ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 16.06.2004                                  Справа N 3/75-03-1893
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 03.11.2004
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
     головуючого Божок В.С,
     суддів: Хандуріна М.І., Костенко Т.Ф.
     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну  скаргу
Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси
     на постанову Одеського апеляційного господарського суду
     від 11.11.2003
     у справі господарського суду Одеської області
     за позовом  Державної  податкової  інспекції  у Суворовському
районі м. Одеси
     до ДП  "Одеський комбінат хлібопродуктів "ДАК "Хліб України",
м. Одеси
     3-тя особа  Управління  Державного  казначейства  у  Одеській
області
     про стягнення 5072,10 тис. грн.
     в судовому засіданні взяли участь представники:
     від позивача:
     Терентьєва Н.В. - дов. 03.12.2003 за N 3460/9/10-0
     від відповідача: не з'явилися
     від 3-ої особи: не з'явилися
     В С Т А Н О В И В:
 
     Рішенням від  16.09.2003 господарського суду Одеської області
задоволено позовні вимоги щодо стягнення з ДП  "Одеський  комбінат
хлібопродуктів  "ДАК  "Хліб  України" до бюджету заборгованість за
бюджетною позичкою на загальну суму 5072100,00 грн.
 
     Постановою від     11.11.2003     Одеського      апеляційного
господарського  суду  рішення  від  16.09.2003 господарського суду
Одеської області скасовано. В позові відмовлено.
 
     Не погоджуючись   з   постановою    Одеського    апеляційного
господарського  суду  Державна податкова інспекція у Суворовському
районі м.  Одеси звернулась у Вищий господарський  суд  України  з
касаційною скаргою і просить її скасувати,  посилаючись на те,  що
постанова прийнята з порушенням норм матеріального права. Виходячи
з норм  ст.  22  Закону  України  "Про Державний бюджет України на
2003 рік" ( 380-15 ) (380-15)
         органи державної  податкової  служби  України
визнані   органом   стягнення   простроченої   заборгованості   за
кредитами,  залученими  державою  або  під  державні  гарантії  та
бюджетними позичками.
 
     Відповідно до  п.  11  ст.  10  Закону  України "Про державну
податкову службу в  Україні"  ( 509-12  ) (509-12)
          до  функції  державних
податкових  інспекцій  в районах у містах належить подача до судів
позовів до  підприємств,  установ,  організацій  та  громадян  про
стягнення  заборгованості  перед  бюджетом  і державними цільовими
фондами за рахунок їх майна.
 
     Колегія суддів,  приймаючи до уваги межі перегляду  справи  в
касаційній   інстанції,   проаналізувавши  на  підставі  фактичних
обставин справи застосування норм матеріального  і  процесуального
права   при   винесенні   оспорюваного  судового  акту,  знаходить
необхідним відмовити у задоволенні касаційної скарги.
 
     Пунктом 11 ст.  10 Закону  України  "Про  державну  податкову
службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
         встановлено,  що до функцій державних
податкових інспекцій в районах у містах належить подача  до  судів
позовів  до  підприємств,  установ,  організацій  та  громадян про
стягнення заборгованості перед  бюджетом  і  державними  цільовими
фондами за рахунок їх майна.
 
     Відповідно   до  ст.  22 Закону України "Про Державний бюджет
України на 2003 рік" ( 380-15 ) (380-15)
          від  26.12.2002  (зі  змінами  та
доповненнями)  в  2003  році  органи  державної  податкової служби
України визнані органом стягнення простроченої  заборгованості  за
кредитами,  залученими  державою  або  під  державні гарантії,  та
бюджетними позичками.
 
     ДПІ у   Суворовському   районі   м.   Одеси   звернулася   до
господарського  суду  Одеської області із позовом про стягнення до
бюджету з відповідача  заборгованості  за  бюджетною  позичкою  на
загальну суму 5072,10 тис. грн.
 
