ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.06.2004 Справа N 31/612
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерової Н.О., - головуючого,
Плюшка І.А.,
Черкащенка М.М.,
розглянувши матеріали ТОВ “Транс Ресурс”
касаційної скарги
на постанову Київського апеляційного господарського
суду від 09.03.2004
у справі м. Києва
господарського суду
за позовом Одеської залізниці
до ТОВ “Транс Ресурс”
про стягнення 4 875,00 грн.
В засіданні взяли участь представники:
- позивача: Ніколащенко С.О. – за довіреністю від
08.01.2004;
- відповідача: не з’явились;
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2003 року Одеська залізниця звернулась до суду з
позовом про стягнення з ТОВ “Транс Ресурс” штрафу у сумі 4
875,00 грн. за невірно зазначення даних про масу вантажу у
перевізних документах.
Рішенням господарського суду м. Києва від 29.12.2003 позов
Одеської залізниці задоволено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
15.03.2004 рішення суду залишено без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями товариство подало касаційну
скаргу в якій просить їх скасувати та ухвалити нове, яким в
позові відмовити.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що
судами неправильно застосовані норми матеріального та
процесуального права, що призвело до прийняття незаконних
рішень.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи
та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 23.04.2003 року на
станцію Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці прибув вагон
№ 95678702 з вантажем насіння соняшника на адресу СК
“Агроконтракт”.
Відправником зазначеного вантажу був відповідач.
Після прибуття зазначеного вагону на станцію, Одеської залізниці
було проведено перевантажування вантажу - насіння соняшника, за
результатами якої виявлено розбіжність даної маси вантажу
зазначеної в перевізних документах від фактичної на 1500 кг
більше, що підтверджується випискою із книги перевантажування
вантажів ст. Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці та
комерційним актом БК 025999/245 від 25.04.2003 р.
Статтею 37 Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
, затв.
постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457
передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення
відправником має бути зазначена у накладній їх маса, яка
визначається вантажовідправником.
Відповідно до вимог ст. 118, 122 Статуту залізниць України
( 457-98-п ) (457-98-п)
передбачено, що за неправильно зазначені в
накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та
адресу одержувача відправник притягується до матеріальної
відповідальності у вигляді стягнення штрафу в розмірі
п”ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
У зв'язку з наведеним вище порушенням Одеською залізницею
нараховано штраф в розмірі 4 875,00 грн. (провізна плата 975
грн. х 5 = 4875).
При цьому згідно ст. 129 Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
обставини, що можуть бути підставою для матеріальної
вўдповўдальностў залізниці, вантажовідправника,
вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення,
засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми,
які складають станції залізниць.
З матеріалів справи та висновків суду вбачається, що
невідповідність маси насіння соняшника у вагоні № 95678702 з
даними, зазначеними у транспортних документах ТОВ
“Транс-Ресурс”, була засвідчена Комерційним актом БК 025999/245
від 25.04.2003 року, складеним станцією Миколаїв-Вантажний
Одеської залізниці.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку,
що позивач у встановленому законом порядку та у відповідності до
ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
підтвердив існування обставин, що є підставою для
притягнення відповідача до матеріальної відповідальності.
Враховуючи вище викладене, судова колегія вважає, що постанова
апеляційного господарського суду відповідає нормам матеріального
і процесуального права, а доводи касаційної скарги не
спростовують висновків суду.
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7,
111-8, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
15.03.2004 у справі № 31/612 залишити без змін.