ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.06.2004 Справа N 22/468
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 16.09.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого Н. Волковицької С. Бакуліна
за участю представників:
позивача Андрущенко Л.О. - дов. у справі
Устинова О.П. - директор
відповідача Бурківська Н.Л. - дов. від 12.-1.2004 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва
на постанову від 25.02.2004 р. Київського апеляційного
господарського суду
у справі N 29/468 господарського суду м. Києва
за позовом Приватного підприємства "Геохора"
до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі
м. Києва
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у
Дарницькому районі м. Києва від 12.02.2003 р.
N 426-23/2-31723607-4143 та N 427-23/2-31723607-1444
В С Т А Н О В И В:
ПП "Геохора" звернулось до господарського суду м. Києва з
позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 12.02.2003 р.:
- N 426-23/2-31723607-4143, яким на підставі підпункту 4.2.2
пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
та пункту 1 статті 17 Закону
України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у
сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
визначено податкове зобов'язання за платежем фінансова санкція по
реєстратору розрахункових операцій у розмірі 71550 грн.;
- N 427-23/2-31723607-4144, яким на підставі підпункту 4.2.2
пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
та пункту 1 статті 8 Закону України
"Про патентування деяких видів підприємницької діяльності"
( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
визначено суму податкового зобов'язання за платежем
фінансова санкція по торговому патенту у розмірі 7081,12 грн.
Підставою прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень
ДПІ у Дарницькому районі м. Києва є акт від 12.02.2003 р.
N 5/211-23/2-014-31723607 про результати перевірки дотримання
вимог податкового та валютного законодавства за період з
30.11.2001 р. по 01.01.2003 р., в якому, зокрема, зазначено, що
ПП "Геохора" в порушення приписів пункту 1 статті 9 Закону України
"Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
та
пункту статті 3 Закону України "Про патентування деяких видів
підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
, здійснило шість операцій
з продажу насіння за готівку юридичним особам, про що свідчать
прибуткові ордери на загальну суму 14310 грн., без застосування
реєстраторів розрахункових операцій та без придбання торгового
патенту.
Рішенням від 04.12.2003 р. господарського суду м. Києва
(суддя Усатенко І.В.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі
шляхом визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у
Дарницькому районі м. Києва від 12.02.2003 р.
N 426-23/2-31723607-4143 та N 427-23/2-31723607-1444.
Ухвалюючи вказане рішення, суд зазначив про безпідставність
застосування фінансових санкцій до позивача, визначених Законом
України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у
сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
та Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької
діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
, оскільки за результатами розгляду справи
факти порушень позивачем вимог вказаних Законів не встановлено.
За апеляційною скаргою ДПІ у Дарницькому районі м. Києва
Київський апеляційний господарський суд (судді: Фролова Г.Н., -
головуючий, Полянський А.Г., Шипко В.В.), переглянувши рішення
господарського суду м. Києва від 04.12.2003 р. в апеляційному
порядку, постановою від 25.04.2004 р. залишив його без змін з тих
же підстав.
ДПІ у Дарницькому районі м. Києва подала до Вищого
господарського суду України касаційну скаргу на постанову
Київського апеляційного господарського суду, в якій просить
рішення та постанову у справі скасувати, в позові відмовити,
мотивуючи касаційну скаргу доводами про неправильне застосування
судом норм матеріального права, а саме, приписів пункту 1 статті 9
Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
та пункту статті 3 Закону України "Про патентування
деяких видів підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
.
Позивачем відзиву на касаційну скаргу не надіслано.
Заслухавши доповідь судді - доповідача та пояснення присутніх
у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких
підстав.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
України касаційна інстанція
виходить з обставин, встановлених у справі судами першої та
апеляційної інстанції.
Відповідно до вимог пункту 7 статті 11 Закону України "Про
державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
органи державної
податкової служби мають право застосовувати до підприємств,
установ, організацій і громадян фінансові санкції у порядку та
розмірах, встановлених законом.
Приписами статті 17 Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
встановлено, що за порушення
вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які
здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), фінансові
санкції, визначені цією статтею застосовуються за рішенням
відповідних органів державної податкової служби України.
Тобто, встановивши порушення, податкові органи повинні
прийняти рішення про застосування санкцій, у порядку та розмірах,
встановлених законом.
У разі невиконання такого рішення контролюючого органу, сума
штрафу стягується на підставі рішення суду.
Оспорюване податкове повідомлення - рішення ДПІ у Дарницькому
районі м. Києва, яким позивачу визначено суму штрафних санкцій у
розмірі 71550 грн. за порушення порядку застосування РРО, прийняте
на підставі приписів підпункту 5.3.1 статті 5 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Відповідно до ввідної частини Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, цей Закон є спеціальним
законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення
зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та
державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових
платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що
застосовуються до платників податків контролюючими органами, у
тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Саме цим Законом і запроваджене поняття податкового
повідомлення як письмового повідомлення контролюючого органу про
обов'язок платника податків сплатити суму визначену контролюючим
органом.
Визначена Законом України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
процедура погашення розповсюджується на
зобов'язання саме з податків і зборів (обов'язкових платежів) та у
сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Отже, зміст наведених норм, свідчить про відсутність у
органів державної податкової служби правових підстав для прийняття
податкових повідомлень-рішень за процедурою, встановленою Законом
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
стосовно порушень вимог Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
З огляду на викладене та беручи до уваги, що за результатами
розгляду справи фактів порушення позивачем, як вимог пункту 1
статті 9 Закону України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, як і пункту статті 3 Закону України "Про
патентування деяких видів підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
господарським судом першої та апеляційної інстанції не
встановлено, касаційна інстанція вважає, що рішення та постанова у
даній справі підлягають залишенню без змін з мотивів викладених у
цій постанові.
Керуючись статтями 1, 111-5, 111-7, пунктом 1 статті 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду м. Києва від 04.12.2003 р. та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
25.02.2003 р. у справі N 29/468 господарського суду м. Києва
залишити без змін.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому
районі м. Києва залишити без задоволення.