ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.06.2004 Справа N 8/436
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у відкритому Заступника прокурора Полтавської
судовому засіданні області, м. Полтава
касаційне подання
на постанову від 19.01.2004
Харківського апеляційного
господарського суду
у справі № 8/436
господарського суду Полтавської області
за позовом Прокурора Київського району
м. Полтави в інтересах держави в
особі Полтавського обласного
державного комунального
підприємства водопровідно-
каналізаційного господарства “П”
підпорядкованого обласному
управлінню комунального
господарства Полтавської обласної
державної адміністрації, м. Полтава
до Товариства з обмеженою
відповідальністю “ЗЛ”, м. Полтава
про стягнення 17 741,83 грн.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Полтавської області від 18.11.03
задоволено позов прокурора Київського району м. Полтава,
заявленого в інтересах держави в особі Полтавського обласного
державного комунального підприємства водопровідно-
каналізаційного господарства “ПВ” (далі ПО ДКПВКГ “П”) до ТОВ
“ЗЛ” про стягнення плати за перевищення рівня вмісту забруднених
речовин у стічних водах в сумі 17741, 83 грн.
Задовольняючи позов, суд послався на те, що факт перевищення
допущених концентрацій у виробничих стічних водах, що скидаються
відповідачем у міську систему каналізації повністю доведений
актом відбору проб від 11.03.02 і результатом аналізів від
11.03.03.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
19.01.04 рішення господарського суду скасовано, позов залишено
без розгляду.
Апеляційна інстанція мотивувала постанову посиланням на те, що
прокурором не доведено, у чому полягають інтереси держави,
оскільки згідно ст. 2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд
порушує справи за позовами прокурорів, заявлених саме в
інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і
організацій.
Прокурор, вважає апеляційна інстанція, неправильно визначив
позивача, оскільки державне комунальне підприємство не є
державним органом уповноваженим державою, здійснювати відповідні
функції у спірних правовідносинах.
На постанову апеляційної інстанції заступником прокурора
Полтавської області внесено касаційне подання в якому ставиться
питання про скасування постанови Харківського апеляційного
господарського суду від 19.01.03 і залишення без змін рішення
господарського суду Полтавської області, з огляду на те, що у
позовній заяві прокурора зазначено, що державне комунальне
підприємство “П” у своїй діяльності підпорядковане Управлінню
житлово-комунального господарства Полтавської області державної
адміністрації, отже органом, уповноваженим здійснювати
відповідні функції у спірних правовідносинах є Полтавська
обласна державна адміністрація, що і було враховано місцевим
судом.
Підставою для представництва прокурором інтересів держави в
особі ПО ДКПВКГ “П” стало порушення ТОВ “ЗЛ”, гарантованого ст.
50 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
права на безпечне для
життя та здоров'я довкілля, що представляє найважливіший інтерес
держави і що відповідно до Статут “П” є основним завданням та
предметом його діяльності.
Таким чином, вказує прокурор, інтереси держави збігаються з
основними завданнями та предметом діяльності Полтавського
обласного державного комунального підприємства “П”, що
відповідає п. 4 резолютивної частини рішення Конституційного
суду України від 08.04.99 р. № 3-пн/99.
Автор касаційного подання вважає, що апеляційний суд в
результаті неправильного застосування норм процесуального права,
не перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду по суті
дійшов невірного висновку щодо неправильного визначення
прокурором позивача у справі.
Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну
оцінку встановлених судом фактичних обставин справ, колегія
суддів вважає, що касаційне подання прокурора підлягає
частковому задоволенню з наступних підстав.
Колегія суддів Вищого господарського суду вважає, що рішення
господарського суду Полтавської області винесено з порушенням
вимог ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо всебічного, повного і
об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.
Вирішуючи спір суд має дослідити і оцінити як доводи позивача
так і заперечення відповідача.
ТОВ “ЗЛ” у запереченнях на позов посилається на те, що плата за
перевищення рівня вмісту забруднених речовин має нараховуватись
за нормативами, встановленими Правилами приймання стічних вод у
системі каналізації м. Полтави, приведеними у відповідність до
Інструкції “Про встановлення та стягнення плати за склад
промислових та інших стічних вод у системі каналізації населених
пунктів”, затвердженої наказом Держбуду України № 37 від
19.02.02.
Зазначені Правила до цього часу, стверджує ТОВ “Н” не прийняті,
отже судом не з'ясовано на підставі яких нормативів виконані
позивачем розрахунки плати за перевищенню рівня забруднених
речовин.
Крім того, місцевим судом не дано оцінки обґрунтованості
заявлення позову саме прокурором та відповідності його вимогам
ст. 2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Зважаючи на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду
України вважає, що ухвалені у справі рішення підлягають
скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до господарського
суду Полтавської області.
При новому розгляді справи, господарському суду першої інстанції
необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати всі
фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають
значення для вирішення спору по суті і в залежності від
встановленого прийняти основане на законі рішення.
Керуючись ст.ст. 111-9, 111-10 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційне подання задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
19.01.04 та рішення господарського суду Полтавської області від
18.11.03 скасувати, справу № 8/436 передати на новий розгляд до
господарського суду Полтавської області.