ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.06.2004 Справа N 4/24-2/2
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 02.09.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді, Дерепи В.І.,
суддів: Стратієнко Л.В., Чабана В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
державного підприємства "Енергоринок"
на ухвалу господарського суду Львівської області від
04.03.2004 року
у справі N 4/24-2/2
за позовом державного підприємства "Енергоринок"
до відкритого акціонерного товариства "Львівобленерго"
про стягнення 155 756 859,29 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача Бойко М.О.
відповідача Турко Г.О.
В С Т А Н О В И В:
Державне підприємство "Енергоринок" звернулося до
господарського суду Львівської області з позовом до відкритого
акціонерного товариства "Львівобленерго" про стягнення
155 756 859,29 грн.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 4 березня
2004 року (суддя О. Зварич) позов залишено без розгляду на
підставі пункту 5 частини першої статті 81 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у зв'язку з тим, що
позивач не подав витребуваних господарським судом матеріалів,
необхідних для вирішення спору.
В апеляційній інстанції справа не переглядалась.
В касаційній скарзі державне підприємство "Енергоринок", не
погоджуючись з прийнятим по справі судовим актом, просить його
скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом статті 19
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та норм процесуального права,
зокрема, статей 43, 33, 55 та 75 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, а справу передати до місцевого
господарського суду для розгляду по суті.
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її
без задоволення, а ухвалу господарського суду Львівської області
від 04.03.2004 р. - без змін.
Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи
і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування
господарським судом Львівської області норм матеріального і
процесуального права у вирішенні даного спору, і з урахуванням меж
перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Ухвалою від 12 січня 2004 року про порушення провадження у
справі суд зобов'язав сторони подати докази в обґрунтування своїх
вимог та заперечень, визнавши явку сторін в судове засідання
обов'язковою.
Ухвалою від 12 лютого 2004 року розгляд справи було
відкладено у зв'язку з частковим виконанням сторонами вимог ухвали
від 12 січня 2004 року про порушення провадження у справі.
На виконання вимог суду, викладених в ухвалах про порушення
провадження у справі та відкладення розгляду справи, позивач надав
Довідку про стан заборгованості ВАТ "Львівобленерго" перед ДП
"Енергоринок" за куплену електроенергію в період з 01.12.2000 року
по 01.02.2004 року станом на 01.02.2004 року та Акт звірки
розрахунків між ВАТ "Львівобленерго" та ДП "Енергоринок" за
куплену електроенергію в період з 01.12.200 року по 01.02.2004
року і додатково надав деякі документи. Відповідач надав суду
Довідку про приблизний стан розрахунків ВАТ "Львівобленерго" перед
ДП "Енергоринок" за куплену електроенергію в період з
01.12.200 року по 31.08.2002 року.
За змістом статті 86 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, якщо господарський спір не вирішується по
суті, у тому числі з підстав залишення позову без розгляду,
господарський суд виносить ухвалу, яка має містити, зокрема,
мотиви її винесення з посиланням на законодавство.
Залишаючи позов без розгляду з підстав не подання позивачем
без поважних причин витребуваних господарським судом матеріалів,
необхідних для вирішення спору, суд не встановив правової природи
укладеного між сторонами договору, а отже не визначив і не
послався на законодавство, на підставі якого суб'єкти
підприємницької діяльності зобов'язані подавати ті чи інші
документи в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
З тексту оспорюваної ухвали від 4 березня 2004 року випливає,
що суд залишив позов без розгляду через неподання позивачем
розгорнутого розрахунку ціни позову із зазначенням помісячно
кількості та вартості спожитої відповідачем електроенергії, дати і
суми здійснення відповідачем проплат, доказів зарахування
погашення заборгованості по оплаті за спожиту відповідачем
електроенергію за спірний період помісячно.
За змістом статті 32 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
доказами у справі є будь-які фактичні дані, на
підставі яких суд у визначеному законом порядку встановлює
наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і
заперечення сторін. Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими
доказами та поясненнями представників сторін. В необхідних
випадках на вимогу судді пояснення представників сторін мають бути
викладені письмово.
Отже, в даному випадку суд не дослідив у сукупності та не дав
належної оцінки наявним в матеріалах справи іншим доказам, в тому
числі усним чи письмовим поясненням представника сторони.
Якщо подані сторонами докази є недостатніми, суд зобов'язаний
витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі
у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору. Суд
також може уповноважити на одержання доказів заінтересовану
сторону. Правило статті 38 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
носить імперативний характер і у разі
невиконання сторонами вимог суду, у тому числі нез'явлення в
засідання представників сторін, неподання витребуваних доказів та
у разі виникнення необхідності витребувати нові докази тощо, суд в
силу вимог статті 77 цього кодексу має відкласти розгляд справи.
За обставин, що склалися в судовому засіданні 4 березня
2004 року, суд з урахуванням вимог статті 77 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
був зобов'язаний
повторно відкласти розгляд справи для виконання як позивачем так і
відповідачем вимог суду.
Також в разі застосування пункту 5 частини першої статті 81
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
закон
зобов'язує суд встановлювати причини, що обумовили не подання
позивачем витребуваних судом матеріалів. Як випливає з тексту
ухвали, господарський суд області в порушення вимог цієї статті не
з'ясував обставин, за яких позивач не надав деякі матеріали.
Таким чином, всупереч вимогам статей 43, 32, 38 та 43
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
місцевим
господарським судом не виконано обов'язку щодо створення сторонам
необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи, не
виконано встановлених процесуальним законодавством процедур для
розгляду справи та не надано належної оцінки всім доказам в їх
сукупності і судова колегія дійшла висновку про неповне
встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість
надання їм належної юридичної оцінки, в зв'язку з чим ухвала
господарського суду Львівської області від 4 березня 2004 року
підлягає скасуванню, а справа передачі на розгляд до місцевого
господарського суду, при якому суду слід урахувати викладене,
вжити всіх передбачених законом заходів до всебічного, повного й
об'єктивного з'ясування обставин справи, дійсних прав та
обов'язків сторін і залежно від установленого ухвалити відповідне
рішення.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 - 111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу державного підприємства "Енергоринок"
задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Львівської області від
4 березня 2004 р. у справі N 4/24-2/2 скасувати.
3. Справу N 4/24-2/2 передати до господарського суду
Львівської області для розгляду позовної заяви по суті.