ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.06.2004 Справа N Б/26/15/118/01
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М., – головуючого (доповідач у
справі),
Ткаченко Н.Г.
Яценко О.В.
розглянувши Корпорації “Індустріальна спілка
матеріали касаційної Донбасу”, м. Донецьк
скарги
на ухвалу від 24.12.2003р. господарського суду
Дніпропетровської області
та ухвалу від 27.11.2001р. господарського суду
Дніпропетровської області
у справі № Б/26/15/118/01 господарського суду
Дніпропетровської області
за ТОВ ПКФ “Укрінмет”, м. Дніпропетровськ
заявою ВАТ “Дніпропетровський металургійний
завод ім. Петровського”,
м. Дніпропетровськ
про банкрутство
арбітражний керуючий Корнієвський В.М.;
Талан Л.Г.
за участю представників сторін:
від боржника – Штамбург О.В., довір. 15.03.2004 р.;
від Корпорації “Індустріальна спілка Донбасу” –
Кривошей м. Б., довір. від 12.05.2004 р. № 55/2004 р.;
від ВАТ “Дніпрококс” – Сирота О.В., довір. від 15.06.2004 р.
№ 915-20
від Дніпропетровської міської ради –
Решетник О.А., довір. від 13.02.2004 р. № 4/29-73
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою арбітражного суду Дніпропетровської області від
19.03.2001 р. за заявою ТОВ ПФК “Укрінмет” порушено справу
№ Б15/118/01 про банкрутство ВАТ “Дніпропетровський
металургійний завод ім. Петровського”.
Ухвалою арбітражного суду Дніпропетровської області від
17-20.04.2001 р. введено процедуру розпорядження майном боржника
та призначено розпорядника майна, зобов’язано ініціюючого
кредитора подати до офіційного друкованого органу оголошення про
порушення справи про банкрутство.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області за
результатами попереднього засідання суду від 27.11.2001р.
затверджено реєстр вимог кредиторів.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від
02.09.2003 р. продовжено процедуру розпорядження майном боржника
з 10.02.2003 р. до 01.10.2003 р.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від
24.12.2003р. (судді: Камша Н.М.- головуючий, Калиниченко Л.М.,
Мельниченко І.Ф.) в порядку ст. 53 Закону України “Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
введено процедуру санації ВАТ
“Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського”,
призначено керуючим санацією керівника боржника Корнієвського
В.М., продовжено здійснення виконання обов’язків розпорядника
майна Таланом Л.Г. Також, зобов’язано керуючого санацією подати
на розгляд комітету кредиторів план санації боржника.
Не погоджуючись з ухвалою суду від 27.11.2001р. та ухвалою від
24.12.2003р., Корпорація “Індустріальна спілка Донбасу”
звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові акти
повністю та визнати недійсним рішення загальних зборів
кредиторів ВАТ “Дніпропетровський металургійний завод
ім. Петровського” від 17.12.2001 р.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 15 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
(далі – Закон) у попередньому засіданні
господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги
кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були
включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За
результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій
зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які
включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та
призначається дата проведення зборів кредиторів.
Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
встановлює серед основних засад судочинства, зокрема,
забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення
суду, крім випадків, встановлених законом.
Зокрема, такий випадок встановлений частиною першою статті
111-13 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, відповідно до положень якої ухвали місцевого або
апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені у
касаційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та
Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Положення вказаної ст. 15 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
не передбачає
оскарження ухвали господарського суду, винесеної за підсумками
попереднього засідання суду.
На підставі наведеного касаційне провадження за касаційною
скаргою Корпорації “Індустріальна спілка Донбасу” на ухвалу
господарського суду за результатами попереднього засідання суду
від 27.11.2001р. підлягає припиненню.
Крім того, враховуючи те, що ухвала господарського суду
Дніпропетровської області від 24.12.2003р. в частині призначення
керуючого санацією у даній справі вже була предметом розгляду
Вищого господарського суду України в касаційному порядку та за
наслідками розгляду касаційної скарги Міністерства економіки та
з питань європейської інтеграції України було винесено постанову
від 10.03.2004 р., колегія суддів вважає також за необхідне
припинити касаційне провадження в цій частині на підставі ст. 80
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Що стосується оскарження ухвали господарського суду
Дніпропетровської області від 24.12.2003р. в частині введення
процедури санації у справі, колегія суддів зазначає наступне.
