ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.06.2004 Справа N Б31/101-03 (н.р. № Б-14098/2-23)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М., – головуючого
(доповідач у справі),
Ткаченко Н.Г.
Яценко О.В.
розглянувши матеріали учасників Багатогалузевої фірми
касаційної скарги у формі ТОВ “Агропроммаш ЛТД”
Панченко Е.О, Пальченкової А.І.,
Зарецької І.Т., Бодапростого
В.П.
на ухвалу від 28.07.2003р. господарського
суду Харківської області
у справі № Б31/101-03 (н.р.
№ Б-14098/2-23) господарського
суду Харківської області
за заявою боржника Багатогалузевої фірми ТОВ
“Агропроммаш ЛТД”, м. Харків
про банкрутство
арбітражний керуючий Федорченко А.В.
за участю представників сторін:
від боржника – Безкоровайний Р.В., довір. від 10.06.2004 р. б/н;
від Панченко Е.О, Пальченкової А.І., Зарецької І.Т.,
Бодапростого В.П.
Акчурін І.І., дор. від 06.09.2002 р. № 283970 дор. від
05.04.2002 р. № 991862
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2001 року президент Багатогалузевої фірми у формі ТОВ
“Агропроммаш ЛТД” звернувся до господарського суду Харківської
області із заявою про порушення справи про банкрутство з метою
проведення ним процедури санації на підставі статті 53 Закону
України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.10.2001
р. порушено провадження у справі про банкрутство Багатогалузевої
фірми у формі ТОВ “Агропроммаш ЛТД”.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.07.2003
р. затверджено мирову угоду від 08.08.2002 р. та припинено
провадження у справі. Крім того, зобов'язано власників майна
боржника провести збори засновників, призначити керівника
підприємства, вибрати інші органи управління підприємством і
продовжити підприємницьку діяльність підприємства.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, учасники Багатогалузевої
фірми у формі ТОВ “Агропроммаш ЛТД” Панченко Е.О, Пальченкова
А.І., Зарецька І.Т., Бодапростий В.П. звернулися з касаційної
скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просять
скасувати оскаржуваний судовий акт та припинити провадження у
справі.
Касаційна скарга мотивована порушенням норм права, а саме ст. 41
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ст. ст. 41, 59 Закону
України “Про господарські товариства” ( 1576-12 ) (1576-12)
та ст.ст. 7,
9, 53 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника
або визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Верховного Суду
України від 18.03.2003 р. у даній справі скасовано ухвалу
господарського суду Харківської області від 13.08.2002 р., якою
затверджено план санації боржника, запропонований керуючим
санацією та схвалений рішенням комітету кредиторів № 4 від
01.08.2002 р, а також затверджено мирову угоду від 08.08.2002
р., згідно якої до Багатогалузевої фірми у формі
ТОВ “Агропроммаш ЛТД” вводяться нові учасники та
перерозподўляються частки учасників у статутному фонді.
Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд України
виходив з того, що згідно ст. ст. 41, 58, 59 Закону України “Про
господарські товариства” ( 1576-12 ) (1576-12)
, п. 23 Статуту
Багатогалузевої фірми у формі ТОВ “Агропроммаш ЛТД” вищим
органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори
учасників, до виключної компетенції яких відносяться вирішення
питань щодо внесення змін до статуту товариства, встановлення
розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів,
придбання товариством частки учасника.
При цьому, Верховним Судом України було вказано на те, що
затверджені господарським судом умови плану санації товариства і
мирової угоди не узгоджені з учасниками товариства відповідно до
ч. 6 ст. 17 Закону України “Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
(далі –
Закон).
Згідно з ст. 111-21 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
вказівки, що містяться у постанові
Верховного Суду України, є обов'язковими для суду першої
інстанції під час нового розгляду справи.
В силу ст. 41 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
відносини, пов'язані з
банкрутством містоутворюючих, особливо небезпечних,
сільськогосподарських підприємств, страховиків, інших категорій
суб'єктів підприємницької діяльності, регулюються цим Законом з
урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону.
Частиною 2 ст. 53 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
передбачено, що для
проведення санації боржника його керівником керівник боржника
звертається у встановленому цим Законом порядку до
господарського суду з заявою про порушення справи про
банкрутство для проведення санації з урахуванням особливостей,
передбачених цією статтею.
До заяви керівника боржника додаються план санації боржника,
погоджений з кредиторами, що дали згоду на її проведення,
письмова згода кредиторів на призначення керуючим санацією
керівника боржника та пропозиція щодо кандидатури розпорядника
майна.
Відповідно до ч. 6 ст. 17 Закону ( 3088-14 ) (3088-14)
(редакції Закону
України від 07.03.2002 р. N 3088-III) керуючий санацією
зобов'язаний розробити та подати на затвердження комітету
кредиторів план санації боржника.
Таким чином, вказівки, що містяться в постанові Верховного Суду
України щодо необхідності узгодження умов мирової угоди та плану
санації з органом, уповноваженим управляти майном боржник, –
загальними зборами учасників товариства, не можуть бути
застосовані, у зв’язку з прийняттям Закону України “Про внесення
змін до Закону України “Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
від 07.03.2002
р. N 3088-III ( 3088-14 ) (3088-14)
, які не передбачають погодження плану
санації з боржником та органом, уповноваженим управляти майном
боржник.
Отже, доводи заявників касаційної скарги щодо непогодження плану
санації з учасниками товариства не можуть бути прийняті судом до
уваги, оскільки є необґрунтованими.
Відповідно до ст. 18 Закону ( 3088-14 ) (3088-14)
план санації може
містити обмін вимог кредиторів на активи боржника та (або) його
корпоративні права.
Як встановлено судом першої інстанції, станом на 18.03.2003 р.
умови мирової угоди від 08.08.2002 р., укладеної відповідно до
плану санації, боржником виконані.
24.07.2003 р. комітет кредиторів звернувся до суду з клопотанням
про затвердження мирової угоди від 08.08.2002 р. та припинення
провадження у справі.
В судовому засіданні судом першої інстанції з’ясовані умови
мирової угоди, що ґрунтується на плані санації, і порядок її
укладання та надана правильна юридична оцінка відповідності умов
угоди чинному законодавству.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів дійшла висновку про
відсутність підстав для скасування оскаржуваної ухвали та
відповідно для задоволення касаційної скарги.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 17, 37, 53 Закону
України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
, ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу учасників Багатогалузевої фірми у формі
ТОВ “Агропроммаш ЛТД” Панченко Е.О, Пальченкової А.І.,
Зарецької І.Т., Бодапростого В.П. на ухвалу господарського суду
Харківської області від 28.07.2003р. у справі № Б31/101-03 (н.р.
№ Б-14098/2-23) залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Харківської області від
28.07.2003р. у справі № Б31/101-03 (н.р. № Б-14098/2-23)
залишити без змін.