ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           ПОСТАНОВА
 
                        ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
 22.06.2004                                       Справа N 33/113
 
   Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:
 
                 Т. Дроботової - головуючого
                 Н. Волковицької
                 Г. Фролової
 
за участю представників:
 
позивача         А.А.А. - дов. від 04.03.2003 р.
 
відповідача      Б.Б.Б. - дов. від 22.06.2004 р.
 
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у  H-ському районі
                 м. Києва
 
на  постанову    від    23.03.2004 р.    Київського   апеляційного
                 господарського суду
 
у справі         № 33/113 господарського суду м. Києва
 
за позовом       Державної податкової інспекції у  H-ському районі
                 м. Києва
 
до               - Приватного малого підприємства "XXX"
 
                 - Приватного підприємства "YYY"
 
про   визнання угоди недійсною
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
ДПІ у  H-ському  районі м.  Києва звернулась до суду з позовом про
визнання  недійсною  на  підставі  статті  49  Цивільного  кодексу
України ( 1540-06 ) (1540-06)
         угоди від 18.09.2000 між ПМП "XXX" та ПП "YYY"
як  такої,  що  укладена  з  боку  останнього  з  метою,  завідомо
суперечною інтересам держави.
 
Рішенням господарського суду м.  Києва від 22.04.2003 (суддя А. М.
Лосєв)  у  задоволенні  позовних  вимог  відмовлено  з  огляду  на
недоведеність   позивачем  факту  укладення  оспорюваної  угоди  з
умислом на порушення інтересів держави та суспільства.
 
За апеляційною скаргою ДПІ у H-ському районі  м.  Києва  Київський
апеляційний господарський суд (судді:  М. М. Новіков - головуючий,
А. І. Мартюк, Г. М. Мачульський) переглянув рішення господарського
суду м.  Києва в апеляційному порядку та постановою від 18.06.2003
залишив його без зміни з тих же підстав.
 
ДПІ у H-ському районі м.  Києва подала  до  Вищого  господарського
суду України касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного
господарського суду,  в якій просила рішення та постанову у  даній
справі скасувати, задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі.
 
Постановою Вищого  господарського  суду  України  від 18.09.2003р.
вказані судові рішення були скасовані,  справа направлена на новий
розгляд, у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин справи.
 
При новому  розгляді справи господарський суд м.  Києва (суддя Кот
О.В.) рішенням  від  12.12.2003р.  у  задоволенні  позовних  вимог
відмовив посилаючись на недоведеність з боку позивача, в чому саме
полягала завідомо суперечна інтересам держави і  суспільства  мета
укладення  угоди  і  чи  була  вона спрямована на приховування від
оподаткування доходів.
 
Постановою Київського   апеляційного   господарського   суду   від
23.03.2004 р.  вказане  судове  рішення залишено без змін з тих же
підстав.
 
ДПІ у H-ському районі м.  Києва подала  до  Вищого  господарського
суду України касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного
господарського суду, в якій просить рішення господарського суду м.
Києва   від  12.12.2003р.  та  постанову  Київського  апеляційного
господарського суду від 23.03.2004р.  у  даній  справі  скасувати,
справу направити на новий розгляд.
 
У касаційній скарзі,  зокрема,  вказується на те, що відповідно до
статті 49 Цивільного кодексу  України  ( 1540-06  ) (1540-06)
        ,  якщо  угода
укладена  з  метою,  завідомо  суперечною інтересам соціалістичної
держави і суспільства,  то при наявності умислу у обох сторін -  в
разі  виконання угоди обома сторонами - в доход держави стягується
все одержане ними за угодою,  а  в  разі  виконання  угоди  однією
стороною  з другої сторони стягується в доход держави все одержане
нею  і  все  належне  з  неї  першій  стороні   на   відшкодування
одержаного.  При  наявності  ж  умислу  лише у однієї з сторін все
одержане нею за угодою повинно бути повернуто  другій  стороні,  а
одержане  останньою  або  належне  їй  на відшкодування виконаного
стягується в доход держави.
 
Отже, умисел,  що  суперечить  інтересам  держави  в  даній  угоді
вбачається    зі   сторони   ПП   "YYY",   оскільки   підприємство
зареєстровано  в  органах  державної  влади   із   зазначенням   в
установчих   документах   неправдивих  даних  про  засновників  та
наданням органам реєстрації підроблених документів, що ставить під
сумнів  намір  займатись  підприємницькою діяльністю з дотриманням
всіх норм чинного законодавства.
 
Таким чином,   на   думку   скаржника,    Київським    апеляційним
господарським судом не були враховані наведені приписи, а також не
взято до уваги рішення P-ського районного суду Київської  області,
яким скасовано установчі документи ПП "YYY".
 
