ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.06.2004 Справа N 06/138-27.1
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 28.10.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Виший господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого - судді Плюшка І. (доповідач),
суддів: Панченко Н., Плахотнюк С.
розглянувши касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України"
НАК "Нафтобаз України"
на постанову Львівського апеляційного господарського суду
від 16.02.2004 р.
зі справи N 06/138-27.1
за позовом Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтобаз
України"
до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та
газифікації "Волиньгаз"
про стягнення 3932834 грн. 41 коп.
та зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства по
газопостачанню та газифікації "Волиньгаз"
до Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтобаз України"
про Визнання договору N 10/16-432 від 04.02.2000 р. недійсним
за участю представників:
- позивача - Ахметов Р., Ярина І., Мандригель Р.,
- відповідача - Корота М., Акритбай П.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Волинської області від
20.11.2003 р. зі справи N 06/138-27.1 у задоволенні позовних вимог
Дочірній компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії
"Нафтогаз України" (надалі - "Компанія") до Відкритого
акціонерного товариства по постачанню газифікації "Волиньгаз"
(надалі - "Товариство") про стягнення 3932834 грн. 41 коп.
відмовлено на підставі того, що Компанією не доведено факт
правонаступництва прав та обов'язків ДК "Торговий дім "Газ
України" щодо права стягнення з Товариства заборгованості в сумі
позову, а також не доведено факту існування у Товариства
заборгованості по оплаті за спірним договором.
Рішенням господарський суд Волинської області також
відмовлено у задоволенні зустрічного позову Товариства до Компанії
про визнання спірного договору недійсним, оскільки факт посилання
у договорі на конкретні нормативні акти не може бути ознакою
недійсності договору.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням господарського суду
Волинської області, Компанія звернулась до Львівського
апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій
просила скасувати рішення господарського суду Волинської області
від 20.11.2003 р. зі справи N 06/138-27.1 та задовольнити позовні
вимоги Компанії.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
16.02.2004 р. зі справи N 06/138-27.1 апеляційну скаргу Компанії
залишено без задоволення. Постанова мотивована тим, що Компанією
не доведено факт правонаступництва прав та обов'язків ДК "Торговий
дім "Газ України" щодо права стягнення з Товариства заборгованості
в сумі позову, а також не доведено факту існування у Товариства
заборгованості по оплаті за спожитий природний газ за спірним
договором.
Не погоджуючись з означеною постановою Львівського
апеляційного господарського суду Компанія звернулась до Вищого
господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати
рішення господарського суду Волинської області від 20.11.2003 р.
та постанову Львівського апеляційного господарського суду від
16.02.2004 р. зі справи N 06/138-27.1. Касатор посилається на те,
що Львівським апеляційним господарським судом неправильно
застосовано ч. 2 ст. 37 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
(надалі - "ЦК УРСР") та порушено ст. 34 Закону України "Про
підприємства в Україні" ( 887-12 ) (887-12)
.
Приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній
інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи
застосування норм матеріального і процесуального права при
винесенні оспорюваного судового акта, колегія суддів дійшла
висновку, що рішення господарського суду Волинської області від
20.11.2003 р. та постанова Львівського апеляційного господарського
суду від 16.02.2004 р. зі справи N 06/138-27.1 підлягають
скасуванню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи Компанія звернулась з
позовом до Товариства про стягнення 3143685,63 грн. заборгованості
на підставі договору про постачання природного газу N 10/16-432,
укладеного 04.04.2000 р. між Товариством та ДК "Торговий дім "Газ
України" (надалі - "Договір").
Згідно з умовами Договору Товариство взяло на себе
зобов'язання проводити оплату за отриманий природний газ грошовими
коштами шляхом перерахування на рахунок постачальника вартості
об'єму газу, поставленому у звітному місяці за перший квартал
2000 року протягом 10 днів з моменту підписання актів
прийому-передачі газу за звітний місяць.
Під час розгляду справи Львівським апеляційним господарським
судом на підставі наявних в матеріалах справи документів
встановлено, що в період з січня по грудень 2000 року Товариство
отримало від ДК "Торговий дім "Газ України" природний газ в об'ємі
13380,67 тис. куб. м. на загальну суму 4435690,12 грн.
Львівським апеляційним господарським судом не взято до уваги
акти приймання-передачі природного газу за липень, серпень
2000 року, оскільки ці акти, згідно наявних в них написах
вважаються недійсними без випису з реєстру, а таких виписів з
реєстру сторонами суду не представлено.
Відповідно до ст. 38 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, у випадку якщо
подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд
зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно
від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для
вирішення спору. Дана норма є імперативною та враховуючи положення
ст. 99 ГПК України поширюється і на суди апеляційної інстанції.
