Вищий господарський суд України
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
10.06.2004                           Справа N 02-03/2916/3
                               Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
головуючого
суддів
 
за   участю   представників
сторін
позивача
відповідача
 
розглянувши у відкритому     Товариства з обмеженою
судовому  засіданні          відповідальністю "М"
касаційну скаргу
 
на постанову                 Київського апеляційного
                             господарського суду
від
                             17.12.2003р.
 
у справі                     №    02-03/2916/3
                             господарського суду Київської області
 
за позовом                   Товариства з обмеженою
                             відповідальністю "М"
 
до                           Києво-Святошинської державної
                             податкової інспекції Київської
                             області
 
про                          визнання недійсним податкового
                             повідомлення-рішення № 0003352301/0
                             від 19.09.2003р.
 
Товариство з  обмеженою   відповідальністю   "М"   звернулось   до
господарського    суду    Київської    області    з   позовом   до
КиєвоСвятошинської  державної   податкової   інспекції   Київської
області  про   визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
№ 0003352301/0 від 19.09.2003р.
 
Ухвалою господарського суду Київської області від  22.10.2003р.  у
даній  справі позовні матеріали повернуті позивачу без розгляду на
підставі   статті 63 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  у  зв'язку  з  тим,  що у позовній заяві не вказано
обставин, на яких ґрунтується позовна вимога.
 
Постановою Київського  апеляційного  господарського  суду  від  17
грудня  2003 року ухвалу господарського суду Київської області від
22.10.2003р.  залишено  без  змін,  а  апеляційну  скаргу  -   без
задоволення.  Рішення суду вмотивоване тим,  що в порушення статті
54 Господарського процесуального кодексу України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          з
тексту  позовної  заяви  не вбачається на чому ґрунтується позовна
заява,  на яких обставинах. Крім того, до позовної заяви не додано
жодних  доказів,  які  б  підтверджували  обставини,  викладені  у
позовній заяві,  зокрема,  контракт № 24 від  25.10.2002р.,  копії
вантажно-митних    декларацій    за   перевіряємий   період,   які
підтверджують  виконання  учасниками  договірних   відносин   умов
вищезгаданого  контракту,  виписки кредитної установи про фактичне
зарахування коштів, отриманих продавцем від іноземного контрагента
по укладеному контракту № 24 від 25.10.2002р.
 
Товариство з   обмеженою   відповідальністю   "М"   просить  Вищий
господарський суд України здійснити перегляд матеріалів  справи  у
касаційному   порядку,   скасувати   ухвалу   господарського  суду
Київської  області  від  22.10.2003р.  та   постанову   Київського
апеляційного  суду  від  17.12.2003р.  у  справі,  посилаючись  на
неправильне застосування господарським судом апеляційної інстанції
норм  матеріального  та  процесуального права.  При цьому скаржник
обґрунтовує касаційну скаргу тим,  що  у  відповідності  до  п.3.2
Роз'яснень  Вищого  арбітражного  суду   України  від 18.09.1997р.
№ 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського
процесуального  кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        " якщо у позовній заяві
є посилання на докази,  що підтверджують викладені обставини,  але
самі  докази  до  позовної заяви не додані,  таку позовну заяву не
можна повертати з посиланням на статтю 63 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
У  цьому  випадку  суддя  у  процесі підготовки справи до розгляду
ухвалою витребовує ці докази від  позивача  чи  відповідача.  Крім
того,  докази,  на  відсутність яких посилається господарський суд
Київської області в своїй ухвалі,  взагалі не стосуються обставин,
на   які   посилається  скаржник.  На  думку  скаржника,  головною
підставою      для   визнання   податкового   повідомлення-рішення
№ 0003352301/0 від 19.09.2003р. недійсним є той факт, що податкова
інспекція  не  мала  права  проводити  перевірку  та  нараховувати
штрафні санкції стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів)
у випадку коли вони стосуються порушення строку повернення  валюти
із-за  кордону,  встановленого  ст.  1 Закону України "Про порядок
погашення   розрахунків     в  іноземній  валюті"  ( 185/94-ВР  ) (185/94-ВР)
        
№ 185/94-ВР від 23.09.1994р. Таким чином, перелік документів, який
зазначений господарським судом  Київської  області  в  ухвалі  від
22.10.2003р.   стосується   взагалі   інших   обставин,   на  яких
ґрунтується позовна вимога.
 
Заслухавши доповідь судді,  перевіривши наявні матеріали справи на
предмет  правильності  застосування  норм  процесуального  права в
ухвалі  господарського  суду  Київської   області   та   постанові
Київського апеляційного господарського суду у даній справі,  Вищий
господарський суд України вважає,  що  касаційна  скарга  підлягає
задоволенню.
 
Підставою повернення   позовної   заяви   Товариства  з  обмеженою
відповідальністю "М" в ухвалі місцевого суду зазначено відсутність
доказів,  що  підтверджують  викладені  в  заяві  обставини.  Така
підстава повернення визначена у пункті 3 частини першої статті  63
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Вищим господарським судом України приймається до уваги, що позовна
заява повертається без розгляду у разі її невідповідності приписам
статті  54  Господарського  процесуального  кодексу України.  Крім
того,  якщо  у  позовній  заяві  є   посилання   на   докази,   що
підтверджують  викладені  обставини,  але  самі докази до позовної
заяви не додані,  таку заяву не можна повертати  з  посиланням  на
статтю  63    Господарського   процесуального   кодексу    України
( 1798-12 ) (1798-12)
        .  У цьому випадку суддя у процесі підготовки справи до
розгляду ухвалою витребовує ці докази від позивача чи відповідача.
 
Таким чином,   переглянута   у   касаційному   порядку   постанова
визнається прийнятою за неправильного застосування статей  54,  63
Господарського  процесуального  кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  що
відповідно приписів частини першої статті 111-10 названого кодексу
є підставою для скасування цієї ухвали.
 
За таких   обставин,  касаційна  скарга  підлягає  задоволенню,  а
постанова Київського апеляційного господарського суду - скасуванню
на   підставі   частини   першої   статті   111-10  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Під час розгляду справи місцевому господарському суду  слід  вжити
всі   передбачені   законом   засоби  для  всебічного,  повного  і
об'єктивного встановлення  обставин  справи,  прав  та  обов'язків
сторін  і  в  залежності  від встановленого та відповідно до вимог
чинного законодавства вирішити спір.
 
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9,
111-10,   111-11,  111-12,  111-13  Господарського  процесуального
кодексу України, Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Ухвалу господарського суду Київської області від  22.10.2003р.  та
постанову   Київського   апеляційного   господарського   суду  від
17.12.2003р.  у справі № 02-03/2916/3 скасувати,  справу скерувати
на  розгляд  позову  по  суті  до  господарського  суду  Київської
області.