Відзивів на касаційну скаргу відповідачами не надано.
 
Заслухавши доповідь судді Дроботової Т.  Б. та пояснення присутніх
в судовому  засіданні  представників  сторін,  перевіривши  наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові,  колегія
суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з
таких підстав.
 
Виходячи з  вимог  статті  111-7   Господарського   процесуального
кодексу  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          касаційна  інстанція  виходить  з
обставин,  встановлених у даній справі судом першої та апеляційної
інстанції.
 
Як вбачається  з  матеріалів  справи  і  встановлено господарським
судом першої та  апеляційної  інстанції,  між  відповідачами  була
укладена  угода у формі договору підряду б/н від 18.09.2000р.,  за
якою МПП "XXX" доручив ПП "YYY"  виконати  ремонтно  -  будівельні
роботи на загальну суму 77384,40 грн.
 
Виконання угоди  підтверджується  протоколами до договору,  актами
від 20.10.2000р.  та від 15.11.2000р.; актами приймання - передачі
будівельних   матеріалів   від   22.09.2000р.   та   23.10.2000р.;
податковими  накладними  №  167  від  20.10.2000р.,  №   401   від
15.11.2000р., № 424 від 16.11.2000р.; платіжними дорученнями № 122
від 26.10.2000р., № 130 від 15.11.2000р., № 141 від16.11.2000р., №
142 від 16.11.2000р. на загальну суму 77384,40 грн.
 
Судами також було встановлено,  що ПП "YYY" засновано особою,  яка
не мала відношення до даного підприємства, на підставі підроблених
документів,    без    мети    здійснення   фінансово-господарської
діяльності,  що стало підставою  для  визнання  рішенням  P-ського
районного   суду   Київської  області  від  22.06.2001  установчих
документів підприємства недійсними з моменту їх реєстрації.
 
Крім того, по даним ДПІ у H-ському районі м. Києва ПП "YYY" з 1999
року  до  податкової  служби  не звітувало,  податки не сплачувало
(а.с. 56).
 
Статтею 67 Конституції України  ( 254к/96-ВР  ) (254к/96-ВР)
          передбачено,  що
кожен   зобов'язаний  сплачувати  податки  і  збори  в  порядку  і
розмірах, встановлених законом.
 
Відповідно   до  приписів статті  49  Цивільного  кодексу  України
( 1540-06 ) (1540-06)
        ,   угода,  яка укладена з метою,  суперечною інтересам
держави і суспільства, є недійсною
 
Як зазначено в Постанові  Пленуму  Верховного  суду  України  "Про
судову    практику  в   справах   про  визнання  угод  недійсними"
( v0003700-78 ) (v0003700-78)
         дія цієї норми поширюється на угоди, які порушують
основні  принципи  існуючого  суспільного ладу,  до них,  зокрема,
належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними
особами від оподаткування доходів.
 
За встановлених  судами  обставин,  угода  на  виконання підрядних
робіт між ПМП "XXX" та ПП "YYY" була укладена з боку останнього  з
метою  ухилення  від  сплати податків,  тобто з метою,  суперечною
інтересам держави та суспільства, а тому помилково у відповідності
з  положеннями статті 49 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
         не
визнана судами першої та апеляційної інстанції недійсною.
 
У зв'язку з викладеним,  рішення та постанова у справі  підлягають
скасуванню  як  такі,  що прийняті з порушенням норм матеріального
права,  позовні  вимоги  слід  задовольнити,  визнавши   недійсним
оспорюваний   договір   з  застосуванням  наслідків,  передбачених
статтею 49 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
        .
 
На підставі  викладеного  та  керуючись  статтями  111-5,   111-7,
пунктом  2  статті 111-9,  статтями 111-10,  111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         Вищий господарський суд
України
 
                       П О С Т А Н О В И В:
 
Рішення господарського   суду   м.  Києва  від  12.12.2003  р.  та
постанову  Київського   апеляційного   господарського   суду   від
23.03.2004  р.  у  справі  №  33/113 господарського суду м.  Києва
скасувати, позовні вимоги - задовольнити.
 
Визнати угоду від 19.09.2000 р. укладену між МПП "XXX" та ПП "YYY"
недійсною   на   підставі  статті  49  Цивільного  кодексу України
( 1540-06 ) (1540-06)
        .
 
Стягнути з МПП "XXX" в доход держави 77384,40 грн.
 
Стягнути з ПП "YYY" на користь МПП "XXX" 77384,40 грн.
 
Доручити господарському суду м.  Києва видачу наказів на виконання
цієї постанови.
 
Головуючий Т. Дроботова
С у д д і  Н. Волковицька
           Г. Фролова