Проте, як свідчать матеріали справи Львівським апеляційним
господарським судом, в порушення положень ст. 38 ГПК України,
виписи з реєстру від Компанії не витребувалися.
Таким чином, Львівським апеляційним господарським судом
безпідставно не прийнято до уваги акти приймання-передачі
природного газу за липень-серпень 2000 року, оскільки факт
відсутності у Компанії необхідних виписок з реєстру судом не
доведено.
Як вбачається з матеріалів справи, Львівський апеляційний
господарський суд погоджується з висновком господарського суду
Волинської області про те, що Компанією не доведено факт
правонаступництва прав та обов'язків ДК "Торговий дім "Газ
України" щодо права стягнення з Товариства саме заборгованості в
сумі 3143685,63 грн. Такого висновку Львівський апеляційний
господарський суд дійшов в наслідок того, що Компанією не надано
суду аудиторського висновку на підтвердження передаточного балансу
ДК "Торговий дім "Газ України" та розшифровку кредиторської
заборгованості по ВАТ "Волиньгаз".
Колегія суддів не вважає такий висновок неправильним,
оскільки за змістом пункту 1 статті 5 Закону України "Про
підприємства в Україні" ( 887-12 ) (887-12)
та пункту 3 статті 6 Закону
України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
підставою для створення
підприємства є рішення власника (власників) майна чи
уповноваженого ним (ними) органу, підприємства-засновника.
Як свідчать матеріали справи, відповідно до рішення
спостережної ради Національної акціонерної компанії "Нафтогаз
України" від 26.12.2000 р. про створення дочірньої компанії "Газ
України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та
прийнятому на виконання вищезазначеного рішення наказу
Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від
18.01.2001 р. N 14, Компанія є правонаступником прав та обов'язків
ДК "Торговий дім України" та Головного управління з експлуатації
систем газопостачання природного та скрапленого газу
"Головпобудгаз" ДК "Укртрансгаз".
Згідно зі ст. 34 Закону України "Про підприємства в Україні"
( 887-12 ) (887-12)
, у разі злиття підприємства з іншим підприємством, усі
майнові права та обов'язки кожного з них переходять до
підприємства, яке виникло в результаті злиття. При приєднанні
одного підприємства до іншого до останнього, відповідно,
переходять усі майнові права та обов'язки приєднаного
підприємства.
Відповідно до пункту 4 статті 34 Закону України "Про
підприємства в Україні" ( 887-12 ) (887-12)
підприємство вважається
реорганізованим з моменту виключення його з державного реєстру
України. Як свідчать матеріали справи, судами попередніх інстанцій
під час розгляду справи у Компанії не витребувався витяг із
державного реєстру про виключення ДК "Торговий дім "Газ України" з
Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
Таким чином, колегія суду не погоджується з позицією
Львівського апеляційного господарського суду щодо неможливості
встановити факт правонаступництва щодо заборгованості Товариства в
наслідок відсутності аудиторського висновку на підтвердження
передаточного балансу ДК "Торговий дім "Газ України", оскільки
закон не ставить в залежність факт здійснення правонаступництва
від існування аудиторського висновку на підтвердження
передаточного балансу. Щодо решти документів, якими
підтверджується факт правонаступництва Компанією прав та
обов'язків ДК "Торговий дім "Газ України", як от: рішення власника
про створення Компанії, статут Компанії, свідоцтво про державну
реєстрацію, то всі вони є в матеріалах справи.
На підставі вищенаведеного колегія суддів вважає, що
Львівським апеляційним господарським судом неповно з'ясовані
фактичні обставини справи, що мають значення для правильного
вирішення спору внаслідок чого прийняті необгрунтовані рішення та
постанова по даній справі. Касаційна ж інстанція згідно з частиною
другою статті 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази, оскільки правова оцінка обставин
та достовірності доказів по справі згідно з законом є виключною
прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.
За таких обставин колегія суддів вважає, що постанова
Львівського апеляційного господарського суду підлягає скасуванню,
а справа направленню на новий розгляд.
У новому розгляді справи господарському суду необхідно
встановити обставини, зазначені у даній постанові, і, зокрема,
наявність у Компанії документів (виписок з реєстрів), що
підтверджують факт отримання Товариством від ДК "Торговий дім "Газ
України" природного газу впродовж липня та серпня 2000 року.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України, П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України"
НАК "Нафтогаз України" задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Волинської області від
20.11.03 року та постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 16.02.04 скасувати.
3. Справу N 06/138-27.1 передати на новий розгляд до
господарського суду Волинської області.