ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.06.2004 справа N 11/333
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у ДПА України,
відкритому ДПІ у Печерському районі м. Києва
судовому засіданні
касаційні скарги
на постанову Київського апеляційного
господарського суду від 21.01.2004
у справі № 11/333
господарського суду м. Києва
за позовом ТОВ "МЛ"
до ДПА України,
ДПІ у Печерському районі м. Києва
про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення та рішення ДПА
України про результати розгляду
скарги
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: присутній
від відповідача 1: присутній
від відповідача 2: присутній
B С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду м. Києва від 11.11.2003 у справі
№ 11/333, залишеним без змін постановою Київського апеляційного
господарського суду від 21.01.2004 позов задоволено: податкове
повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва № 82315/0
від 10.01.2003, рішення ДПА України про результати розгляду скарги
№ 6191/6/25-0215 від 14.07.2003 визнанні недійсними. Стягнуто з
ДПІ у Печерському районі м. Києва на користь позивача 101, 50 грн.
судових витрат; стягнуто з ДПА України на користь позивача 101, 50
грн. судових витрат.
У касаційних скаргах ДПА України просить скасувати постанову
Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2004 у
справі № 11/333 і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити,
а ДПІ у Печерському районі м. Києва просить скасувати постанову
Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2004,
рішення господарського суду м. Києва від 11.11.2003 у справі
№ 11/333 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити,
посилаючись на порушення господарським судом апеляційної інстанції
норм Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.2000
№ 2181-ІІІ, Закону України "Про ліцензування певних видів
господарської діяльності" ( 1775-14 ) (1775-14)
від 01.06.2000 № 1775-ІІІ,
Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за
порушення норм з регулювання обігу готівки" ( 436/95 ) (436/95)
від
12.06.1995 № 436/95 (зі змінами і доповненнями), Закону України
"Про державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
від
04.12.1990 № 509-ХІІ, Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
від 01.06.2000 № 1776-ІІІ (зі
змінами і доповненнями), Положення про ведення касових операцій у
національній валюті України ( z0237-01 ) (z0237-01)
, затвердженого Постановою
Правління НБУ від 19.02.2001 № 72, Правил розповсюдження державних
лотерей, затверджених наказом Державного Комітету України з
фізичної культури і спорту від 28.10.1998 № 2120.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали
справи та проаналізувавши на підставі встановлених в них фактичних
обставин правильність застосування господарським судом апеляційної
інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія
суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку,
що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено,
що ДПА у Полтавській області було проведено перевірку з окремих
питань діяльності Полтавського представництва ТОВ "МЛ", за
результатами якої складено акт від 16.10.2002, яким встановлено
випадки перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі
Полтавського представництва ТОВ "МЛ". Як вбачається з наведеної на
стор. 3 акту таблиці до ліміту залишку готівки в касі Полтавського
представництва позивача відповідачем було включено залишок готівки
у розповсюджувачів на кожний день, внаслідок чого була встановлена
g`c`k|m` сума перевищення ліміту в розмірі 1 143 грн.
На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Печерському районі м.
Києва згідно зі ст. 1 Указу Президента України "Про застосування
штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки"
( 436/95 ) (436/95)
від 12.06.1995 № 436/95 прийнято податкове
повідомлення-рішення від 10.01.2003 № 82315/0 про застосування до
позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 287, 64 грн.
Не погоджуючись з оспорюваним податковим повідомленням-рішенням,
позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Державної
податкової адміністрації України.
За наслідками адміністративного оскарження ДПА України прийнято
рішення № 6191/6/25-0215 від 14.07.2003, яким скарга позивача
залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від
10.01.2003 № 82315/0 - без змін.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
господарські суди попередніх інстанцій всебічно і повно дослідили
обставини справи і прийшли до правильного висновку щодо законності
і обгрунтованості вимог позивача з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
колегія суддів
Вищого господарського суду України виходить з фактичних обставин
справи, встановлених господарськими судами.
Господарськими судами встановлено, що згідно з таблицею на стор. 3
акту перевірки до ліміту каси Полтавського представництва позивача
було включено залишок готівки у розповсюджувачів на кожний день,
внаслідок чого була встановлена загальна сума перевищення ліміту у
розмірі 1 143 грн. При цьому, господарські суди попередніх
інстанцій дійшли до цілком правомірного висновку щодо
необгрунтованого включення коштів, одержаних від розповсюдження
державних лотерей (які знаходились у розповсюджувачів) до
загального залишку готівки в касі представництва позивача з огляду
на наступне.
