ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.06.2004 Справа N 8/26а
Вищий господарський суд України у складі суддів:
головуючого Овечкіна В.Е.
суддів: Чернова Є.В.
Цвігун В.Л.
за участю представників:
позивача
відповідача
розглянув касаційну Донбаської регіональної митниці
скаргу
на постанову від 17.02.2004
Донецького апеляційного господарського
суду
у справі № 8/26а
за позовом ПП “Сервіс Супер Плюс”
до Донбаської регіональної митниці
про визнання недійсним талону відмови
В С Т А Н О В И В:
Господарський суд Донецької області (суддя Ємельянов А.С.) рішен
ням від 02.02.2004р. задовольнив позовні вимоги приватного
підприємства “Сервіс Супер Плюс” м. Донецьк і визнав недійсним
талон відмови у митному оформленні № 36 від 26.01.2004р. та
зобов'язав Донбаську регіональну митницю провести митне
оформлення товарів, ввезених на територію України позивачем на
підставі контракту № 0008Е/2004/01 від 12.12.2003р. без сплати
податку на додану вартість.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду (у
складі Головуючого - Т.М.Колядко, суддів О.А.Скакун,
С.В.Мирошниченко), здійснюючи перевірку в зв'язку зі скаргою
відповідача, постановою від 17.02.2004 рішення у справі залишила
без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Рішення та постанова обґрунтовані тим, що законом “Про податок
на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, а саме п.п. 5.1.7. п. 5.1.
ст. 5 передбачено звільнення від сплати податку на додану
вартість операцій з продажу лікарських засобів та виробів
медичного призначення, зареєстрованих в Україні у встановленому
законодавством порядку. У п. 5.5. ст. 5 зазначено, що звільнення
від оподаткування, передбачене в п. 5.1. цього Закону
розповсюджується на операції по ввезенню на територію України
вказаних товарів. Товари, що ввозяться позивачем на територію
України, відповідають умовам названої Закону про ПДВ, про що
свідчать відповідні свідоцтва про державну реєстрацію, видані
Міністерством охорони здоров'я України (а.с.4-23). На момент
пред'явлення вантажу до митного оформлення строк їх державної
реєстрації не закінчився; позивач має право при ввезенні
товарів, зареєстрованих у встановленому порядку як засобів
медичного призначення на отримання пільги у вигляді звільнення
від сплати податку на додану вартість.
Не погодившись з прийнятим рішенням митниця звернулась з каса
ційною скаргою, в якій рішення та постанову у справі просить
скасувати, в позові відмовити.
Обгрунтовуючи свої вимоги, заявник посилається на порушення су
дом норм матеріального права, а саме п.п. 5.1.7 п. 5.1 ст. 5
Закону України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та
незастосування положень Закону України “Про держбюджет України
на 2004 рік” ( 1344-15 ) (1344-15)
і постанови Кабінету Міністрів України
№ 1949 ( 1949-2003-п ) (1949-2003-п)
від 17.12.2003р. та № 50 ( 50-2004-п ) (50-2004-п)
від 21.01.2004р.
ПП “Сервіс Плюс” просить рішення та постанову залишити без змін,
як такі, що відповідають вимогам чинного законодавства.
Колегія суддів перевірила матеріали справи у відкритому судовому
засіданні і зазначає таке. Згідно підпункту 5.1.7 п. 5.1 ст. 5
Закону України від 03.04.97р. № 168/97-ВР “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
звільняються від оподаткування операції
з продажу лікарських засобів та виробів медичного призначення,
зареєстрованих в Україні у встановленому законодавством порядку,
в тому числі надання послуг з такого продажу аптечними установа
ми.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про систему оподаткування”
( 1251-12 ) (1251-12)
встановлення та скасування податків і зборів
(обов’язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів
здійснюється на підставі цього Закону та інших законів про
оподаткування. Зміни та доповнення відносно цього Закону та
інших законів про оподаткування, вносяться не пізніше ніж за
шість місяців до початку нового бюджетного року.
П. 11, 4 ст. 11 заключних положень Закону України “Про ПДВ”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
передбачено, що зміни порядку оподаткування можуть
здійснюватись лише шляхом внесення змін до цього Закону.
Виходячи з викладеного касаційна інстанція констатує, що суд
першої інстанції та апеляційний господарський суд достеменно
встановили обставини справи, пов’язані із часом декларування
товару - заповненням ВМД та внесенням відповідних змін до
законодавства, та дійшли правильного висновку щодо застосування
норм законодавства у часі, яке розповсюджується на
правовідносини, що виникли між сторонами у відповідний період.
Зазначене відповідає вимогам п. 4 постанови Пленуму Верховного
Суду України “Про застосування Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
при здійсненні правосуддя” ст. 58 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
”. Зокрема, якщо при розгляді справи буде
встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягає
застосуванню, не відповідає чи суперечить закону, суд
зобов’язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Згідно ст. 58 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
закони та інші
нормативно-правові акти не мають зворотньої дії в часі, крім
випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність
особи.
Що стосується застосування коду 481840 УКТ ЗЕД, то в матеріалах
справи відсутні експертні висновки щодо неправомірності
віднесення імпортованого товару до вищезазначеного коду, що не
дає підстав касаційній інстанції щодо встановлення інших
обставин справи відповідно до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
По справі оголошувалась перерва до 15.06.2004.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
17.02.2004 у справі № 8/26а та рішення суду по цій справі від
02.02.2004 залишити без змін, а касаційну скаргу без
задоволення.