ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.06.2004 Справа N 5/2059-23/90
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів:
розглянув Державної податкової інспекції у Галицькому
касаційну скаргу районі м. Львова
на постанову від 23.02.2004
Львівського апеляційного господарського суду
у справі № 5/2059-23/90
господарського суду Львівської області
за позовом дочірнього підприємства "СЛЗ" спільного
українсько-канадського підприємства "СЛ" у
формі товариства з обмеженою відповідальністю
в особі Львівської філії
до Державної податкової інспекції у Галицькому
районі м. Львова
про визнання недійсним податкового повідомлення- рішення
за участю представників сторін:
від позивача не з'явилися
від відповідача не з'явилися
В С Т А Н О В И В:
В липні 2003 року дочірнє підприємство "СЛЗ" спільного
українсько-канадського підприємства "СЛ" у формі ТзОВ в особі
Львівської філії дочірнього підприємства "СЛЗ" пред'явило в суді
позов до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.
Львова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
№ 865/04-17-2/25248286 від 31.03.2003 яким визначено податкове
зобов'язання по прибутковому податку з громадян в сумі 6525,00
грн. (основний платіж 2175,00 грн., штрафні санкції 4350,00 грн.).
В обґрунтування позовних вимог зазначало, що вказане податкове
повідомлення-рішення винесено з порушенням ст. ст. 9, 32 Закону
України "Про іноземні інвестиції" ( 2198-12 ) (2198-12)
згідно яких воно, в
межах дії гарантій від зміни законодавства, має право на
звільнення від обов'язку сплати прибуткового податку з громадян.
Стягнення (утримання) прибуткового податку з громадян, справляння
якого регулюється згідно Декрету Кабінету Міністрів України "Про
прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
є прямим порушенням норм
чинної Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та законодавства України
про оподаткування, а в силу цього, при виплаті коштів фізичним
особам - працівникам позивача, даний податок стягуватись не може
як такий, що не врегульований законодавством.
В доповненні до позовної заяви (а.с. 90) ДП "СЛЗ" спільного
українсько-канадського підприємства "СЛ" у формі ТзОВ в особі
Львівської філії ДП "СЛЗ" зазначило, що податковою інспекцією
порушено п. п. 17.1.9 ст. 17, п. п. 6.1 ст. 6, п. п. 4.2.2 ст. 4
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
, п. п. 1.7 Наказу ДПА України № 429 від 16.09.2002
"Про документальних перевірок щодо дотримання податкового та
валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності -
юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими
відокремленими підрозділами" ( z1023-02 ) (z1023-02)
.
Рішенням господарського суду Львівської області від 22.10.2003
позов задоволено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
23.02.2004 рішення залишено без змін.
Задовольняючи позов та залишаючи рішення без змін, судові
інстанції зазначили, що на позивача поширюються нормативні акти
України з питань оподаткування.
Проте, в оспорюваному податковому повідомленні-рішенні зроблено
посилання на акт документальної перевірки № 544, 545 від
06.03.2002, однак рішення прийнято за наслідками тематичної
перевірки № 544, 545/23-236, не вказано на підставі якого
підпункту 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
прийнято; неправильно зроблено
посилання на норми Декрету Кабінету Міністрів України "Про
прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
; в порушення п. 13
Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій
органами державної податкової служби ( z0268-01 ) (z0268-01)
, затвердженої
наказом ДПА № 110 від 17.03.2001 неповно викладено суть порушення;
помилково застосовано до спірних правовідносин п. п. 17.1.9 п.
17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
В касаційній скарзі Державна податкова інспекція у Галицькому
районі м. Львова просить скасувати постанову апеляційного
господарського суду та рішення господарського суду, посилаючись на
неправильне застосування норм матеріального права.
Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх
юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що
касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 4 Закону України "Про усунення дискримінації в
оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з
використанням майна та коштів вітчизняного походження" ( 1457-14 ) (1457-14)
№ 1457-ІІІ від 17.02.2000 скасовано дію Закону України "Про
іноземні інвестиції" ( 2198-12 ) (2198-12)
від 13.03.1992 року.
Відповідно до ст. 1 Закону № 1457-ІІІ ( 1457-14 ) (1457-14)
на території
України до суб'єктів підприємницької діяльності або інших
юридичних осіб, їх філій, відділень, відокремлених підрозділів,
включаючи постійні представництва, нерезидентів (далі -
підприємства), створених за участю іноземних інвестицій, незалежно
від форм та часу їх внесення, застосовується національний режим
валютного регулювання та справляння податків, зборів (обов'язкових
платежів), встановлений Законами України для підприємств створених
без участі іноземних інвестицій.
Частиною 1 ст. 5 Закону № 1457-ІІІ ( 1457-14 ) (1457-14)
передбачено, що дія
цього Закону поширюється на підприємства з іноземними
інвестиціями, незалежно від часу внесення іноземних інвестицій, їх
реєстрації, у тому числі до введення в дію та, протягом дії Закону
України "Про іноземні інвестиції" ( 2198-12 ) (2198-12)
від 13.03.1992р.
