ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2004                                       Справа N 8/2780

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши касаційну        ВАТ “ЕК “Ж”

скаргу

на рішення                   Господарського суду Житомирської

                             області від 28.10.2003 року

у справі за позовом          ВАТ “ЕК “Ж”

до                           Приватного підприємства “П”

про   стягнення 3672, 49 грн.

                       В С Т А Н О В И В:

у   серпні   2003  року  ВАТ  “Енергопостачальна  компанія   “Ж”

звернулась   до  суду  з  позовом  про  стягнення  з  приватного

підприємства “П” 3627,49 грн. за перевищення договірної величини

споживання електроенергії у травні 2003 року.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 28.10.2003

року у задоволенні позову відмовлено.

У  касаційній скарзі позивач посилається на неправильну  правову

оцінку судом обставин справи і просить рішення суду скасувати та

постановити про задоволення позову.

Заслухавши  суддю-доповідача, пояснення  представника  позивача,

перевіривши  матеріали  справи  та  обговоривши  доводи  скарги,

зокрема,  і  після оголошеної судом до 17.06.2004 року  перерви,

судова колегія вважає, що рішення не може залишатися без змін  і

підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Постановляючи   рішення  про  відмову  у   задоволенні   позову,

господарський  суд  виходив  з  того,  що  позивач   не   вправі

самостійно  визначати та змінювати погоджену сторонами  граничну

величину споживання електроенергії.

Проте,  погодитись  з наведеними мотивами відмови  у  позові  не

можна,  оскільки  вони  не ґрунтуються на  правових  нормах,  що

регулюють спірні відносини.

Умовами   укладеного  16.05.2003  року  договору  №  14  сторони

погодили, що при його виконанні вони будуть керуватись  не  лише

зазначеними  в  ньому  умовами постачання  електроенергії,  а  і

чинним законодавством України.

Згідно   ст.   26   Закону   України   “Про   електроенергетику”

( 575/97-ВР  ) (575/97-ВР)
          споживач  енергії  несе  відповідальність   за

порушення   умов  договору  з  енергопостачальником  та   правил

користування електроенергією.

Споживачі  (крім  населення)  у випадку  споживання  електричної

енергії   понад  договірну  величину  за  розрахунковий   період

сплачують  енергопостачальникам  п’ятикратну  вартість   різниці

фактично спожитої і договірної величини.

Як   встановлено   Порядком   постачання   електричної   енергії

споживачам,  затвердженим Постановою Кабінету Міністрів  України

від   27.03.1999  року,  №  144,  граничні  величини  споживання

електричної      енергії     для     споживачів     визначаються

енергопостачальними   організаціями  у   обсязі,   передбаченому

договором   між  ними  у  разі  відсутності  заборгованості   за

використану електроенергію.

В  разі  нездійснення  споживачем поточних платежів  у  терміни,

встановлені  договором, граничні величини споживання електричної

енергії не встановлюються.

Пунктом  11  цього  Порядку передбачено право енергопостачальної

організації  за  підсумками місяця корегувати граничну  величину

споживання  електричної енергії для споживача до рівня  фактично

сплаченої за цей місяць величини її споживання.

У  разі корегування для споживача договірної величини споживання

обсягу електричної енергії до рівня фактично оплаченої за певний

розрахунковий  період  здійснюється  відповідне  корегування   і

договірної (граничної) величини споживання електричної енергії.

Визнаючи   відсутність  у  позивача  права  визначати  договірну

величину   споживання  електричної  енергії  на  рівні  фактично

сплаченої,  суд на зазначені вище норми уваги не  звернув  і  не

застосував,  належної оцінки матеріалам справи,  які  стосуються

виконання  сторонами  умов  договору та  дотримання  визначеного

нормативного   порядку   постачання  і  споживання   електричної

енергії, її своєчасної оплати не дав, а тому висновки суду  щодо

неправомірності   визначення   позивачем   договірної   величини

споживання електроенергії з урахуванням рівня її оплати не можна

визнати обґрунтованими, а прийняте судом рішення законним.

При  новому  розгляді справи суду необхідно врахувати  наведене,

повно  та  всебічно  з’ясувати  дійсні  обставини  справи  і   в

залежності  від встановленого постановити законне і обґрунтоване

рішення.

За  таких  обставин, керуючись ст.ст. 111-9, 111-11 ГПК  України

( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Рішення  господарського суду Житомирської області від 28.10.2003

року  скасувати,  а справу направити на новий розгляд  в  іншому

складі суддів.