ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.06.2004 Справа N 2-9/14500-03
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Красноперекопського відкритого акціонерного товариства "Б" на
постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 5
лютого 2004 року у справі № 2-9/14500-03 за позовом відкритого
акціонерного товариства "ДА" до Красноперекопського відкритого
акціонерного товариства "Б" про стягнення суми, -
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2003 року відкрите акціонерне товариство "ДА" звернулось
до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до
відкритого акціонерного товариства "Б" про стягнення суми штрафу в
розмірі 648 грн., посилаючись на те, що цистерни № 51273233 та
№ 57208621 з хімпродукцією, поставлені відповідно до договору
№ 17203 від 17 грудня 2002 року, простояли понад встановлену норму
під розвантаженням, за що згідно з п. 5.1 вказаного договору
нараховано відповідний штраф.
Позивач уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з
відповідача 864 грн. штрафу.
Відповідач до початку розгляду справи в судовому засіданні визнав
суму боргу частково в розмірі 414 грн.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 18
листопада 2003 року позов задоволено частково. Стягнуто з
відповідача на користь позивача 414 грн. штрафу та судові витрати.
В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від
5 лютого 2004 року рішення місцевого суду скасовано, а позов
задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 864 грн.
штрафу та судові витрати.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову
апеляційного господарського суду, а рішення суду першої інстанції
залишити без змін, посилаючись на порушення судом другої інстанції
норм матеріального і процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить оскаржуване судове
рішення залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення,
посилаючись на відсутність правових підстав для її задоволення.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та
заперечення проти неї, суд вважає, що касаційна скарга задоволенню
не підлягає, виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги в сумі 414 грн., місцевий суд виходив
із умов Правил користування вагонами і контейнерами, договору
№ 17203 від 17 грудня 2002 року на поставку хімічної продукції та
того, що відповідачем надана відомість подання перевезення
вантажів та убрання вагонів, згідно якої цистерну № 57208621 було
убрано протягом встановленого терміну, а простій цистерни
№ 51273233 склав 46 годин і штраф, із розрахунку 9 грн. за кожну
годину, становить 414 грн. та підлягає стягненню з відповідача.
При розгляді апеляційної скарги суд другої інстанції дійшов
висновку про необхідність скасування рішення місцевого суду та
задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на те, що прядок
та умови Правил користування вагонами і контейнерами
розповсюджуються на власні або орендовані підприємствами вагони і
контейнери лише за час затримання на залізничних коліях загального
користування.
Враховуючи ту обставину, що затримання спірних цистерн, що
належать позивачу на праві власності, виникло не на коліях
загального користування, а на під'їздних коліях вантажоотримувача,
а відомість плати за користування вагонами не містить розрахунку
платежів за користування власними вагонами на під'їздних коліях не
загального користування, то вказана норма транспортного
законодавства не регламентує даний вид господарського спору.
Даний спір виник в результаті порушення договірних відносин.
Договором № 17203 від 17 грудня 2002 року між сторонами досягнуто
згоди щодо всіх істотних умов, в тому числі і з приводу
нарахування наднормативного простою цистерн.
Висновок апеляційного господарського суду щодо необхідності
стягнення з відповідача 864 грн. штрафу за несвоєчасне повернення
порожніх цистерн позивачу є законним, обґрунтованим, відповідає
фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам
матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги
його не спростовують.
З огляду на викладене, постанова суду другої інстанції зміні або
скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Б" залишити
без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 5 лютого 2004 року у справі № 2-9/14500-03
без змін.