ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 17.06.2004                                        Справа N 32/457

         (ухвалою Судової палати у господарських справах

              Верховного Суду України від 16.09.2004

         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

     головуючого Остапенка М.І.

     суддів: Борденюк Є.М. Харченка В.М.

     розглянувши касаційну скаргу ТОВ "ГАЛИЧИНА - РЕГІОН"

     на постанову  Київського апеляційного господарського суду від
02.12.2003 року

     у справі за позовом ТОВ "ГАЛИЧИНА - РЕГІОН"

     до ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України"

     про стягнення 801 042,51 грн.

     В С Т А Н О В И В:

     у серпні 2003 року,  ТОВ "ГАЛИЧИНА -  РЕГІОН"  звернулось  до
суду  з  позовом  про  стягнення  з ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз
України" 801042,51 грн.  заборгованості за  поставлений  природний
газ згідно договору від 05.04.2000 року.

     Рішенням господарського  суду міста Києва від 11.09.2003 року
позов задоволено.

     Постановою Київського апеляційного  господарського  суду  від
01.12.2003  року  рішення  суду  першої  інстанції скасовано,  а у
задоволенні позову відмовлено.

     У касаційній  скарзі  позивач  посилається  на   помилковість
висновків  апеляційного  суду щодо пред'явлення позову поза межами
позовної давності,  неправильне  застосування  норм  матеріального
права  і просить постанову апеляційного суду скасувати,  а рішення
суду першої інстанції залишити без змін.

     Заслухавши суддю-доповідача,      пояснення      представника
відповідача,  перевіривши  матеріали  справи  і обговоривши доводи
касаційної скарги,  судова  колегія  вважає,  що  скарга  підлягає
задоволенню, виходячи з наступного.

     Скасовуючи рішення   суду   першої   інстанції  та  приймаючи
постанову  про  відмову  у  задоволенні  позову,  апеляційний  суд
послався на те,  що пред'явивши позов 06.08.2003 року, позивач без
поважних  причин  пропустив  строк  позовної  давності,   оскільки
розрахунки  за  поставлений  у  квітні  2000  року  природний  газ
відповідач повинен був завершити до 15 травня 2000 року.

     Але з  наведеними  апеляційним  судом  мотивами   відмови   у
задоволенні  позову  погодитись не можна,  так як висновки суду не
ґрунтуються на матеріалах справи.

     Умовами укладеного сторонами  5  квітня  2000  року  договору
N 10/16-487 щодо постачання природного газу та порядку його оплати
передбачено,  що поставка газу здійснюється  починаючи  з  другого
кварталу у   обсягах,   погоджених   на  кожен  квартал  до  кінця
2000 року.

     При цьому середньодобова  норма  визначається  шляхом  поділу
визначеного  договором  квартального обсягу газу на кількість днів
поставки (п. 2.1 договору).

     При цьому у разі необхідності зміни  визначених  таким  чином
обсягів щомісячних поставок природного газу відповідач повинен був
повідомити позивача за 15 днів до початку кварталу,  у якому  буде
здійснюватись наступна поставка газу.

     Проте у іншому порядку,  ніж це передбачено п.  2.1 договору,
місячні обсяги поставок  природного  газу  сторони  не  визначали,
передбачавши щомісячне  складання  актів  приймання-передачі  газу
сторони не зазначили  у  договорі,  що  оплата  поставленого  газу
повинна  здійснюватись  щомісячно  і  не визначили період поставки
природного газу який  є  звітним,  по  закінченні  якого  наступає
зобов'язання  відповідача  щодо  оплати  газу,  а  тому при такому
положенні  взаємні  зобов'язання  сторін  визначаються   загальним
терміном  поставки  і  дії  договору,  по  закінченні  дії якого і
виникає право постачальника вимагати оплати поставленого  газу,  а
відповідача щодо його оплатити.

     З огляду на наведене,  посилання апеляційного суду на п.  5.1
договору,  що передбачає оплату поставленого  газу  до  15  числа,
наступного  за  звітним  місяцем,  без  визначення події чи часу з
настанням яких наступає обов'язок платежу по  договору,  не  можна
визнати   правильними,   а   наведені   апеляційним  судом  мотиви
скасування   рішення   суду   першої   інстанції    законними    і
обґрунтованими.

     За таких  обставин,  та  враховуючи,  що  обсяги  і  вартість
поставленого  природного  газу,  як  і   право   вимоги   позивача
відповідачем  не  оспорюється,  встановлене судом першої інстанції
апеляційним  судом  не  спростовується,  Виший  господарський  суд
України, керуючись ст. ст. 111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         -
П О С Т А Н О В И В:

     Касаційну скаргу задовольнити.

     Постанову Київського  апеляційного  господарського  суду  від
02.12.2003  року  скасувати,  а  рішення господарського суду міста

Києва від 11.09.2003 року залишити без змін