалежним і неупередженим судом.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у
суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002р. по справі
№ 1-2/2002 ( v015p710-02 ) (v015p710-02)
було визначено, що ч.2 ст.124
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
передбачає право юридичної
особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх
реалізації, надаючи можливість кожному захищати права будь-якими
не забороненими засобами. Кожна особа має право вільно обирати не
заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий
захист.
Право на судовий захист своїх прав не може бути обмежене. Суб'єкти
правовідносин, у тому числі юридичні особи, у разі виникнення
спору можуть звертатись до суду за його вирішенням.
Юридичні особи мають право на звернення до суду для захисту своїх
прав безпосередньо на підставі Конституції України. Держава має
забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності, у тому
числі у судовому порядку.
Право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не
може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.
Апеляційна інстанція, скасовуючи рішення суду першої інстанції, на
зазначені положення діючого законодавства належної уваги не
звернула, ухилилась від здійснення правосуддя щодо вирішення
заявленого позову по суті.
Таким чином, судом апеляційної інстанції не надана оцінка всім
зібраним по справі доказам та фактичним обставинам у справі,
доводам та запереченням сторін, а висновки суду не відповідають
нормам чинного законодавства.
За таких обставин, постанову Київського апеляційного
господарського суду від 17.03.2004 року у справі № 07\4375 не
можна визнати такою, що відповідає фактичним обставинам справи,
вимогам закону, а тому вона підлягає скасуванню, а рішення
господарського суду Черкаської області від 20.01.2004 року у даній
справі залишенню без змін.
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9,
111-10, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу управління ПФУ в H-ському районі задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
17.03.2004 року скасувати.
Рішення господарського суду Черкаської області від 20.01.2004 року
залишити без змін.
Головуючий Удовиченко О.С.
Судді Бур'янова С.С.
Грек Б.М.