ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.06.2004 Справа N 09/183-02
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Дерепи В.І.
суддів Стратієнко Л.В.
Чабана В.В.
з участю представників:
позивача: не з'явився
відповідача: не з'явився
3-ї особи Д.Д.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
відкритого акціонерного товариства по постачанню та газифікації
"YYY"
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15
березня 2004 р.
у справі № 09/183-02
за позовом відкритого акціонерного товариства по постачанню та
газифікації "YYY"
до комунальної установи охорони здоров'я "XXX"
3-я особа дочірня компанія "SSS" НАК "Нафтогаз України" в особі
філії - Управління магістральних газопроводів "ZZZ"
про стягнення 110 620,86 грн.
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2002 р. позивач звернувся в господарський суд з позовом
до відповідача про стягнення 110 620,86 грн., з яких 101 600,98
грн. - сума основного боргу, 9 019,88 грн. - пеня за поставлений
відповідачу на підставі договору на постачання природного газу від
22.08.2001 р. № 1678/2001 "Г" за період з листопада 2001 р. по
травень 2002 р.
Рішенням господарського суду Харківської області від 05.11.2003 р.
(суддя Лаврова Л.С.) позов задоволено частково.
Стягнуто з комунальної установи охорони здоров'я "XXX" на користь
відкритого акціонерного товариства по постачанню та газифікації
"YYY" 35 336,93 грн. основного боргу,3006,63 грн. пені та судові
витрати.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.03
2004 р. (головуючий - Лащенко Л.Д., судді - Бабакова Л.М.,
Погребняк В.Я.) рішення господарського суду Харківської області
від 05.11.2003 р. скасовано, позовні вимоги залишено без розгляду.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом
апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права,
просить скасувати постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 15.03.2004 р., залишивши в силі рішення
господарського суду Харківської області від 05.11.2003 р.
Заслухавши пояснення представника третьої особи, який вважав, що
касаційна скарга підлягає задоволенню, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що
касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої
інстанції, 22.08.2001 р. між сторонами було укладено договорі на
постачання природного газу № 1678/2001 "Г", а 05.01.2002 р. -
додаткову угоду до договору, згідно умов яких позивач
зобов'язувався передати відповідачу природний газ, а відповідач -
прийняти і оплатити його (а.с.8 - 12, т.1).
У зв'язку з тим, що в порушення п.4.3 договору журнал реєстрації
добових витрат відповідача не мав печатки позивача, в порушення
п.4.4 не надався позивачу щомісячно в період з 25-го числа по
останній робочий день поточного місяця для звірки обсягу газу в
поточному місяці та в порушення п.4.5 відповідач до червня 2002 р.
не встановив комерційний вузол обліку газу класом точності не
гірше "1.0", позивач на підставі п.4.4., п.4.9 договору,
незважаючи на наявність у відповідача газового лічильника РГ - 100
класом точності "1.5" протягом жовтня 2001 р. - травня 2002 р.
проводив нарахування кількості переданого відповідачеві природного
газу по паспорту і потужності газовикористовуючого обладнання з
розрахунку його цілодобової роботи за звітний місяць.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того,
що згідно ст. 161 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
зобов'язання повинні
виконуватись належними чином і у встановлений строк відповідно до
вказівок закону чи договору, та встановивши, що у спірний період у
відповідача, незважаючи на наявність 3-х газових котлів, фактично
використовувався лише один, стягнув заборгованість за спожитий
відповідачем природний газ протягом жовтня 2001 р. - травня 2002
р., виходячи з цілодобової роботи котла за звітний місяць
відповідно до паспорту та потужності газовикористовуючого
обладнання, у сумі 35 336 грн. та на підставі п.7.2. договору
стягнув пеню у сумі 3006, 63 грн.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної
інстанції виходив з того, що позивачем відповідно до вимог ст. 33
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
не доведено отримання відповідачем
заявленої в позовній заяві кількості поставленого природного газу,
а тому місцевий господарський суд не мав підстав для часткового
задоволення позовних вимог.
Виходячи з того, що згідно ч.3 ст. 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
в
апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що
не були предметом розгляду в суді першої інстанції, суд
апеляційної інстанції залишив позовні вимоги без розгляду,
оскільки позивач у суді апеляційної інстанції змінив позовні
вимоги - просив стягнути з відповідача 35 336,93 грн. як збитки,
спричинені внаслідок неналежного виконання договірних зобов'язань
та відмовити у стягненні пені за прострочку платежів, але до
такого висновку суд апеляційної інстанції дійшов внаслідок
неправильного застосування вказаної норми закону, тому що
необгрунтовано поширив вимоги ч.3 ст. 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
і на позовні вимоги, заявлені в суді першої інстанції, які мав
вирішити відповідно до вимог ст. ст. 103, 104 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Разом з тим не можна погодитись і з висновком суду апеляційної
інстанції про необгрунтоване часткове задоволення місцевим
господарським судом позовних вимог у зв'язку з відсутністю доказів
щодо передачі позивачем відповідачу газу у зазначених позовній
заяві обсягах, оскільки вказані обсяги були визначені позивачем у
зв'язку з порушенням відповідачем вимог п.4.3., п.4.5 на підставі
п.п.4.4, п.4.9 укладеного між сторонами договору по паспорту і
потужності газовикористовуючого обладнання з розрахунку його
цілодобової роботи.
При цьому ч.3 п.4.4 договору містить припис про те, що у разі
ненадання споживачем (відповідачем) журналу обліку газу та
первинних документів кількість газу визначається по паспорту і
потужності газовикористовуючого обладнання з розрахунку його
цілодобової роботи за звітний місяць і в такому випадку
перерахунок згідно показів лічильника не виконується, а тому для
обліку обсягу переданого відповідачу газу позивач відповідно до
ст. 4 договору використав паспортну потужність газового котла
відповідача та кількість днів у звітному місяці. Ці дані
відповідачем не заперечувались.
Суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 43 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
всебічно, повно і об'єктивно розглянув всі обставини,
що мають значення для справи, дав їм належну оцінку та постановив
законне і обгрунтоване рішення, яке судом апеляційної інстанції
було помилково скасоване.
Враховуючи викладене, постанова суду апеляційної інстанції
підлягає скасуванню з залишенням без змін рішення суду першої
інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 -
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства по постачанню
та газифікації "YYY" задовольнити.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15
березня 2004 р. у справі за № 09/183-02 скасувати, залишивши в
силі рішення господарського суду Харківської області від 05
листопада 2003 р.
Головуючий В.І. Дерепа
Судді Л.В. Стратієнко
В.В. Чабан