ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2004                                   Справа N 6/619

Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому     Відкритого акціонерного товариства

судовому засіданні           “Акціонерна компанія “К”, м. Київ

касаційну скаргу             

на постанову                 від 19.02.2004

                             Київського апеляційного

                             господарського суду

у справі                     № 6/619

господарського суду          м. Києва

за позовом                   Акціонерної енергопостачальної

                             компанії “Е”, м. Київ

до                           Відкритого акціонерного товариства

                             “Акціонерна компанія “К”, м. Київ

про   стягнення 1947298,42 грн.

                       В С Т А Н О В И В:

Акціонерною енергопостачальною компанією “Е” заявлено  позов  до

відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “К”  про

стягнення   боргу   за  користування  електроенергією   в   сумі

1947298,42 грн.

Рішенням  господарського суду м. Києва від  25.12.03,  залишеним

без  змін постановою Київського апеляційного господарського суду

від 19.02.04, позовні вимоги задоволено.

Задовольняючи  позов, місцевий та апеляційний  суди  виходили  з

того,   що   між   сторонами  укладено  договір  на   постачання

електроенергії,  строк  розрахунків за яким  не  встановлено,  у

зв’язку  з  чим  застосовуються положення  ст.  165  ЦК  України

( 435-15  ) (435-15)
        .  Посилання  відповідача на те,  що  розпорядженням

Київської міської державної адміністрації за № 1841 від 19.11.99

“Про  поліпшення  стану розрахунків ДКО “К”  за  електроенергію”

встановлено  порядок  розрахунків,  суд  до  уваги  не  прийняв,

зазначивши, що правовідносини між сторонами виникли на  підставі

договору   і   не   залежать  від  підстав,   що   виникають   з

адміністративних актів.

У  касаційній  скарзі акціонерна компанія “К” просить  скасувати

ухвалені  у  справі  рішення,  винести  нове  рішення,  яким   у

задоволенні  позову відмовити, посилаючись  на  те,  що  порядок

розрахунків   за  електроенергію,  що  споживається  акціонерною

компанією “К”, визначено адміністративним актом – розпорядженням

Київської  міської державної адміністрації від 19.11.00  №  1841

“Про   поліпшення  стану  розрахунків  ДКО  “Київводоканал”   за

електроенергію” ( ra1841017-99 ) (ra1841017-99)
        .

Зазначеними   розпорядженнями  встановлено  два   різних   шляхи

розрахунків за спожиту електроенергію в залежності від суб’єктів

споживання,  зокрема, кошти за електроенергію,  використану  для

виготовлення   холодної   питної  води,   спожитої   населенням,

спрямовуються   позивачу   Головним  інформаційно-обчислювальним

центром   безпосередньо   після  їх   сплати   населенням,   без

перерахуванням їх К.

Кошти      Головним     інформаційно-обчислювальним      центром

перераховуються  позивачу безпосередньо в  процесі  розщепленням

сплачених   населенням  коштів  по  мірі  їх  сплати.   Скаржник

стверджує,  що  позивач  має  право вимагати  від  нього  сплати

вартості  лише  тієї електроенергії, спожитої тими  споживачами,

які  здійснюють розрахунки Ку, а не через Головний інформаційно-

обчислювальний центр.

Заслухавши  учасників  судового  процесу,  перевіривши  юридичну

оцінку  встановлених  судом  фактичних  обставин  справи  та  їх

повноту,  колегія  суддів вважає, що касаційна  скарга  підлягає

частковому задоволенню з наступних підстав.

Місцевим  та  апеляційними судами встановлено, що між  сторонами

існують  договірні  правовідносини з  постачання  та  споживання

електроенергії.  Встановивши  наявність  боргу,  суд  застосував

положення  ст.  165  ЦК  України  ( 435-15  ) (435-15)
        , оскільки  строки

здійснення  розрахунків договором не встановлено. Відповідач  не

заперечує  факту наявності боргу, однак не погоджується  з  його

розміром,   посилаючись   на  те,  що  розрахунки   за   спожиту

електроенергію   здійснюються  згідно  розпорядження   Київської

міської  державної  адміністрації  №  1841  від  19.11.00   “Про

поліпшення    стану    розрахунків   ДКО   “Київводоканал”    за

електроенергію” ( ra1841017-99 ) (ra1841017-99)
        .

Твердження  позивача  про  те,  що  позивач  отримує  кошти   за

електроенергію,  використану для виготовлення  питної  води  для

споживання  населенням  безпосередньо з Головного  інформаційно-

обчислювального центру після сплати коштів населенням, судом  не

перевірені,  а  тому сума боргу, яку вимагає  стягнути  позивач,

викликає сумнів.

Колегія  суддів вважає, що судові рішення ухвалені з  порушенням

вимог  ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         щодо повного, об’єктивного

і  всебічного з’ясування всіх обставин справи, а тому ці рішення

підлягають скасуванню, а справа – передачі на новий розгляд.

При  новому  розгляді справи суду необхідно врахувати викладене,

повно  і  всебічно з’ясувати всі обставини справи, з врахуванням

як доводів позивача, так і заперечень відповідача і в залежності

від встановленого прийняти основане на законі рішення.

Керуючись  ст.ст.  111-9,  111-10 Господарського  процесуального

кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову  Київського  апеляційного  господарського   суду   від

19.02.04,  рішення  господарського суду м.  Києва  від  25.12.03

скасувати,   справу  №  6/619  передати  на  новий  розгляд   до

господарського суду м. Києва.