ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.06.2004 Справа N 1/476-26/312
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 23.09.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючий ), Вовка І.В., Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційні скарги Давидівської сільської ради та виконкому
Давидівської сільської ради на постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 16.02.2004 р. у справі за позовом ТзОВ
"Птахофабрика "Давидівська" до Давидівської сільської ради та
Виконкому Давидівської сільської ради про визнання недійсним
рішення та спонукання до вчинення певних дій.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши
матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд
У С Т А Н О В И В:
У вересні 2002 року ТОВ "Птахофабрика "Давидівська"
звернулося до суду з позовною заявою до Давидівської сільської
ради та виконкому Давидівської сільської ради про визнання
недійсним рішення від 09.08.2002 р. N 28 та зобов'язання виконком
цієї ради оформити право власності на об'єкти нерухомого майна, з
видачею свідоцтв про право власності.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням господарського суду Львівської області від
03.10.2003 р. (суддя Кравчук Н.М.) позов задоволено, рішення
Давидівської сільської ради від 09.08.2002 р. N 28 було визнано
недійсним, Давидівську сільську раду зобов'язано оформити право
власності на об'єкти нерухомого майна - пташники: N 1 (літ. Ж,
заг. пл 1323,4 м.кв.), N 2
, N 4 , N 5 , N 6 , N 7
, N 29 , N 30 , N 31
( літ. Г-1, заг. пл 1044,5 м.кв. та бригадні дома: N 1 ( літ. В-1,
заг. пл 36,3 м.кв.) та N 2 ( літ. 3-1, заг. пл 78,1 м.кв.), які
розташовані по вул. Львівській 2 а в с. Давидів Пустомитівського
району Львівської області та належать "Птахофабриці "Давидівська"
у формі товариства з обмеженою відповідальністю, с. Давидів
Львівської області, з видачею свідоцтв про право власності; з
Давидівської сільської ради стягнуто 85 грн. витрат по сплаті
державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу та 3000 грн. витрат по оплаті за
надану юридичну допомогу.
Відповідач оскаржив зазначене рішення суду в апеляційному
порядку.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
16.02.2002 р. (судді Кузь В.Л. - головуючий, Бойко С.М.,
Давид Л.Л.) рішення господарського суду Львівської області від
03-18.10.2002 р. змінено, та п.3 резолютивної частини даного
рішення викладено в наступній редакції: "Зобов'язати виконком
Давидівської сільської ради оформити право власності на об'єкти
нерухомого майна - пташники: N 1 (літ. Ж, заг. пл 1323,4 м.кв.),
N 2 , N 3 , N 4 , N 5 , N 6
, N 29
, N 31( літ. Г-1, заг. пл
1044,5 м.кв. та бригадні дома: N 1 ( літ. В-1, заг. пл
36,3 м.кв.) та N 2 ( літ. 3-1, заг. пл 78,1 м.кв.), які
розташовані по вул. Львівській 2 а в с. Давидів Пустомитівського
району Львівської області та належать "Птахофабриці "Давидівська"
у формі товариства з обмеженою відповідальністю, с. Давидів
Львівської області, з видачею свідоцтв про право власності".
В касаційній скарзі Давидівська сільська рада просить
постанову Львівського апеляційного господарського суду від
28.11.2002 р. та рішення господарського суду Львівської області
від 03-18.10.2002 р. в частині визнання недійсним рішення
Давидівської сільської ради від 09.08.2002 р. N 28 скасувати та
припинити провадження по справі в цій частині, у зв'язку з
відсутністю предмета спору, та в частині стягнення з Давидівської
сільської ради 3000 грн. витрат по сплаті за надану юридичну
допомогу скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні
цієї вимоги відмовити, посилаючись на порушення судом норм
матеріального та процесуального права.
В касаційній скарзі виконком Давидівської сільської ради
просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від
28.11.2002 р. та рішення господарського суду Львівської області
від 03-18.10.2002 р. в частині зобов'язання виконавчого комітету
Давидівської ради оформити право власності позивача на об'єкти
нерухомого майна з видачею свідоцтв про право власності скасувати
та припинити провадження по справі в цій частині у зв'язку з
відсутністю предмета спору, посилаючись на порушення судом норм
матеріального та процесуального права.
