ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.06.2004 Справа N 13/515-о
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т. Б. - головуючого
Волковицької Н. О.
Фролової Г. М.
за участю представників:
позивача не з'явились (про час і місце судового засідання
повідомлені належно)
відповідача не з'явились (про час і місце судового засідання
повідомлені належно)
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "XXX"
на постанову від 19.02.2004 р. Запорізького апеляційного
господарського суду
у справі № 13/515-о господарського суду Херсонської
області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "XXX"
до Державної податкової інспекції у м. Н-ську
про визнання недійсним податкового повідомлення -
рішення від 13.10.2003 р. № 0002322600/0 ДПІ у
м. Н-ську
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "XXX" заявлена до суду вимога про визнання недійсним
податкового повідомлення - рішення від 13.10.2003 № 0002322600/0
ДПІ у м. Н-ську, яким до товариства на підставі Указу Президента
України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з
регулювання обігу готівки" ( 436/95 ) (436/95)
застосовано фінансові
санкції в сумі 34125 грн.
Підставою прийняття оспорюваного рішення ДПІ у м. Н-ську став акт
від 10.10.2003 № 2782126-2126-205/31560336 про результати
позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового
та валютного законодавства ТОВ "XXX" за період з 01.06.2001 по
01.07.2003, в якому зафіксовано порушення позивачем порядку
ведення касових операцій у національній валюті України шляхом
неоприбуткування готівки у касі.
Рішенням від 17.11.2003 господарського суду Херсонської області
(суддя М. Закурін) позовні вимоги задоволено в повному обсязі
шляхом визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від
13.10.2003 № 0002322600/0 ДПІ у м. Н-ську.
Рішення суду мотивовано тим, що Указ Президента України "Про
застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання
обігу готівки" ( 436/95 ) (436/95)
та Положення "Про порядок ведення
касових операцій у національній валюті України" ( z0237-01 ) (z0237-01)
,
затверджене Постановою Національного банку України від 19.02.2001
№ 72 передбачає застосування штрафних санкцій за неоприбуткування,
неповне або несвоєчасне оприбуткування готівки в касах, під чим,
на думку суду, слід розуміти, неоприбуткування готівки в день її
отримання, тобто пізніше дня отримання. В той час як діючим
законодавством не передбачено підстав притягнення до
відповідальності за оприбуткування готівки днем, що передує дню її
отримання.
За апеляційною скаргою ДПІ у м. Н-ську Запорізький апеляційний
господарський суд (судді: Кагітіна Л. П. - головуючий, Радченко О.
П., Юхименко О. В.), переглянувши рішення господарського суду
Херсонської області в апеляційному порядку, постановою від
19.02.2004 скасував його, відмовивши у задоволенні позовних вимог.
Постанова суду мотивована Положенням "Про порядок ведення касових
операцій у національній валюті України" ( z0237-01 ) (z0237-01)
, затвердженим
Постановою Національного банку України від 19.02.2001 № 72,
відповідно до якого оприбуткуванням готівки в касі є облік готівки
в касі підприємства на повну суму її фактичних надходжень з
оформленням цих операцій у встановленому порядку прибутковим
касовим ордером з видачею відповідної квитанції та відображенням у
касовій книзі в день одержання підприємством готівкових коштів.
Обґрунтовуючи постанову, господарський суд виходив також з того,
що позивач не довів, що сума у розмірі 6825 грн., яка була
оприбуткована ТОВ "XXX" 03.03.2003, це та сума, яка була видана
Херсонською філією ЗАТ КБ "SSS" 05.03.2003.
ТОВ "XXX" подало до Вищого господарського суду України касаційну
скаргу на постанову Запорізького апеляційного господарського суду,
в якій просить постанову у справі скасувати, рішення у справі
залишити без змін, мотивуючи касаційну скаргу доводами про
неправильне застосування судом норм матеріального права, зокрема,
Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за
порушення норм з регулювання обігу готівки" ( 436/95 ) (436/95)
та
Положення "Про порядок ведення касових операцій у національній
валюті України" ( z0237-01 ) (z0237-01)
, затвердженого Постановою
Національного банку України від 19.02.2001 № 72.
Зокрема, заявник вважає, що вислів "несвоєчасне оприбуткування"
означає "із запізненням", тобто пізніше строку, встановлено
законодавством (в день одержання підприємством готівкових коштів),
в той час як в даному випадку, оприбуткування коштів відбулось
заздалегідь.