В силу ст. 41 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
відносини, пов'язані з
банкрутством окремих категорій суб'єктів підприємницької
діяльності, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей,
передбачених його розділом VI.
Стаття 53 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
встановлює особливості санації
боржника його керівником та передбачає виняток з загальних
положень при проведенні санації.
Відповідно до ч. 11 ст. 53 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
, якщо справу про
банкрутство боржника порушено за заявою кредитора (кредиторів),
комітет кредиторів має право звернутися до господарського суду з
клопотанням про призначення керуючим санацією керівника
боржника, а також розпорядника майна. Керуючий санацією та
розпорядник майна діють відповідно до вимог цього Закону з
урахуванням особливостей, передбачених цією статтею.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським
судом, комітет кредиторів прийняв рішення від 29.09.2003 р. та
звернувся до господарського суду з клопотанням про призначення
керуючим санацією керівника боржника. У зв’язку з чим,
здійснення провадження у справі про банкрутства перейшло з
загальної процедури на спеціальну процедуру банкрутства, яка
здійснюється з урахуванням положень ст. 53 Закону.
Отже, комітет кредиторів, користуючись своїм правом,
передбаченим ст. 53 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
, прийняв рішення про
введення процедури санації за правилами вказаної статті.
Судом першої інстанції під час винесення ухвали про введення
процедури санації в порядку ст. 53 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
було
перевірено дотримання порядку формування комітету кредиторів і
порядку проведення засідання комітету кредиторів при прийнятті
вказаного рішення та встановлено, що порядок порушений не був.
Колегія суддів зазначає, що проведення експертизи фінансового
становища боржника, передбаченої ч. 7 ст. 11 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
,
не перешкоджає введенню процедури санації боржника.
З урахуванням наведеного та з огляду на те, що санація боржника
є пріоритетною судовою процедурою у справі про банкрутство,
порядок формування пасиву боржника, а саме заявлені до боржника
грошові вимоги конкурсних кредиторів, не оскаржені заявником
касаційної скарги в загальному порядку, тому колегія суддів не
вбачає підстав для задоволення касаційної скарги власника
частини майна боржника – Корпорації “Індустріальна спілка
Донбасу” в цій частині.
Оскільки процедура санації була введена з дотриманням приписів
Закону, тому підстав для скасування ухвали від 24.12.2003р. не
вбачається.
Крім того, вимоги касаційної скарги щодо визнання недійсним
рішення загальних зборів кредиторів ВАТ “Дніпропетровський
металургійний завод ім. Петровського” від 17.12.2001 р. не
можуть бути враховані судом при розгляді справи у зв’язку з тим,
що Законом взагалі не передбачено визнання рішення зборів
кредиторів недійсними.
Питання щодо правомірності зборів кредиторів та легітимності
прийнятих на них рішеннях вирішує господарський суд, зокрема,
при розгляді клопотань комітету кредиторів відносно переходу до
наступної судової процедури, ухвали за результатами розгляду
яких можуть бути оскаржені.
При цьому, ці обставини зазначаються лише в мотивувальній
частинў означених процесуальних актів.
Беручи до уваги наведене та керуючись ст. ст. 11, 15, 41, 53
Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
, ст. ст. 80, 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 111-13 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційне провадження за касаційною скаргою Корпорації
“Індустріальна спілка Донбасу” на ухвалу господарського суду
Дніпропетровської області від 27.11.2001р. у справі
№ Б/26/15/118/01 припинити.
2. Касаційне провадження за касаційною скаргою Корпорації
“Індустріальна спілка Донбасу” на ухвалу господарського суду
Дніпропетровської області від 24.12.2003р. в частині призначення
керуючого санацією у справі № Б/26/15/118/01 припинити.
3. Касаційну скаргу Корпорації “Індустріальна спілка Донбасу”
на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від
24.12.2003р. в частині введення процедури санації у справі
№ Б/26/15/118/01 залишити без задоволення.
4. Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від
24.12.2003р. в частині введення процедури санації у справі
№ Б/26/15/118/01 залишити без змін.