Касаційну скаргу Давидівської сільської ради Пустомитівського
району, Львівської області задовольнити частково, а у задоволенні
касаційної скарги виконкому Давидівської сільської ради відмовити
повністю виходячи з наступного.
Як встановлено судом, рішення Давидівської сільської ради
Пустомитівського району, Львівської області N 28 від 09.08.2002 р.
було відмінено рішення виконавчого комітету цієї ради N 131 від
26.10.2001 р., яким було доручено Львівському ОБТІ провести
реєстрацію та оформити свідоцтво на право власності на виробничі
будівлі згідно акту прийому-передачі у статутний фонд ТОВ
"Птахофабрика "Давидівська". (а.с. 5-6)
При цьому задовольняючи позов щодо визнання недійсним рішення
Давидівської сільської ради від 09.08.2002 р., суд обґрунтовано
виходив з того, що його було прийнято без врахування положень
Закону України, зокрема, ст.ст. 30, 59, пункту 4 Інструкції про
порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого
майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб,
затвердженої наказом Держкомбуду України від 09.06.1998 р. N 121
( z0399-98 ) (z0399-98)
, зареєстрованої Мінюстом України 26.06.1998 р.
N 399/2839; пунктів 6 та 15 Додатку N 1 до Тимчасового положення
про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно,
затверджене наказом Мінюсту України N 7/5 ( z0157-02 ) (z0157-02)
від
07.02.2002 р. і зареєстрованого 18.02.2002 р. за N 157/6445,
ст. 12 Закону України "Про господарські товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
,
ст. 26 Закону України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
, ст. 10 Закону
України "Про підприємства в України" ( 887-12 ) (887-12)
.
При цьому суд підставно звернув увагу і на те, що у порушення
ст.ст. 6, 143 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
при ухваленні
оспореного позивачем рішення, Давидівська сільська рада увійшла в
оцінку обставин створення ТОВ "Птахофабрика" "Давидівська" при
тому, що установчі документи даного товариства в установленому
порядку недійсними не визнано.
Водночас, виходячи з припису ст.ст. 5, 11, 16 Закону України
"Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
та положень
ст. 26 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
суд апеляційної інстанції, правомірно
змінюючи рішення господарського суду, поклав заявлені за позовом
зобов'язання на виконком згаданої місцевої ради.
Посилання ж в касаційних скаргах на те, що рішенням
Давидівської сільської ради N 200 від 23.12.2003 р. було скасовано
рішення N 28 від 09.08.2002 р., яке оспорюється позивачем, а тому
відсутній предмет спору, то з огляду його змісту, а також того, що
на час прийняття господарським судом рішення вказаного рішення не
існувало, це посилання не заслуговує на увагу.
Разом з тим, не можна погодитись з покладанням судом на
Давидівську сільську раду витрат в сумі 3000 грн. за надані
позивачу юридичні послуги.
Суд встановивши, що юридичні послуги надавались не адвокатом,
а приватним підприємцем, помилково прийшов до висновку про їх
стягнення, і, зокрема, не врахував, що ст. 44 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
передбачає відшкодування сум сплачених стороною за
отримання послуг лише адвокатам, а не будь-яким іншим
представникам.
Отже, судові рішення в частині стягнення з Давидівської
сільської ради 3000 грн. витрат з оплати юридичної допомоги,
підлягають скасуванню, з відмовою позивачу в її стягненні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Давидівської сільської ради Пустомитівського
району, Львівської області задовольнити частково.
Касаційну скаргу виконкому Давидівської сільської ради
залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
16.02.2004 р. та рішення господарського суду Львівської області
від 03.10.2003 р. в частині стягнення 3000 грн. витрат з оплати
юридичної допомоги скасувати і в її стягненні відмовити.
В решті постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 16.02.2004 р. та рішення господарського суду Львівської
області від 03.10.2003 р. залишити без змін.
Доручити господарському суду Львівської області, в разі
виконання наказу щодо стягнення 3000 грн. витрат з оплати
юридичної допомоги, видати зворотний наказ.