ВИЩИЙ   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
 
                           ПОСТАНОВА
 
                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 15.06.2004                                      Справа N 09/3961
 
                           м. Київ
 
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Грека Б.М.,
суддів Бур'янової С.С., Яценко О.В.
 
розглянувши
касаційну скаргу    приватного підприємця А.А.А.
 
на                  рішення господарського суду Черкаської області
                    від 17.12.2003 року  та  постанову  Київського
                    апеляційного     господарського    суду    від
                    24.02.2004 року
 
у справі            № 09/3961
 
за позовом          приватного підприємця А.А.А.
 
до                  ВАТ "XXX"
 
про                 стягнення 10000,00 грн.,
 
За участю представників сторін
 
від позивача Б.Б.Б. дов. від 20.02.2004 року № 20,
 
від відповідача В.В.В.  дов. від 10.10.2003р. № 212/3, Г.Г.Г. дов.
від 10.10.2003 р. № 212/4
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
Рішенням господарського   суду  Черкаської  області  відмовлено  в
задоволенні позовних вимог про стягнення з ВАТ "XXX" 10000,00 грн.
боргу  за  надані  послуги на підставі того,  що договір укладений
сторонами є договором на представництво в суді,  яке здійснювалося
Б.Б.Б. по довіреності, а не виконавцем по договору.
 
Постановою Київського   апеляційного   господарського   суду   від
24.02.2004 року апеляційну  скаргу  приватного  підприємця  А.А.А.
залишено без задоволення, а рішення господарського суду Черкаської
області від 17.12.2003 року залишено без змін з тих же підстав.
 
Не погоджуючись з судовими рішеннями попередніх судових інстанцій,
позивач  звернувся  з  касаційною скаргою до Вищого господарського
суду України в якій просить скасувати рішення господарського  суду
Черкаської  області  від  17.12.2003  року та постанову Київського
апеляційного господарського суду від 24.02.2004  року  і  прийняти
нове  рішення,  яким  позовні вимоги задовольнити,  посилаючись на
невірне застосування судами норм  матеріального  і  процесуального
права,  а саме ст. 4 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
        , ст. 1
Закону  України  "Про  підприємництво"  ( 698-12  ) (698-12)
          та  ст.   38
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
На підставі  ст.  77  ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         у судовому засіданні
25.05.2004 року розгляд справи було відкладено на 15.06.2004 року.
 
Доповідач по справі - суддя Бур'янова С.С.
 
Заслухавши суддю -  доповідача  та  доводи  представників  сторін,
проаналізувавши     правильність    застосування    судами    норм
матеріального і процесуального права,  судова колегія  вважає,  що
касаційна  скарга  підлягає  залишенню  без задоволення виходячи з
наступного.
 
Як встановлено господарськими  судами  попередніх  інстанцій,  між
сторонами по справі 15.12.2002 року укладено договір № 15/12-02 на
представництво в суді згідно якого позивач  зобов'язується  надати
відповідні   консультаційні   та  юридичні  послуги  щодо  захисту
інтересів останнього в Київському апеляційному господарському суді
у справі № 07/4383 за позовом ТОВ "QQQ" до ВАТ "XXX" про стягнення
85754,70 грн.,  а відповідач згідно п.п.  3.3,  4.1,  5.1 договору
зобов'язується   сплатити   винагороду  у  розмірі  10000,00  грн.
одноразово  у  безготівкому  порядку   платіжним   дорученням   на
розрахунковий  рахунок  позивача,  протягом  десяти днів з моменту
винесення апеляційним господарським  судом  рішення  по  справі  №
07/4383.
 
Згідно ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
          доказами  у  справі  є  будь-які  фактичні  дані,  на
підставі  яких  господарський  суд  у  визначеному законом порядку
встановлює наявність чи відсутність обставин,  на яких грунтуються
вимоги і заперечення,  а також інші обставини,  які мають значення
для правильного вирішення господарського спору,  і  кожна  сторона
повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона  посилається як на
підставу своїх вимог і заперечень.
 
Господарські суди  вірно  дійшли  висновку  про  те,  що   договір
укладений  сторонами  є  договором  на представництво в суді,  яке
здійснювалося Б.Б.Б. по довіреності, а не виконавцем по договору.
 
Крім того,  в порушення п. 3.2 Договору замовник надав довіреність
на  колишнього  підлеглого  виконавця  -  Б.Б.Б.,  який відповідно
довідки ДПА України мав трудові відносини з приватним  підприємцем
А.А.А.  у  2001 році,  а не у 2003 році коли розглядалась справа №
07/4383.
 
Таким чином,  судами першої та апеляційної інстанцій  дана  оцінка
фактичним обставинам у справі,  доводам та запереченням сторін,  а
висновки судів відповідають нормам чинного законодавства.
 
За таких обставин рішення господарського суду  Черкаської  області
від   17.12.2003   року   та   постанова  Київського  апеляційного
господарського суду від 24.02.2004  року  якою  зазначене  рішення
залишено   без  задоволення  у  справі  №  09/3961  є  такими,  що
відповідають фактичним обставинам справи,  вимогам закону,  а тому
підстав для їх скасування не має.
 
Керуючись   статтями  111-5,  111-7,  111-9,  111-11  ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
Касаційну скаргу  приватного  підприємця   А.А.А.   залишити   без
задоволення.
 
Рішення господарського суду Черкаської області від 17.12.2003 року
та  постанову  Київського  апеляційного  господарського  суду  від
24.02.2004 року залишити без змін.
 
Головуючий Грек Б.М.
Судді      Бур'янова С.С.
           Яценко О.В.