ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.06.2004 Справа N 31916
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Овечкіна В.Е.,
суддів Чернова Є.В.,
Цвігун В.Л.,
розглянув касаційну Міністерства екології та природних ресурсів
скаргу України
на ухвалу від 24.12.03 Житомирського апеляційного
господарського суду
у справі № 31916 господарського суду Житомирської
області
за позовом Міністерства екології та природних ресурсів
України
до Коростишівської районної державної
адміністрації
про визнання недійсними рішення відповідача щодо реєстрації СП
“Іскор”
У справі взяли участь представники
позивача: не з’явився
відповідача: Потійчук М.А. довір. у справі
Ухвалою господарського суду від 24.11.03 позовну заяву
Міністерства екології та природних ресурсів України повернуто
позивачу без розгляду на підставі п. 1 ст. 63 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки позовну заяву підписано особою, яка не має
права її підписувати (суддя Зарудяна Л.О.).
Ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від
24.12.2003 попередню ухвалу господарського суду від 24.11.03
залишено без змін на підставі п. 1 ст. 97 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
. Ухвалу мотивовано тим, що додана до апеляційної
скарги довіреність № 9199/12-10 від 19.09.03 не уповноважує на
оскарження ухвали суду першої інстанції генерального директора
казенного підприємства “Кіровгеологія” Бакарджієва А.Х.,
оскільки даний документ, виданий Міністерством екології та
природних ресурсів, м. Києв уповноважує його представляти
інтереси Міністерства у справах про визнання недійсним
установчих документів СП “Іскор” та скасування державної
реєстрації цього підприємства з правом підпису та подання
позовних заяв у справах відносно СП “Іскор”, оскаржувати рішення
суду по даним справам (колегія суддів у складі: головуючого-
Ляхевич А.А., Вечірка І.О., Черпака Ю.К.).
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, Міністерство екології та
природних ресурсів України звернулося з касаційною скаргою, в
якій просить ухвалу Житомирського апеляційного господарського
суду від 24.12.03 скасувати як таку, що прийнята з порушенням
норм процесуального права та ст. 55 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, відповідно до якої кожному гарантується право на
оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної
влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових
осіб.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет
надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної
оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм
процесуального права, згідно з вимогами ст. 111-5 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у касаційному порядку судові
рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних
обставин справи перевіряє застосування судами попередніх
інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна
інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові
господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Судами попередніх інстанцій встановлене наступне.
Позовну заяву Міністерства екології та природних ресурсів було
підписано особою, яка не має права її підписувати. Так, з
доручення від 17.09.03 № 9199/12-10 вбачається, що Міністерством
екології та природних ресурсів надано право гр.Бакаржієву А.Х.
представляти інтереси Міністерства у справі про визнання
недійсними установчих документів СП “Іскор” та скасування
державної реєстрації цього підприємства з правом підпису та
подання позовних заяв у справах відносно СП “Іскор”. Однак цією
довіреністю не уповноважено гр. Бакаржієва А.Х. підписувати та
подавати до суду позовні заяви до Коростишівської
райдержадміністрації про визнання недійсним рішення.
Виходячи зі змісту ст. 64 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, довіреністю
визнається письмове уповноваження, яке видається однією особою
іншій особі для представництва перед третіми особами.
В довіреності має бути чітко зазначено повноваження
уповноваженої особи.
Відповідно до ст. 54 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
позовна заява
подається до господарського суду в письмовій формі і
підписується повноважною посадовою особою позивача або його
представником, прокурором чи його заступником, громадянином –
суб’єктом підприємницької діяльності або його представником.
Попередні судові інстанції дійшли необґрунтованого висновку, що
надана довіреність не є належним доказом повноваження
Бакарджієва А.Х. представляти інтереси Міністерства на
підписання позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг,
оскільки предметом спору є визнання недійсним рішення
Коростишівської районної державної адміністрації щодо скасування
державної реєстрації СП “Іскор”.
В довіреності від 17.09.03 зазначено, що гр. Бакарджієв А.Х.
уповноважений представляти інтереси Мінекоресурсів України у
справі про визнання недійсними установчих документів СП “Іскор”
та скасування державної реєстрації і ліквідації цього
підприємства, а також інших взаємовідносин, зв’язаних з СП
“Іскор” у всіх судових, адміністративних, правоохоронних та
виконавчих органах та інстанціях з усіма правами, які надані
законодавством України позивачу, відповідачу, представнику та
третім особам в тому числі з правом підпису та надання позовних
заяв у справах відносно СП “Іскор”, оскаржувати рішення
суду...”.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що
ухвала від 24.11.03 господарського суду Житомирської області та
ухвала від 24.12.03 Житомирського апеляційного господарського
суду підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з порушенням
норм матеріального та процесуального права.
При цьому колегія суддів зазначає, що оскільки в матеріалах
справи відсутня позовна заява, позивачу слід направити її до
господарського суду Житомирської області.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, 111-9-13 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Міністерства екології та природних ресурсів
України задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Житомирської області від 24.11.03
та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від
24.12.03 у справі № 31916 господарського суду Житомирської
області – скасувати.
3. Матеріли справи направити до господарського суду Житомирської
області.
4. Зобов’язати позивача направити позовну заяву до
господарського суду Житомирської області для розгляду по суті.