ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.06.2004 Справа N 21/627
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Першикова Є.В.
суддів Савенко Г.В., Ходаківської І.П.
розглянувши касаційну скаргу ДПІ у H-ському районі м.Києва
на постанову від 04.02.04 p.
Київського апеляційного господарського суду
у справі №21/627
господарського суду м.Києва
за позовом Державного підприємства "XXX"
до ДПІ у H-ському районі м.Києва
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
за участю представників сторін:
позивача: А.А.А. (дов. № 8/292 від 18.03.03 p.)
відповідача: Б.Б.Б. (дов. № 3762/9/10-12 від 01.06.04 p.)
За згодою сторін відповідно до ч.2 ст.85 та ч.1 ст.111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
судовому засіданні від 17.06.04 були оголошені лише вступна та
резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського
суду України.
Рішенням Господарського суду м. Києва (суддя Шевченко Е.О.) від
28.10.2003р. позов Державного підприємства "XXX" задоволене,
визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної
податкової інспекції у H-ському районі м. Києва №
300-23-5-14312453/0 від 30.04.2002р. в частині донарахування пені
у сфері ЗЕД на суму 28 868,47 грн.; визнано недійсним податкове
повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у H-ському
районі м. Києва № 0000762330/0 від 22.07.2003р. в повному обсязі;
стягнуто з Державної податкової інспекції у H-ському районі м.
Києва на користь Державного підприємства "XXX" 85 грн. витрат по
сплаті держмита та 118 грн. витрат по оплаті
інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського
суду у складі: Новікова М.М., Мартюк А.І., Мачульський Г.М. від
04.02.04 рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
ДПІ у H-ському районі м.Києва звернулась до Вищого господарського
суду України із касаційною скаргою на постанову Київського
апеляційного господарського суду, вважаючи, що дана постанова
прийнята внаслідок неправильного застосування та порушення норм
матеріального права, а саме Закону України "Про порядок здійснення
розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
, а тому просить її
скасувати в позові відмовити.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши
касаційну скаргу ДПІ у H-ському районі м.Києва на постанову
Київського апеляційного господарського суду, заслухавши
представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на
предмет правильності їх оцінки судом, а також правильність
застосування норм матеріального та процесуального права відзначає
наступне:
ДПІ у H-ському районі м. Києва 30.04.2002р. прийняте податкове
повідомлення - рішення №300-23-5-14312453/4221, яким відповідно до
ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в
іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
Державному підприємству завод
"XXX" визначено податкове зобов'язання у вигляді пені у сфері ЗЕД
в розмірі 29445,90 грн. та 22.07.2003р. податкове повідомлення -
рішення №0000762330/0 яким відповідно до п.7 "Порядку ведення
касових операцій в народному господарстві України"
( v0228500-95 ) (v0228500-95)
, затвердженого постановою Правління НБУ №21 від
02.02.95р., п.2.15 "Положення про ведення касових операцій в
національній валюті України" ( z0237-01 ) (z0237-01)
, затвердженого
постановою Правління НДБ від 19.02.2001р. №72, п.1 Указу
Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення
норм з регулювання обігу готівки" ( 436/95 ) (436/95)
позивачу визначене
податкове зобов'язання у вигляді пені за порушення термінів
розрахунків в сфері ЗЕД на суму 81148,56 грн.
Податкове повідомлення-рішення №300-23-5-14312453/4221 від
30.04.2002р. прийняте відповідачем на підставі акту "Про
результати перевірки Державного підприємства завод "XXX" з питань
дотримання вимог чинного валютного законодавства України за період
з 10.08.2001р. по 05.04.2002р." від 05.04.2002р №457/10/22-121. Як
зазначено в п.п.2.1 п.2 акту перевірки від 05.04.2002р.
перевіркою, зокрема, встановлено, що по контракту №94/535 від
23.06.2000р. укладеного Державним підприємством завод "XXX" з
Федеральним державним унітарним підприємством "YYY" (Росія)
позивач відвантажив на експорт продукцію власного виробництва -
модуль НВЧ на твердому тілі М - 34702-5 на суму 2181660,00
рос.руб. (ВМД №552445 від 25.07.2001р.). Граничний термін
надходження валютної виручки - 23.10.2001р.
Позивач отримав від нерезидента, в оплату за поставлений товар,
простий вексель №5473 серія К-01 номінальною вартістю 2181660,00
рос.руб. за пред'явлення, термін погашення якого настає не раніше
15.12.2000р. Тобто, вищевказаний вексель повинен був бути
пред'явлений до оплати не пізніше 15.12.2001р.
12 липня 2000 року позивач достроково пред'явив вказаний вексель
до сплати на території Росії з дисконтом від номіналу 15%. На
валютний рахунок позивача надійшли кошти у сумі 1854411,00
рос.руб. Валютна виручка в сумі 327249,00 рос.руб. на рахунок
позивача не надходила. Як зазначено в акті перевірки, вказані
обставини призвели до порушення позивачем вимог ст.1 Закону
України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"
( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
. Відповідно до ст.4 вказаного Закону ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
,
позивачу нарахована пеня у розмірі 0,3% від суми неодержаної
валютної виручки в іноземній валюті за період з 24.10.2001р. по
05.04.2002р. у сумі 28868,47 грн.
