ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.06.2004 Справа N 16/3316
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді
суддів
розглянувши у відкритому Житомирського обласного відділення
судовому засіданні Фонду соціального захисту інвалідів
касаційну скаргу
на постанову Житомирського апеляційного
господарського суду від 08.04.2004
у справі № 16/3316
господарського суду Житомирської області
за позовом Житомирського обласного відділення
Фонду соціального захисту інвалідів
до Акціонерного товариства закритого
типу "У"
про стягнення 25 809,40 грн.
за участю представників від:
позивача
відповідача
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Житомирської області від 11.11.2003
позов задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства закритого
типу "У" на користь Житомирського обласного відділення Фонду
соціального захисту інвалідів 25 809,40 грн.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від
08.04.2004 р. рішення господарського суду Житомирської області від
11.11.2003 р. у справі № 16/3316 скасовано, прийняте нове рішення
- в позові відмовити.
Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів
з постановою Житомирського апеляційного господарського суду не
згодне, вважає, що апеляційним господарським судом при ухвалені
судового рішення порушено норми матеріального права, тому просить
постанову апеляційного господарського суду скасувати, мотивуючи
свою позицію тим, що відповідач відповідно до діючого
законодавства повинен перерахувати в доход державного бюджету
кошти штрафних санкцій в розмірі 25809,40 грн. за не створення 10
робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, однак в
добровільному порядку зазначену суму штрафних санкцій відповідач
не перерахував, у зв'язку з чим зазначена сума боргу підлягає
стягненню в примусовому порядку. Крім того, скаржник посилається
на те, що з довідки АТЗТ "У" про фінансовий стан підприємства за
2000 рік вбачається, що у відповідача був прибуток у розмірі
достатньому для сплати штрафних санкцій, а сума боргу визнана
відповідачем, що підтверджується актом звірки від 11.11.2003 р.
Колегія суддів Вищого господарського суду, заслухавши пояснення
сторін, перевіривши матеріали справи та висновки, встановлені
місцевим господарським судом, їх відповідність чинному
законодавству, приходить до висновку, що касаційна скарга
Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту
інвалідів підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної
захищеності інвалідів в Україні" ( 2606-14 ) (2606-14)
(у редакції до
05.07.2001 р.) місцеві Ради народних депутатів спільно з
підприємствами (об'єднаннями), установами та організаціями,
громадськими організаціями інвалідів, за участю відділень Фонду
України соціального захисту інвалідів, на підставі пропозицій
Міністерства соціального захисту населення України щорічно
визначають нормативи робочих місць, призначених для
працевлаштування інвалідів.
Таким чином, зазначений закон встановлював порядок визначення
нормативу робочих місць, призначених для інвалідів, і в якості
обов'язкової умови передбачав, що такий норматив має бути
встановлений спільно з підприємством.
Як вбачається з матеріалів справи, в порушення цієї вимоги закону
Акціонерне товариство закритого типу "У" не одержувало пропозиції
і не залучалося місцевими органами до визначення нормативу робочих
місць, призначених для працевлаштування інвалідів.
У відповідності з главою 2 Закону України "Про місцеве
самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
до компетенції виконавчих
органів сільських, селищних, міських рад належать власні
(самоврядні) та делеговані повноваження. Пунктом 12 статті 34
цього Закону встановлено, що до делегованих повноважень належить
бронювання в порядку, встановленому законом, на підприємствах, в
установах та організаціях незалежно від форми власності робочих
місць, призначених для працевлаштування осіб, які відповідно до
законодавства потребують соціального захисту і не спроможні
конкурувати на ринку праці, визначення нормативів таких робочих
місць.
В той же час, норматив робочих місць, призначених для
працевлаштування інвалідів, для Акціонерного товариства закритого
типу "У" був визначений рішенням виконавчого комітету Житомирської
міської ради № 739 від 23.12.1999 р. ( згідно з розпорядженням
голови обласної державної адміністрації від 11.11.1999 р. № 707
"Про визначення нормативів робочих місць, призначених для
працевлаштування інвалідів на 2000 рік").
Виходячи з вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної
захищеності інвалідів в Україні" ( 2606-14 ) (2606-14)
( у редакції до
05.07.2001 р.) передбачено, що нормативи робочих місць
визначаються на сесіях місцевих рад.
Докази, що мають свідчити про те, що Житомирська міська рада
делегувала виконавчому комітету зазначені вище повноваження, в
матеріалах справи відсутні.
Разом з тим, судовими інстанціями не досліджувалось питання щодо
дотримання порядку встановлення нормативів робочих місць для
інвалідів та його відповідність вимогам Закону України "Про основи
соціальної захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
.
Крім того, згідно п. 5 Положення про робоче місце інваліда і про
порядок працевлаштування інвалідів ( 314-95-п ) (314-95-п)
, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 р. № 314,
підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для
інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують
центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та
відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення
(пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Наведене свідчить, що судовими інстанціями зроблено висновки на
неповно з'ясованих обставинах, що вплинуло на правильність
застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 111-10 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
підставами для скасування або зміни
рішення місцевого чи апеляційного господарського суду є порушення
або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального
права.
За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що
постанова Житомирського апеляційного господарського суду та
рішення господарського суду Житомирської області не відповідають
вимогам господарського процесуального законодавства, тому
підлягають скасуванню, а справа передається на новий розгляд до
суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, ч. 1 ст.
111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Житомирського обласного відділення Фонду
соціального захисту інвалідів від 06.05.2004 р. № 06-355/440 у
справі № 16/3316 господарського суду Житомирської області
задовольнити частково.
2. Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від
08.04.2004 р. та рішення господарського суду Житомирської від
11.11.2003 скасувати, справу № 16/3316 направити на новий розгляд
до господарського суду першої інстанції.