ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.06.2004 Справа N 15/333д
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Грека Б.М.,
суддів Бур'янової С.С., Яценко О.В.
розглянувши
касаційну скаргу ТОВ "XXX"
на рішення господарського суду Запорізької області
від 05.11.2003 року та постанову Запорізького
апеляційного господарського суду від 12.03.2004
року
у справі № 15/333д
за позовом ТОВ "XXX"
до ВАТ "YYY", ВАТ "ZZZ"
про визнання договору купівлі-продажу недійсним,
За участю представників сторін
від позивача не з'явився,
від відповідача не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 05.11.2003
року (суддя Колодій Н.А.) в позові відмовлено на підставі того, що
ВАТ "QQQ" надав суду протокол засідання комітету кредиторів від
10.09.2003 року, яким затверджені договори купівлі- продажу майна
банкрута.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
12.03.2004 року замінено неналежного відповідача - ВАТ "QQQ",
зазначеного в позовній заяві, на належного - ВАТ "YYY"; зазначене
рішення суду першої інстанції залишено без змін, а апеляційна
скарга ТОВ "XXX" без задоволення з тих же підстав.
Не погоджуючись з судовими рішеннями попередніх судових інстанцій,
відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського
суду України в якій просить скасувати рішення господарського суду
Запорізької області від 05.11.2003 року та постанову Запорізького
апеляційного господарського суду від 12.03.2004 року, а справу
направити на новий розгляд, посилаючись на невірне застосування
господарськими судами норм матеріального права, а саме п.п. 1, 3
ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника
або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Доповідач по справі - суддя Бур'янова С.С.
Заслухавши суддю - доповідача, проаналізувавши правильність
застосування судами норм матеріального і процесуального права,
судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає частковому
задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій,
постановою господарського суду Запорізької області від 12.02.2003
року у справі № 5\4\233(02) ВАТ "YYY" визнаний банкрутом та
відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором призначено А.А.А. На
засіданні комітету кредиторів банкрута (протокол засідання № 3 від
28.03.2003 року) прийнято рішення про порядок реалізації майна
банкрута, згідно якого доручено проведення експертної оцінки майна
банкрута P-ському відділенню Запорізької торгово - промислової
палати, для чого ліквідатору доручено укласти договір на
здійснення послуг по експертній оцінці; після завершення
експертної оцінки опублікувати об'яву про продаж майна банкрута.
Комітет кредиторів зазначив, що з метою уникнення невиробничих
витрат при реалізації майна банкрута, реалізацію майна банкрута
доручити ліквідатору, за цінами не нижче експертних, а у випадку
якщо майно не витребуване за експертною ціною, нову ціну
реалізації узгоджувати з комітетом кредиторів.
03.06.2003 року між ВАТ "QQQ" і ВАТ "ZZZ" укладений договір № 11
купівлі - продажу майна банкрута, а саме артезіанської шпари,
водопроводу у комплексі та станції перекачки з насосними
установками, який і став предметом спору в даній справі.
Як видно з матеріалів справи, комітет кредиторів (п. 2.3 протоколу
засідання комітету кредиторів № 3 від 28.03.2003р.) доручив
реалізацію майна банкрута ліквідатору, за цінами не нижче
експертної, а у випадку якщо майно не витребувано за експертною
ціною, нову ціну реалізацій узгоджувати з комітетом кредиторів.
Згідно ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
після проведення
інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає
продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом
кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна боржника.
Господарські суди при прийнятті судових рішень не дали оцінки тому
факту, що спірний договір підписаний не ліквідатором, як того
вимагає чинне законодавство, а головою правління - Б.Б.Б., якому
на вчинення таких дій не було надано повноважень. Зазначеним
обставинам суди не надали правової оцінки та не дослідили фактичні
обставини справи стосовно спірного договору.
Господарські суди, мотивуючи свої рішення, посилаються на лист
експерта філіалу Запорізької торгово - промислової палати за яким
вартість майна банкрута, що підлягає реалізації, а саме станція
перекачки з водопроводом становить 5,3 тис. грн.
Однак, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної
інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що зазначений лист є
експертною оцінкою майна банкрута.
Таким чином, господарськими судами не дана належна оцінка зібраним
по справі доказам та фактичним обставинам у справі, доводам та
запереченням сторін, а висновки суду необгрунтовані.
За таких обставин рішення господарського суду Запорізької області
від 05.11.2003 року та постанову Запорізького апеляційного
господарського суду від 12.03.2004 року якою зазначене рішення
залишено без змін у справі № 15\333д не можна визнати як такими,
що відповідають фактичним обставинам справи, вимогам закону, а
тому підлягають скасуванню, а справа направленню на розгляд до
суду першої інстанції.
При новому розгляді справи слід врахувати викладене, дослідити
матеріали справи, повно та всебічно перевірити фактичні обставини
справи, дати оцінку зібраним по справі доказам, доводам та
запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог
закону, постановити законне і обгрунтоване рішення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9,
111-10, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТОВ "XXX" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Запорізької області від 05.11.2003
року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду
від 12.03.2004 року скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду
Запорізької області.
Головуючий Грек Б.М.
Судді Бур'янова С.С.
Яценко О.В.