Податкове. повідомлення - рішення №0000762330/0 від 22.07.2003р.
прийняте відповідачем на підставі акту "Про результати планової
перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства
Державним підприємством завод "XXX" за період з 01.04.2000р. по
30.09.2002р." від 10.07.2003р. №2658/10/23-3-14312453 (зазначені
документи в матеріалах справи).
В акті перевірки від 10.07.2003р. зазначено, а саме п.3.12.1
акту,, що за зовнішньоекономічним контрактом №94/535 від
23.06.2000р., укладеним Державним підприємством завод "XXX" з
Федеральним державним унітарним підприємством "YYY" (Росія), не
надійшла частина валютної виручки у сумі 327249,00 рос.руб. в
зв'язку з цим підприємству за період з 24.10.2001р. по
05.04.2002р. була нарахована пеня в розмірі 28 868,47 грн.
(податкове повідомлення рішення №300-23-5-14312453/4221 від
30.04.2002р.). За станом на 08.07.2002р. валютна виручка в цієї
частині на рахунок підприємства - позивача не надійшла, тому на
підставі ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в
іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
податковою інспекцією нарахована
пеня за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті в сумі
81148,56 грн.
Господарськими судами при розгляді справи встановлено, що
23.06.2000р. між позивачем та Державним унітарним підприємством
"YYY" укладено зовнішньоторговельний контракт № 94/535, відповідно
до умов якого, позивач зобов'язується виготовити та поставити, а
покупець, Державне унітарне підприємство "YYY", зобов'язується
прийняти та оплатити у 2000 р. продукцію, обумовлену в
специфікаціях.
Статтею 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в
іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
передбачено, що виручка резидентів
у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в
уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені
в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного
оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації)
продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг),
прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або
іншого і документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг,
експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного
терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку
України.
Згідно ч.4 ст.6 Закону України "Про зовнішньоекономічну
діяльність" ( 959-12 ) (959-12)
суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності
мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів
(контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені
законами України.
Протоколом розбіжностей до контракту №94/535 від 23.06.2000р.
оплата за поставлену продукцію проводиться шляхом передачі векселя
(п.п.2.4 контракту).
На виконання умов договору, Державне унітарне підприємство "YYY"
(далі ДУП "YYY"), Росія видало відповідачеві простий вексель від
11.07.2000р. за № 5473 серія К-01 номінальною вартістю 2181660
рос.руб. за пред'явлення, термін погашення якого настає не раніше
15.12.2000р.
Господарськими судами встановлено, що позивач на виконання умов
договору поставив ДУП "YYY" товар на суму 2181660,00 рос. руб., що
підтверджується ВМД № 552445 від 25.07.2001р.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про обіг векселів в
Україні" ( 2374-14 ) (2374-14)
, видавати переказні і прості векселі можна
лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари,
виконані роботи, надані послуги.
На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як
трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед
трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути
здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою,
ніж сума платежу за векселем. Умова щодо провеення розрахунків із
застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному
договорі.
У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору
припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та
виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.
Господарськими судами встановлено, що державним підприємством
завод "XXX" за експортовану за контрактом № 94/535 від
23.06.2000р. продукцію від покупця нерезидента отриманий простий
вексель № 5473 від 11.07.2000р. на суму вартості товару -
2 181 660 рос.руб. в строк, що не перевищує 90 днів від дня з дати
митного оформлення експортованого товару. Згідно Договору про
достроковий викуп простого векселя від 11.07.2000 р. №
4829/42438-00, укладеного між ДП завод "XXX" та АПСБ "SSS"
позивачем зазначений вексель пред явлено до погашення на суму
1854411 рос. руб., дисконт складає 15 відсотків.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційний
суд правомірно дійшов до висновку, що сторони
зовнішньоекономічного контракту № 94/535 від 23.06.2000р. виконали
зобов'язання в повному обсязі, тому підстави для нарахування
позивачу пені за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті
по зазначеному контракту відсутні. В момент видачі простого
векселя зобов'язання по контракту № 94/535 від 23.06.00р.
припинилися шляхом виконання зобов'язання сторін по договору, а
зобов'язання по оплаті простого векселя є іншим видом зобов'язань,
тому посилання відповідача на факт не зарахування на рахунок
позивача валютної виручки у розмірі суми дисконту векселя
(327249,0 рос. руб.) є безпідставним.
Враховуючи викладене, постанова апеляційного господарського суду
відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без
змін.
Керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів Вищого
Господарського суду України,
ПОСТАНОВИЛА
Касаційну скаргу ДПІ у H-ському районі м.Києва залишити без
задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.02.04
p. у справі №21/627 залишити без змін.
Головуючий Є. Першиков
Судді : Г.Савенко
І.Ходаківська