Відповідно до п.п. 2.8 і 2.9 п. 2 Положення про ведення касових
операцій у національній валюті України ( z0237-01 ) (z0237-01)
(в редакції,
що діяла у спірний період) ліміт каси встановлюється
підприємствам, що мають рахунки в установах банків, та здійснюють
операції з готівкою. Такі підприємства можуть зберігати у своїй
касі готівку на кінець дня в межах затвердженого ліміту каси. Всю
готівкову виручку понад установлений ліміт каси підприємства
зобов'язані здавати у порядку і строки, визначені установою банку
для зарахування на їх поточні рахунки.
Цим же актом перевірки встановлено порушення п. 2.10 Положення про
ведення касових операцій у національній валюті України
( z0237-01 ) (z0237-01)
внаслідок несвоєчасного оприбуткування готівки в
касі, що отримана представництвом від розповсюджувачів (на думку
відповідачів, суть порушення полягає в тому, що розповсюджувачі
державних лотерей - фізичні особи не щодня здавали позивачу кошти,
одержані від розповсюдження білетів державних лотерей).
Разом з тим, відповідно до п. 2.10 Положення про ведення касових
операціє у національній валюті України ( z0237-01 ) (z0237-01)
(в редакції,
що діяла у спірний період) уся готівка, що надходить до кас
підприємств, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися в їх
касах.
Оприбуткуванням готівки в касі підприємства є здійснення
підприємством обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень
з оформленням цієї операції у встановленому порядку прибутковим
касовим ордером та відображенням у касовій книзі в день одержання
підприємством готівкових коштів.
У разі роботи підприємств у сфері торгівлі, громадського
харчування, послуг у вечірні години, вихідні та святкові дні із
застосуванням РРО або використанням РК (за умови, що бухгалтерія
підприємства не працювала в ці години і дні) одержана
підприємством за цей час готівка вважається оприбуткованою в його
касі, якщо вона проведена через РРО та РК у день її фактичного
надходження та не пізніше наступного робочого дня підприємства
здана до його каси з оформленням у встановленому порядку
прибутковим касовим ордером та відповідним записом у касовій книзі
підприємства. Зазначена послідовність оприбуткування також
поширюється на відокремлені підрозділи підприємств, які працюють у
сфері торгівлі, громадського харчування та послуг із застосуванням
РРО або використанням РК і не здійснюють при цьому видаткових
операцій (виплати, пов'язані з оплатою праці, витрати на
відрядження тощо), не ведуть касової книги, не мають поточних
рахунків та здають готівкову виручку до кас цих підприємств.
Таким чином, ні на момент прийняття оспорюваних
повідомлень-рішень, ні на момент розгляду справи чинне
законодавство не передбачало обов'язку розповсюджувачів щоденно
здавати кошти, одержані від розповсюдження лотерей, до каси
оператора лотерей.
Відповідно до постанови Правління НБУ "Про внесення зміни до
Положення про ведення касових операцій у національній валюті в
Україні" ( z0649-03 ) (z0649-03)
від 25.07.2003 № 313 п. 2.10 Положення про
ведення касових операцій у національній валюті України
( z0237-01 ) (z0237-01)
був доповнений абзацом п'ятим наступного змісту: "До
набрання чинності постановою Правління Національного банку України
від 05.03.2003 № 81 "Про внесення змін до окремих
нормативно-правових актів Національного банку України"
( z0268-03 ) (z0268-03)
(зареєстрована в Міністерстві юстиції України
04.04.2003 за № 268/7589) оператори державних лотерей самостійно
визначали строки здавання готівки розповсюджувачами лотерей -
фізичними особами до кас операторів державних лотерей або банків
чи підприємств поштового зв'язку для переказу готівки на рахунок
оператора. Строки здавання готівки розповсюджувачами лотерей -
фізичними особами закріплювались у договорах, відповідно до яких
провадилось розповсюдження державних лотерей".
Наведене також підтверджує правомірність висновків господарських
судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності порушень
вимог чинного законодавства з боку позивача.
За таких обставин, постанова Київського апеляційного
господарського суду від 21.01.2004 у справі № 11/333 відповідає
вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у
зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст.
111-9, 111-11 Господарського процесуального права України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційні скарги ДПА України та ДПІ у Печерському районі м. Києва
залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного
господарського суду від 21.01.2004 у справі № 11/333 - без змін.