ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.06.2004 Справа N 41/244
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у Державної податкової інспекції у
відкритому судовому Ворошиловському районі м. Донецька
засіданні матеріали
касаційної скарги
на постанову від 28.01.2004 року Донецького
апеляційного
господарського суду
у справі № 41
господарського суду Донецької області
за позовом Дочірнього підприємства "Т" Товариства з
обмеженою відповідальністю "С", м.
Донецьк
до 1. ДПІ у Ворошиловському районі м.
Донецька
2. відділення Державного казначейства у
м. Донецьку
про стягнення з Державного бюджету України
суми бюджетної заборгованості з податку на
додану вартість у розмірі 78131,00 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: не з'явились
від відповідача-1: не з'явились
від відповідача-2: не з'явились
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Донецької області від 15.12.2003
року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного
господарського суду від 28.01.2004 року по справі № 41 позов
задоволено; стягнуто з Державного бюджету України на користь
позивача бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за
травень 2003 року в сумі 78131, 00 грн.; стягнуто з відповідача на
користь позивача витрати по сплаті держмита в сумі 781,31 грн. та
витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у
розмірі 118,00 грн.
В касаційній скарзі ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька
просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського
суду від 28.01.2004 року та рішення Господарського суду Донецької
області від 15.12.2003 року та винести нове рішення, посилаючись
на порушення норм матеріального права, а саме пп. 7.7.3 п. 7.7 ст.
7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Позивач відзиву на касаційну скаргу не надіслав.
Сторони не скористалися процесуальним правом на участь в засіданні
суду касаційної інстанції.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність
їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду,
колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Судами встановлено, що позивачем у встановлений законом строк було
подано до органів Державної податкової служби податкову декларацію
з податку на додану вартість за травень 2003 року з зазначенням
суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету у розмірі 78131грн.
00коп. , у тому числі експортне відшкодування в сумі
35172грн.00коп. Наведена сума увійшла до складу позовних вимог, на
час звернення до суду з позовом строк відшкодування відповідно до
даних наведених декларацій сплинув, сума податку на додану
вартість - не відшкодована, що підтверджується матеріалами справи
та не спростовується відповідачем, ДПІ.
Відповідно до вимог Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
(далі - № 168/97-ВР від 03.04.97р.)
бюджетне відшкодування у встановлений термін не було здійснено, а
саме протягом 30 днів після надання розрахунку експортного
відшкодування, таким чином зазначена сума вважається бюджетною
заборгованістю відповідно до приписів пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7
Закону України № 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від 03.04.97р.
Згідно підпункту пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від 03.04.97р. суми податку, що підлягають сплаті до
бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між
загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з
будьяким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного
періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.
У відповідності з пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
№ 168/97-ВР від
03.04.97р. у разі, коли за результатами звітного періоду сума,
визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне
значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з
Державного бюджету України протягом місяця, наступного після
подачі декларації.
Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової
декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума
бюджетного відшкодування може бути повністю або частково
зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення
платника податку відображається в податковій декларації.
Особливості бюджетного відшкодування платникам податку на додану
вартість, які здійснюють експортні операції, регламентується ст. 8
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
№ 168/97-ВР від 03.04.97р., згідно з пунктами 8.1, 8.6 якої
платник податку, який здійснює операції з вивезення (пересилання)
товарів (робіт, послуг) за межі митної території України (експорт)
і подає розрахунок експортного відшкодування за наслідками
податкового місяця, має право на отримання такого відшкодування
протягом 30 календарних днів з дня подання такого розрахунку;
експортне відшкодування надається протягом 30 календарних днів,
наступних за днем подання розрахунку експортного відшкодування.
Відповідно до приписів статті 48 Бюджетного кодексу України
( 2542-14 ) (2542-14)
застосовується казначейська форма обслуговування
Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним
казначейством України у тому числі операцій з коштами державного
бюджету та розрахунково-касового обслуговування розпорядників
бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при розрахувати
надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів.
Згідно з пунктом 4 Порядку відшкодування податку на додану
вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації
та Державного казначейства України 02.07.97р. № 209/72
( z0263-97 ) (z0263-97)
(у редакції наказу Державної податкової адміністрації
України та Державного казначейства України від 21.05.2001 № 200/86
( z0489-01 ) (z0489-01)
) і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
08.06.2001 р. за № 489/5680, відшкодування податку на додану
вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства
України за висновками податкових органів або за рішенням суду.
Державна податкова інспекція в м. Донецьку висновку про
відшкодування податку на додану вартість до відділення Державного
казначейства не надавала.
Доводи скаржника з посиланням на положення п. 1.8 ст. 1 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
№ 168/97-ВР
від 03.04.1997р. про те, що бюджетне відшкодування повинно
здійснюватися лише у випадку наявності факту надмірної сплати
податку є такими, що не ґрунтуються на нормах чинного податкового
законодавства.
Доводи Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.
Донецька з посиланням на ст. 12 Закону України "Про державний
бюджет України на 2004 року" ( 1344-15 ) (1344-15)
суди правомірно не взяли
до уваги, оскільки її положення не стосуються вирішення предмету
позову з огляду на положення Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
№ 168/97-ВР від 03.04.1997р., ст. 1
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Закон України "Про державний бюджет України на 2004 року"
( 1344-15 ) (1344-15)
набрав чинності з 01 січня 2004 року, тому не міг бути
застосований судами при вирішенні спору про стягнення з Державного
бюджету суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість
у розмірі 78131грн. 00коп. , яка підлягає відшкодуванню за травень
2003 року, розглядаючи спір по суті в грудні 2003 року.
Крім того, цей Закон передбачає механізм та порядок погашення
простроченої заборгованості, господарські ж суди вирішили питання
щодо її стягнення, що не є тотожним.
З огляду на викладене суди правомірно задовольнили позов та
стягнули з Державної податкової судові витрати по сплаті
державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх
сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування
постанови Донецького апеляційного господарського суду.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 1 ч. 1 ст. 111-9, 111-11
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька від
16.02.2004 року № 7572/10/10 на постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 28.01.2004 року у справі № 41 залишити без
задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського
суду від 28.01.2004 року у справі № 41 - без змін.