ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.06.2004 Справа N 14/4369
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С., (головуючого)
Вовка І.В.,
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні в м.Києві
касаційну скаргу А.А.А.
на рішення господарського суду Черкаської області
від 08.01.2004 року
у справі за позовом Дочірнього підприємства Державної акціонерної
компанії "XXX" Виробничо - заготівельне
підприємство "YYY"
до Дочірнього підприємства Державної акціонерної
компанії "XXX" H-ський комбінат
хлібопродуктів
про визнання недійсним договору,
УСТАНОВИВ:
У листопаді 2003 року позивач звернувся до господарського суду
Черкаської області з позовною заявою до відповідача про визнання
недійсним договору № 234 від 02.10.2000 року на підставі ст.48 ЦК
УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, посилаючись на те, що зазначений договір не
відповідає вимогам Закону України "Про оренду державного та
комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 08.01.2004
року позов задоволено і визнано спірний договір недійсним.
В апеляційному порядку зазначене рішення суду першої інстанції не
переглядалося.
У касаційній скарзі гр.А.А.А. вважає, що прийняте судове рішення
стосується його прав і обов'язків, оскільки за укладеними ним
договорами уступки вимоги з відповідачем до нього перейшло право
вимоги боргу з позивача за спірним договором, а судом його не було
залучено до участі в розгляді справи, і тому просить рішення
місцевого господарського суду скасувати та провадження у справі
припинити.
Відзиви на касаційну скаргу від позивача та відповідача до суду не
надходили.
Дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи
і прийняте в ній судове рішення, суд вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами було укладено
договір № 234 від 02.10.2000 року, за умовами якого відповідач
передає, а позивач зобов'язався прийняти в оренду майно та вносити
орендну плату.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 08.01.2004
року зазначений договір визнаний недійсним на підставі ст.48 ЦК
УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
З доданих до касаційної скарги матеріалів видно, що між
відповідачем і гр. А.А.А. укладено договори від 17.04.2002 року та
від 24.05.2002 року, згідно яких останньому уступлено відповідачем
право вимоги боргу за спірним договором у позивача.
Отже, за зазначеними договорами відповідач здійснив уступку вимоги
гр. А.А.А. про стягнення боргу з позивача за спірним договором у
порядку, передбаченому ст.ст.197-200 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Таким чином, прийняте у даній справі судове рішення стосується
прав і обов'язків особи, яка не була залучена до участі у справі.
При цьому суду, враховуючи суб'єктний склад спору, слід було мати
на увазі питання щодо підвідомчості такого спору господарському
суду.
За таких обставин оскаржене судове рішення не можна визнати
законним й обґрунтованим, і тому воно підлягає скасуванню
відповідно до п.3 ст.111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
з передачею
справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -
111-12 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу гр. А.А.А. задовольнити частково.
Рішення господарського суду Черкаської області від 08.01.2004 року
скасувати, і справу № 14/4369 передати на новий розгляд до суду
першої інстанції в іншому складі.
Головуючий В.Перепічай
Судді І.Вовк
П.Гончарук