     Відповідно до  п.  8.1,  п.  9.1 Порядку надання і повернення
бюджетної позички для фінансування державного контракту 1995  року
на  поставку  до державних ресурсів зерна,  сортового і гібридного
насіння  зернових  культур,  затвердженого  наказом   Міністерства
Фінансів  України,  Міністерства Економіки України,  Міністерством
сільського господарства і  продовольства  України  від  12.07.1995
N 119/109/193  ( z0334-95 ) (z0334-95)
        ,  зареєстровано в Міністерстві юстиції
України 14.09.1995 за N 334/870 при переміщенні зерна та продуктів
його  переробки  з  одного  підприємства  на  інше в межах області
одночасно передається заборгованість по бюджетній позичці виходячи
із   облікової  вартості.  Передача  заборгованості  по  бюджетній
позичці оформляється актом передачі-прийому згідно з додатком  10.
Нормативи   повернення   бюджетної   позички  в  грошовому  виразі
встановлюються на 1 тонну відповідного виду та сорту  реалізованої
продукції  і  повинні забезпечувати повне повернення позички.  При
цьому  зазначені  нормативи  встановлюються  окремо  на  зерно  та
продукцію  з урожаю 1994 та 1995 років з урахуванням цін придбання
та виходів продукції.
 
     Відповідно до п.  6.1 Порядку надання і повернення  бюджетної
позички  на  закупівлю  продовольчого зерна,  елітного і сортового
насіння за державним замовленням 1996 року,  затвердженого наказом
Міністерства    Фінансів    України,    Міністерством   сільського
господарства і  продовольства  України  від  11.04.1996  N  72/113
( z0265-96   ) (z0265-96)
        ,   зареєстровано  в  Міністерстві  юстиції  України
04.06.1996 за  N  265/1290  при  внутрішньосистемному  переміщенні
зерна   з   одного  підприємства  на  інше  одночасно  передається
заборгованість по бюджетній позичці,  виходячи  з  його  облікової
вартості,  а  при  переміщенні  продуктів його переробки (борошно,
крупи) - за  затвердженими  в  установленому  порядку  нормативами
повернення   заготівельними   підприємствами   бюджетної  позички.
Передача заборгованості по бюджетній  позичці  оформлюється  актом
передачі-прийому згідно з додатком N 8.
 
     Аналогічна норма міститься у п. 7.1 Порядку надання бюджетної
позички на закупівлю продовольчого зерна і  сортового  насіння  за
державним замовленням 1997 р. ( z0212-97 ) (z0212-97)
        .
 
     Статтею 17   Бюджетного   кодексу   України   ( 2542-14   ) (2542-14)
        
встановлено,  що  Кабінет  Міністрів  України  в  особі   Міністра
фінансів  України,  Рада  міністрів  Автономної  Республіки Крим в
особі Міністра фінансів Автономної Республіки Крим та міські  ради
в  особі  керівників  та  їх  виконавчих  органів  можуть надавати
гарантії щодо виконання боргових зобов'язань суб'єктам виключно  в
межах  повноважень,  встановлених відповідно законом про Державний
бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет.
 
     Гарантії надаються лише  на  умовах  платності,  строковості,
майнового забезпечення та зустрічних гарантій, отриманих від інших
суб'єктів.   Платежі,   пов'язані   з    виконанням    гарантійних
зобов'язань, належать до платежів по боргу.
 
     У разі  невиконання юридичними особами своїх зобов'язань щодо
погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів,
залучених  державою або під державні гарантії,  інших гарантованих
державою зобов'язань,  та стягнення заборгованості перед Державним
бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із
державного бюджету,  позичок, наданих за рахунок коштів, залучених
державою  або  під  державні гарантії,  плати за користування цими
позичками органи стягнення застосовують  механізм  стягнення  цієї
заборгованості  у порядку,  передбаченому законом для стягнення не
внесених у  строк  податків  і  неподаткових  платежів,  включаючи
погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників.
 
     Господарським судом   Одеської   області   встановлено,   що,
відповідно акту N 1 звірки розрахунків наданої  бюджетної  позички
ДП  "Одеський  комбінат  хлібопродуктів "ДАК "Хліб України",  його
заборгованість за даною бюджетною позичкою  складає  5072100  грн.
станом на 27.08.2003.
 
     Зважаючи на  викладене,  колегія  суддів вважає,  що Одеським
апеляційним господарським судом дана неправильна  юридична  оцінка
обставинам   справи,   тому   постанова   не   відповідає  чинному
законодавству України  та  обставинам  справи  і  підстав  для  їх
скасування немає.
 
     На підставі  викладеного,  керуючись ст.  111-5,  ст.  111-9,
ст. 111-11   Господарського   процесуального    кодексу    України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
 
     Касаційну скаргу задовольнити.
 
     Постанову від      11.11.2003      Одеського     апеляційного
господарського суду зі справи N 3/75-03-1893 скасувати.
 
     Рішення від 16.09.2003 господарського суду Одеської області з
даної справи залишити без змін.