Крім того, підприємство у касаційній скарзі посилається на
порушення господарським судом Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, на підставі якого
прийняте оспорюване у справі рішення, оскільки порядок стягнення,
встановлений вказаним законом, не може розповсюджуватись на
штрафні санкції за порушення порядку обігу готівки, оскільки такі
санкції не є податковим платежем.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з
таких підстав.
Відповідно до пункту 2.10 Положення про ведення касових операцій у
національній валюті в Україні ( z0237-01 ) (z0237-01)
, затвердженого
Постановою Правління Національного банку України від 19 лютого
2001 року N 72 уся готівка, що надходить до кас підприємств, має
своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися в їх касах.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять
готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням
касової книги згідно з пунктом 4.2 цього Положення ( z0237-01 ) (z0237-01)
, є
здійснення такими підприємствами обліку готівки в повній сумі її
фактичних надходжень з оформленням цих операцій у встановленому
порядку прибутковим касовим ордером з видачею відповідної
квитанції та відображенням у касовій книзі в день одержання
підприємством готівкових коштів.
Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за
порушення норм з регулювання обігу готівки" ( 436/95 ) (436/95)
встановлена
відповідальність за порушення юридичними особами всіх форм
власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними
громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами
підприємницької діяльності норм з регулювання обігу готівки у
національній валюті, що встановлюються Національним банком
України, у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне
та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у
п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в ході здійснення
судового провадження, підставою застосування ДПІ у м. Н-ську
штрафних санкцій згідно Указу Президента України "Про застосування
штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки"
( 436/95 ) (436/95)
стали зафіксовані в акті перевірки порушення позивачем
наведених норм з регулювання обігу готівки.
Відповідно до вимог пункту 7 статті 11 Закону України "Про
державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
органи державної
податкової служби мають право застосовувати до підприємств,
установ, організацій і громадян фінансові санкції у порядку та
розмірах, встановлених законом.
Приписами статті 2 Указу Президента України "Про застосування
штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки"
( 436/95 ) (436/95)
встановлено, що штрафні санкції, передбачені цим
Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу
( 436/95 ) (436/95)
, органами державної податкової служби на підставі
матеріалів проведених ними перевірок і подань державної
контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів
Міністерства внутрішніх справ України в установленому
законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення
перевірок або на день одержання органами державної податкової
служби зазначених подань.
Тобто, встановивши порушення, податкові органи повинні прийняти
рішення про застосування санкцій, у порядку та розмірах,
встановлених законом.
У разі невиконання такого рішення контролюючого органу, сума
штрафу стягується на підставі рішення суду.
Оспорюване податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Н-ську, яким
позивачу визначено суму штрафних санкцій у розмірі 34125 грн. за
порушення порядку обігу готівки, прийняте на підставі приписів
підпункту 5.3.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Проте, судами помилково залишено без уваги визначення повноважень
ДПІ на застосування процедури порядку погашення зобов'язань,
передбаченої Законом України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
у випадку виявлення податковою службою
порушення порядку ведення касових операцій.
Оскільки, відповідно до ввідної частини Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, цей Закон є
спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює
порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед
бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів
(обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних
санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими
органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної
діяльності.
Саме цим Законом ( 2181-14 ) (2181-14)
і запроваджене поняття податкового
повідомлення як письмового повідомлення контролюючого органу про
обов'язок платника податків сплатити суму визначену контролюючим
органом.
Ці обставини судами не досліджувалися, однак встановлення
перелічених вище фактів має суттєве значення для правильного
застосування норм матеріального права та вирішення даного спору по
суті.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України,
викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в
касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі
підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до
господарського суду Херсонської області.
При новому розгляді справи суду необхідно всебічно та повно
з'ясувати обставини справи в їх сукупності та вирішити спір
відповідно до закону.
Керуючись статтями 43, 111-7, пунктом 3 статті 111-9, статтями
111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Рішення від 17.11.2003 р. господарського суду Херсонської області
та постанову від 19.02.2004 р. Запорізького апеляційного
господарського суду у справі № 13/515-о господарського суду
Херсонської скасувати, справу скерувати на новий розгляд до
господарського суду Херсонської області.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Н-ську
задовольнити частково.
Головуючий Т. Дроботова
Судді Н. Волковицька
Г. Фролова