ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.06.2004 Справа N 2/398
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді
суддів
розглянувши у відкритому Управління Пенсійного фонду України
судовому засіданні в м. Кіровограді
касаційну скаргу
на постанову Дніпровського апеляційного
господарського суду від 20.04.04
у справі № 2/398
господарського суду Кіровоградської області
за позовом Управління Пенсійного фонду України
в м. Кіровограді
до Товариства з обмеженою
відповідальністю малого
підприємства "С", м. Кіровоград
про Стягнення 268,80 грн.
за участю представників від:
позивача не з'явились
відповідача не з'явились
В С Т А Н О В И В :
Управління Пенсійного фонду в м. Кіровограді звернулось до
господарського суду Кіровоградської області з позовом до
товариства з обмеженою відповідальністю малого підприємства "С"
про стягнення 268,80 грн. недоїмки по збору на обов'язкове
державне пенсійне страхування.
10 лютого 2004 року господарським судом Кіровоградської області
прийнято рішення по справі № 2/398, яким в позові Управлінню
Пенсійного фонду України в м. Кіровограді відмовлено.
За результатом розгляду апеляційної скарги Дніпропетровський
апеляційний господарський суд прийняв постанову від 20.04.2004 р.,
якою апеляційну скаргу позивача залишив без задоволення, а рішення
місцевого суду без змін.
Не погоджуючись з прийнятими по справі судовими актами, позивач
звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 20.04.2004 р. та рішення
господарського суду Кіровоградської області від 10.02.2004 року,
посилаючись на те, що судами невірно застосовані норми
матеріального права: ст. 124, 150 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, п. 2.3.1 ст. 5 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Судом було встановлено, що Управління Пенсійного фонду України в
м. Кіровограді згідно п. 2.1 ст. 2 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
не є органом стягнення
заборгованості по внескам на обов'язкове державне пенсійне
страхування. Тому Управління Пенсійного фонду України в м.
Кіровограді є неналежним позивачем.
Апеляційний господарський суд, підтримуючи рішення місцевого
господарського суду щодо відмови позивачу в задоволені позовних
вимог, обґрунтовує свою правову позицію тим, що позивач перевищив
межі своєї компетенції, звернувшись до суду за стягненням з
відповідача заборгованості по страхових внесках, оскільки
відповідно до п. п. 2.1.3 п. 2.1 ст. 2 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
Управління Пенсійного
фонду України - відносно збору на обов'язкове державне пенсійне
страхування, в межах компетенції цих органів є контролюючими
органами, тобто мають право здійснювати перевірку своєчасності,
достовірності та повноти їх нарахування та сплати.
Органами, уповноваженими здійснювати заходи щодо погашення
податкового боргу (органами стягнення) за вказаними нормами Закону
є виключно податкові органи, а також державні виконавці в межах їх
компетенції. Таким чином, управління Пенсійного фонду України є
контролюючими органами, а не органами стягнення в розумінні
вказаного Закону.
Колегія суддів Вищого господарського суду, заслухавши доповідача,
перевіривши матеріали справи та висновки, встановлені судом
апеляційної інстанцій, їх відповідність чинному законодавству,
приходить до висновку, що касаційна скарга Управління Пенсійного
фонду України м. Кіровограді не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, державні та інші органи мають право звертатися до
господарського суду лише у випадках, передбачених законодавчими
актами України.
Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади,
згідно з п. 1 Положення про нього, затвердженого Указом Президента
України від 01.03.2001 № 121/2001.
Згідно зі ст. 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, органи
державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові
особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у
спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, установи пенсійного фонду України мають право звертатися до
господарського суду лише у випадках, передбачених законодавчими
актами України.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування"
( 1251-12 ) (1251-12)
, збори до Пенсійного фонду України віднесено до
загальнодержавних зборів (обов'язкових платежів).
Згідно з пунктом 2.1 ст. 2 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
(далі - Закон), установи Пенсійного
фонду України є контролюючими органами стосовно внесків до
Пенсійного фонду України.
Підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
передбачено також, що контролюючі органи мають право здійснювати
перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та
сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових
платежів), які віднесені до їх компетенції.
А відповідно до підпункту 2.3.1 пункту 2.3 цієї ж статті органами,
уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є
виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх
компетенції.
Що ж до повноважень контролюючих органів, які здійснюють процедуру
узгодження суми податкового зобов'язання з платником податків і не
є податковими, то такі органи на підставі підпункту 6.2.1 пункту
6.2 статті 6 Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
, надсилають відповідному
податковому органу подання про здійснення заходів з погашення
податкового боргу платника податків, а також розрахунок його
розміру, на підставі якого податковий орган надсилає податкові
вимоги. Форму зазначеного подання затверджено постановою Кабінету
Міністрів України від 24 жовтня 2001 року № 1387.
Відповідно до підпункту 5 пункту 4 Положення про Пенсійний Фонд
України ( 121/2001 ) (121/2001)
, затвердженого Указом Президента України від
1 березня 2001 року № 121/2001, Пенсійний Фонд України відповідно
до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює
роботу органів Пенсійного фонду України, зокрема, щодо стягнення у
передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум
зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування. Оскільки
здійснювати заходи з погашення податкового боргу, включаючи борг
за внесками до Пенсійного фонду України, можуть виключно податкові
органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції,
установи Пенсійного фонду України не мають повноважень на подання
позовів про стягнення заборгованості за внесками до цього фонду.
Таким чином, господарськими судами попередніх інстанцій були
всебічно і повно з'ясовані всі обставини справи та вірно
застосовані норми матеріального права. За таких обставин судами
були прийняті законні та обґрунтовані рішення.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 111-5, 111-7, п. 1 ч. 1 ст.
111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,-
П О С Т А Н О В И В :
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
20.04.2004 р. та рішення господарського суду Кіровоградської
області від 10.02.2004 року у справі № 2/398 залишити без змін, а
касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.
Кіровограді від 06.05.2004 № 07-10/5 - без задоволення.