ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.06.2004 Справа N 20-8/273
Вищий господарський суд України у складі: Шульги О.Ф. -
головуючий, Дерепи В.І., Семчука В.В., розглянувши касаційну
скаргу ТОВ “Екран” на рішення господарського суду м. Севастополя
від 04.09.2003 р. та постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 11.12.2003 р. у справі № 20-8/273 за
позовом ТОВ “Екран” до Управління з питань майна комунальної
власності Севастопольської міської державної адміністрації, 3-ті
особи: Севастопольська міська рада, Управління культури
Севастопольської міської державної адміністрації за участю
представників позивача – Харитонов В.М., Мусієнко О.Г, 3-х осіб
– Близнюк О.А., Гребельний В.В.,
Про спонукання до укладення договору оренди
Рішенням господарського суду м. Севастополя від 04.09.2003 р.
ТОВ “Екран” в позові відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 11.12.2003 р. рішення місцевого суду від 04.09.2003 р.
залишено без змін.
У касаційній скарзі ТОВ “Екран” просить скасувати рішення
господарського суду м. Севастополя від 04.09.2003 р. та
постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
11.12.2003 р., посилаючись на те, що вони прийняті з порушенням
норм законодавства, та прийняти нове рішення, яким зобов’язати
Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської
міської державної адміністрації укласти договір оренди цілісного
майнового комплексу – кінотеатру “Росія” за адресою:
м. Севастополь, пл. 50-річчя СРСР з ТОВ “Екран” – товариством,
створеним трудовим колективом названого кінотеатру.
У відзиві на касаційну скаргу Управління культури
Севастопольської міської державної адміністрації просить рішення
господарського суду м. Севастополя від 04.09.2003 р. та
постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
11.12.2003 р. залишити без змін, а скаргу – без задоволення.
Відзиви на касаційну скаргу від Управління з питань майна
комунальної власності Севастопольської міської державної
адміністрації та Севастопольської міської ради до суду не
надходили.
Вивчивши справу, заслухавши пояснення представників позивача та
3-х осіб, суд встановив наступне.
У серпні 2003 р. ТОВ “Екран” звернулося до господарського суду з
позовом до Управління з питань майна комунальної власності
Севастопольської міської державної адміністрації про спонукання
до
укладення договору оренди цілісного майнового комплексу –
кінотеатру “Росія”.
Верховний Суд України в ч. 2, 3 п. 1 Постанови Пленуму від
29.12.1976 р. № 11 з наступними змінами “Про судове рішення”
( v0011700-76 ) (v0011700-76)
роз’яснив, що рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і
всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що
регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і
змісту законодавства України, а обґрунтованим визнається
рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення
для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і
правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і
підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому
засіданні.
Місцевий і апеляційний суди при вирішенні спору не дотримались
наведених роз’яснень Верховного Суду України та не виконали
вимог п. 3 ст. 84, п. 7 ст. 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, не
забезпечили повного, об’єктивного та всебічного розгляду справи.
Так, при розгляді справи судом першої інстанції не визначено
правовий статус кінотеатру “Росія”; орган, у віданні чи
управлінні якого знаходиться спірний об’єкт; в матеріалах справи
відсутні його установчі документи. Рішення міськради № 338 від
12.12.2002 р., на яке посилається суд, не досліджувалось, в
матеріалах справи відсутнє. До того ж, судом не було встановлено
власника об’єкту оренди, що також завадило прийняттю законного
рішення, оскільки стаття 5 Закону України “Про оренду державного
і комунального майна” ( 2269-12 ) (2269-12)
в залежності від цього
визначає орендодавця.
Місцевий суд розглянув спір без врахування вимог ч. 7 п. 4 ст. 9
Закону України “Про оренду державного і комунального майна”
( 2269-12 ) (2269-12)
, якою передбачена відмова у передачі об’єкта в
оренду за відсутності згоди органу, уповноваженого управляти
майном, на виділення структурного підрозділу підприємства.
Питання наявності чи відсутності відповідної згоди судом не
досліджувалось.
Не з’ясовані результати розгляду комісією, створеною
розпорядженням Севастопольської міськдержадміністрації від
21.07.2003 р. № 1145-р, заяви позивача про передачу в оренду
кінотеатру “Росія”. Судом залишене поза увагою Положення про
порядок передачі в оренду комунального майна, яке є власністю
територіальної громади м. Севастополя, затвердженого рішенням
Севастопольської міськради від 12.11.2002 р. № 343, пунктом 8
якого передбачено, що рішення про передачу в оренду цілісних
майнових комплексів, які є власністю територіальної громади
м. Севастополя, приймається на пленарному засіданні міськради.
Суд апеляційної інстанції на помилки, допущені місцевим судом,
уваги не звернув та їх не усунув.
Враховуючи викладене, ухвалені у справі судові рішення
підлягають скасуванню, а справа - передачі для розгляду
місцевому суду.
При новому розгляді справи господарському суду належить
врахувати викладене в цій постанові, вжити заходів щодо повного,
об’єктивного, всебічного з’ясування обставин спору та прийняти
законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 111-9 - 111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ТОВ “Екран” задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду м. Севастополя від 04.09.2003 р.
та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 11.12.2003 р. у справі № 20-8/273 скасувати.
3. Справу № 20-8/273 передати для розгляду господарському суду
м. Севастополя.
4. Стягнути з Управління з питань майна комунальної власності
Севастопольської міської державної адміністрації на користь ТОВ
“Екран” 42,50 грн. державного мита.
5. Доручити господарському суду м. Севастополя видати наказ.