ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.06.2004 Справа N 01-08-02-01/4341
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 26.05.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Щотки С.О. (головуючий), Подоляк О.А., Семчука В.В.,
За участю представників
позивача - Сірик В.І.
відповідача - не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу міжгалузевої виробничо-комерційної фірми
"Агромакс"
на рішення господарського суду Черкаської області від
26.11.2003 року
та постанову Київського апеляційного господарського суду від
03.02.2004 року
у справі N 01-08-02-01/4341
за позовом міжгалузевої виробничо-комерційної фірми
"Агромакс"
до ЗАТ "Вікторія-1"
про розірвання договору та відшкодування збитків
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Черкаської області від
22.10.2002 року у справі N 08/4341 (суддя Коваленко В.І.) у
задоволенні позовних вимог міжгалузевої виробничо-комерційної
фірми "Агромакс" (далі - фірма "Агромакс") до ЗАТ "Вікторія-1",
про розірвання договору N 1 від 15.03.1995 укладеного між
сторонами та стягнення збитків в сумі 33000 грн., відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
12.03.2003 року (судді: Капацин Н.В., Дикунська С.Я.,
Розваляєва Т.С.) рішення господарського суду Черкаської області
від 22.10.2002 залишене без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від
27.08.2003 року, рішення господарського суду Черкаської області
від 22.10.2002 року та постанова Київського апеляційного
господарського суду від 12.03.2003 року скасовані, справу передано
на новий розгляд суду першої інстанції.
Рішенням господарського суду Черкаської області від
26.11.2003 року (суддя Чевгуз О.В.) залишеним без змін постановою
Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2004 року
(судді Кондес Л.О., Верховець А.А., Куровський С.В.) позов фірми
"Агромакс" задоволено частково: розірвано укладений між сторонами
договір N 1 від 15.03.1995 про дольову участь у будівництві
квартири; стягнуто з відповідача на користь позивача 7722 грн.
збитків, суми витрат по сплаті державного мита та витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Фірма "Агромакс" у поданій касаційній скарзі просить рішення
господарського суду Черкаської області від 26.11.2003 року та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
03.02.2004 року скасувати, позов задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами
першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми
матеріального права, що призвело до прийняття незаконних судових
рішень.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги,
перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, дослідивши правильність застосування судами першої
та апеляційної інстанцій норм матеріального права, вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій,
15.03.1995 року між сторонами укладений Договір дольової участі у
будівництві трикімнатної квартири в жилому будинку (далі -
Договір).
Відповідно до умов Договору, позивач зобов'язався здійснити
фінансування робіт та матеріалів на будівництво трикімнатної
квартири в жилому будинку, а відповідач - в строки, які
встановлено проектно-кошторисною документацією, ввести в
експлуатацію цей будинок та передати інвестору.
На виконання умов Договору, позивач перерахував відповідачу
7722 грн., що складає 71% договірної вартості квартири.
Судами також встановлено, що через неналежне виконання
відповідачем своїх договірних зобов'язань по зведенню будинку,
позивач припинив фінансування будівництва та звернувся до ЗАТ
"Вікторія-1" з пропозицією про розірвання Договору, яка останнім
залишена без відповіді.
Відповідно до ст.ст. 161, 213 Цивільного кодексу УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в
установлений законом строк, якщо внаслідок прострочення боржником
виконання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від
прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Зазначене вище стало підставою для звернення фірми "Агромакс"
до господарського суду з позовом про розірвання Договору та
стягнення збитків на суму 60969,91 грн. (з урахуванням уточнення
позовних вимог).
Згідно ст. 203 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, під
збитками розуміють витрати, зроблені кредитором, втрату або
пошкодження його майна, а також не одержані кредитором доходи, які
він одержав би, якби зобов'язання було виконано боржником.
Як встановлено господарськими судами та вбачається з
матеріалів справи, позивачем заявлена сума збитків у вигляді
неодержаних кредитором доходів, розрахована останнім виходячи із
вартості частини оплаченої жилої площі квартири, з урахуванням
ринкових цін, що діяли на момент звернення з позовом.
Разом з тим, як правильно дійшли висновку суди першої та
апеляційної інстанцій такий розрахунок є необгрунтованим, виходячи
з наступного.
Із змісту Договору, вбачається, що будівництво житлового
приміщення, введення його в експлуатацію та передача позивачеві,
прямо пов'язані з проведенням фінансування з боку інвесторів.
Крім того, за умовами Договору, інвестор отримує побудовані
приміщення у власність у разі проведення повної оплати його
вартості.
Враховуючи той факт, що позивач провів лише часткову оплату
вартості трикімнатної квартири, судова колегія прийшла до
висновку, що виходячи із умов Договору, позивач не має права на
отримання оплаченої частини житлової площі, а тому вимога про
відшкодування заявленої суми збитків у вигляді неодержаних
кредитором доходів не підлягає задоволенню.
Виходячи з наведеного, висновок господарських судів про
часткове задоволенні позову на суму 7722 грн. - понесених
кредитором витрат, є правомірним.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Цивільного кодексу Української РСР
( 1540-06 ) (1540-06)
захист цивільних прав здійснюється в установленому
порядку судом, арбітражем або третейським судом, серед іншого,
шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а
у випадках, передбачених законом або договором, - неустойки
(штрафу, пені), а також іншими засобами, передбаченими законом.
Пеня є самостійним засобом захисту цивільних прав і одним із
видів забезпечення виконання цивільно-правових зобов'язань
(ст. 178 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
- види
забезпечення виконання зобов'язань). Нею визнається визначена
законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити
кредиторові у випадку невиконання або неналежного виконання
зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, вимога про стягнення суми
пені була заявлена позивачем на підставі умов Договору (пункт 5.1
Договору), який на вимогу останнього розірваний господарським
судом у встановленому законом порядку.
Враховуючи наведене, висновок господарських судів першої та
апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог
щодо стягнення суми пені є правомірним.
Таким чином, обставини справи судами першої та апеляційної
інстанцій встановлені шляхом повного, всебічного та об'єктивного
розгляду справи і відповідають доказам, які містяться в матеріалах
справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті
рішення господарського суду Черкаської області від 26.11.2003 року
та постанови Київського апеляційного господарського суду від
03.02.2004 року у справі N 01-08-02-01/4341 судами правильно
застосовані норми матеріального права, в зв'язку з чим, підстави
для зміни або скасування вказаних судових актів відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9 - 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу міжгалузевої виробничо-комерційної фірми
"Агромакс" залишити без задоволення, рішення господарського суду
Черкаської області від 26.11.2003 року та постанову Київського
апеляційного господарського суду від 03.02.2004 року у справі
N 01-08-02-01/4341 залишити без змін.