"Декрету Кабінету Міністрів України "Про режим іноземного
інвестування" ( 93/96-ВР ) (93/96-ВР)
від 20.05.1993 року.
Згідно рішення Конституційного суду України від 29.01.2002 року по
справі № 1-17/2002 положення ч. 1 ст. 5 Закону № 1457-ІІІ
( 1457-14 ) (1457-14)
є підставою для відмови у наданні пільг та для
припинення раніше наданих пільг у сфері валютного і митного
регулювання та справляння податків, зборів (обов'язкових платежів)
підприємствам з іноземними інвестиціями, їх дочірнім
підприємствам, незалежно від часу внесення іноземних інвестицій та
їх реєстрації.
Крім того, ст. 7 Закону № 1457-ІІІ ( 1457-14 ) (1457-14)
передбачено, що
судові рішення про застосування до підприємств з іноземними
інвестиціями, їхніх дочірніх підприємств, а також філій, відділень
та інших відокремлених підрозділів державних гарантій захисту
інвестицій, винесені на підставі законодавчих актів, зазначених у
ст. 4 цього Закону ( 1457-14 ) (1457-14)
, підлягають виконанню виключно в
частині, що не суперечить цьому Закону ( 1457-14 ) (1457-14)
.
Враховуючи наведені норми законодавства, судові інстанції прийшли
до правильного висновку, що до позивача застосовується
встановлений законами України порядок справляння податків і зборів
як і для підприємств, створених без участі іноземних інвестицій.
Як встановлено судовими інстанціями 06.03.2003 Державною
податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова за
результатами документальної перевірки податкового та валютного
законодавства Львівської філії ДП "СЗ" складено акт за № 544,
545/23-236.
Вказаний акт відповідає Порядку оформлення результатів
документальної перевірки щодо дотримання податкового та валютного
законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними
особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими
підрозділами ( z1023-02 ) (z1023-02)
, затверджений наказом державної
податкової адміністрації України № 429 від 16.09.2002 та
зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.12.2002
№ 1023/7311. В ньому відображено факти порушення податкового
законодавства, а саме неутримання та неперерахування до бюджету
прибуткового податку з громадян.
До акту долучено додатки, які підтверджують вказане порушення.
Наведене спростовує висновки судових інстанцій щодо
невідповідності акту наведеному Порядку.
Задовольняючи позов і залишаючи рішення без змін, господарський
суд і суд апеляційної інстанції послались на порушення п. 13
Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій
органами державної податкової служби ( z0268-01 ) (z0268-01)
, проте такий
висновок є надуманим і необгрунтовується доказами, які
досліджували суди, а тому погодитись з ним Вищий господарський суд
України не може.
Визнаючи спірне податкове повідомлення-рішення недійсним,
господарський суд, з яким погодився і апеляційний господарський
суд, виходили з того, що податкова інспекція неправильно вказала
номер акту перевірки, а саме його номер № 544, 545 від 06.03.2003,
тоді як акт було складено за № 544, 545/23-236, проте, неповне
відображення номеру акту не впливає на правильність прийняття
оспорюваного податкового повідомленнярішення і не може бути
підставою для визнання його недійсним, якщо інше не передбачено
законодавством.
Прийняте ДПІ у Галицькому районі м. Львова податкове
повідомлення-рішення № 865/04-172/25248286 від 31.03.2003
відповідає Порядку направлення органами державної податкової
служби України податкових повідомлень платникам податків
( z0567-01 ) (z0567-01)
, затвердженого наказом ДПА України № 253 від
21.06.2001 із змінами і доповненнями і зареєстрованому в
Міністерстві юстиції України від 06.07.2001 № 567/5758.
Відповідно до п. п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
у разі коли платник
податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або
здійсню: грошові виплати без попереднього нарахування та сплати
податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до
законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою
передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник
податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання
з такого податку, збору .
Судовими інстанціями і позивачем не спростовано встановлені
податковою інспекцією факти неутримання і неперерахування
прибуткового податку з громадян, а тому посилання на неправильне
застосування податковою інстанцією наведеної норми закону є
помилковим.
Оспорюване позивачем податкове повідомлення-рішення узгоджується з
вимогами чинного законодавства і прийнято відповідно до обставин,
а тому у суду були відсутні підстави для визнання його недійсним.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому
районі м. Львова задовольнити.
Постанову від 23.02.2004 Львівського апеляційного господарського
суду та рішення від 22.10.2003 господарського суду Львівської
області у справі № 5/2059-23/90 скасувати.
Прийняти нове рішення.
В позові дочірньому підприємству "СЗ" спільного
українськоканадського підприємства "СЛ" у формі товариства з
обмеженою відповідальністю в особі Львівської філії до Державної
податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання
недійсним податкового повідомлення-рішення № 865/04-17- 2/25248286
від 31.03.2003 відмовити.