ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
16.06.2004                                   Справа N 461/2-2003
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
розглянувши  касаційну  скаргу  Орендного  підприємства  “Х”  на
постанову  Київського  апеляційного  господарського   суду   від
25.02.2004 р. у справі за позовом Орендного підприємства “Х”  до
Рогозівського споживчого товариства 
 
про   стягнення сум
 
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали
справи, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на  неї,
суд
 
                       У С Т А Н О В И В:
 
У   листопаді  2003р.  Орендне  підприємство  “Х”  пред’явило  в
господарському суді позов до Рогозівського споживчого товариства
про  стягнення  65774,70 грн. основного  боргу  за  хлібобулочні
вироби відповідно до угоди № 34 від 15.02.1999р. на завезення та
реалізацію хлібобулочних виробів.
 
Рішенням господарського суду Київської області від 29.12.2003 р.
позовні  вимоги  були  задоволені,  з  Рогозівського  споживчого
товариства стягнуто 65774,70 грн. основного боргу.
 
Не  погоджуючись  з  рішенням  господарського  суду,  відповідач
оскаржив його в апеляційному порядку.
 
Постановою  Київського  апеляційного  господарського  суду   від
25.02.2004   р.  апеляційну  скаргу  було  задоволено,   рішення
господарського   суду  Київської  області  від   29.12.2003   р.
скасовано, провадження у справі припинено.
 
У   касаційній   скарзі  позивач  просить  скасувати   постанову
Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2004 р. та
залишити  рішення  господарського  суду  Київської  області  від
29.12.2003   р.   без  змін,  посилаючись  на  порушення   судом
апеляційної   інстанції  норм  матеріального  та  процесуального
права.
 
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
 
Відповідно  до  п.  2  ч.  1  ст. 80 ГПК  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        
господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є  рішення
господарського  суду  або  іншого органу,  який  в  межах  своєї
компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про
той же предмет і з тих же підстав.
 
Як  встановлено  судом апеляційної інстанції та  підтверджується
матеріалами  справи, 10.07.2001 р. третейським  судом  Київської
облспоживспілки  було  вирішено спір між Орендним  підприємством
“Х”  та  Рогозівським споживчим товариством про стягнення 65774,
70  грн. та прийнято рішення, яким позов задоволено частково,  з
відповідача  стягнуто 19 850,30 грн., в решті позовних  вимог  -
відмовлено.
 
До  того  ж,  державним виконавцем Ш-па С.О.  відділу  державної
виконавчої  служби  Бориспільського міського управління  юстиції
було  порушено  виконавче провадження по  примусовому  виконанню
даного  рішення, яке постановою від 24.09.2001 р. було закінчено
на письмову вимогу стягувача (Орендного підприємства “Х”).
 
Суд  апеляційної інстанції прийшов до підставного  висновку  про
те,  що  оскільки  на  момент розгляду  справи  №  461/2-2003  у
господарському суді Київської області третейським судом вже було
вирішено спір між тими ж сторонами, про той же предмет, з тих же
підстав,  то  рішення господарського суду Київської області  від
29.12.2003  р.  підлягає  скасуванню,  а  провадження  у  справі
№  461/2-2003,  на  підставі  п. 2  ч.  1  ст.  80  ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , припиненню.
 
Постанова  апеляційного  суду  відповідає  матеріалам  справи  і
вимогам закону.
 
Доводи  касаційної скарги не спростовують правильність висновків
апеляційного суду.
 
Керуючись  ст.ст.  111-5, 111-7, 111-9 -  111-12  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий  господарський
суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну   скаргу  Орендного  підприємства  “Х”  залишити   без
задоволення,  а постанову Київського апеляційного господарського
суду від 25.02.2004 р. без змін.