ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.06.2004 Справа N 05/4458
Вищий господарський суд України у складі суддів:
головуючого Овечкіна В.Е.
суддів: Чернова Є.В.
Цвігун В.Л.
за участю представників:
позивача
відповідача
розглянув касаційну ТОВ “Бріз”
скаргу
на постанову Київського апеляційного господарського
суду
у справі № 05/4458
за позовом ТОВ “Бріз”
до Золотоніської міської ради
про визнання частково недійсним рішення
Золотоніської міської ради № 1-21-24 від
07.11.2003,
зустрічним позовом Золотоніської міської ради
до ТОВ “Бріз”
про визнання недійсним договору № 498 від 12.07.2001р.,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Черкаської області від 29.12.2003
(суддя А.Швидкий) позовні вимоги задоволені, визнано частково
недійсним рішення Золотоніської міської ради від 07.11.2003
№ 1-24-24 “Про розірвання договору передачі на обслуговування
комунального майна” та доповнення від 04.08.2001 в частині
розірвання договору при невиконанні інвестором договірних
обов’язків.
У зустрічному позові міської ради відмовлено.
Рішення суду мотивовано ст. 62 ЦК України ( 435-15 ) (435-15) щодо
неправомірності розірвання договору, односторонньої відмови від
виконання зобов’язань.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
03.03.2004 (судді С.Алданова, С.Сотнікова, І.Паніна) рішення
суду по цій справі скасовано, у визнанні частково недійсним
рішення Золотоніської міської ради № 1-21-24 від 07.11.2003
відмовлено, в частині визнання договору неукладеним провадження
на підставі ст.ст. 12, 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12) припинено.
ТОВ “Бріз” просить постанову апеляційного господарського суду
скасувати, рішення суду залишити без зміни, так як згідно
ст. 161 ЦК України ( 435-15 ) (435-15) одна із сторін при невиконанні
умов договору має право на розірвання договору у судовому
порядку.
Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні
дослідив матеріали справи та вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з наступних підстав.
В результаті проведеного конкурсу позивач отримав право на
укладення договору на обслуговування системи водозабезпечення,
але зобов’язання по внесенню інвестицій в сумі 318,0 тис.грн. не
виконав.
Відповідно до ст. 161 ЦК України ( 435-15 ) (435-15) зобов’язання повинні
виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до
вказівок Закону.
Не виконання інвестиційних зобов’язань є по суті односторонньою
відмовою від виконання зобов’язання.
Розірвання договору згідно ст. 651 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено
законом або договором.
Умова щодо розірвання договору сторонами погоджена у договорі
про внесення змін і доповнень до договору про передачу на
обслуговування комунального майна від 09.08.2001 у випадку
невиконання інвестором зобов’язань, що товариством не
спростовано.
Позовні вимоги щодо визнання договору неукладеним не можуть бути
предметом розгляду у господарському суді, що встановлено
відповідною судовою практикою та кореспондується з вимогами
ст. 12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12) .
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8,
111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12) , Вищий господарський суд
України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Київського апеляційного господарського суду у справі
№ 05/4458 від 03.03.2004 залишити без зміни, а касаційну скаргу
без задоволення.