ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.06.2004 Справа N 9/432
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Удовиченка О.С.,
суддів Бур'янової С.С., Грека Б.М.
розглянувши
касаційну скаргу ТОВ "XXX"
на постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 25.02.2004 року
у справі № 9/432
за позовом ТОВ "XXX"
до ПФУ в H-ському районі
про стягнення 33351,20 грн.
За участю представників сторін
від позивача А.А.А. дов. від 01.06.04р. № 14,
від відповідача Б.Б.Б. дов. від 04.06.04р. № 947-06/6-18
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Сумської області від 02.10.2003 року
(суддя Лущик М.С.) позовні вимоги позивача задоволено та
зобов'язано відповідача провести списання безнадійного податкового
боргу ТОВ "XXX", а саме 774,30 грн. недоїмки по збору на
обов'язкове державне пенсійне страхування, 30479,13 грн. штрафних
санкцій, 2097,77 грн. пені, стягнуто з відповідача на користь
позивача 51,00 грн. державного мита та 118,00 грн. судових витрат.
Суд, приймаючи рішення, посилається на п.п. 3.4 п. 3 Порядку
списання безнадійного податкового боргу платників податків
( z0016-02 ) (z0016-02)
, затвердженого наказом ДПА України від 14.03.2001
року № 103.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
25.02.2004 року зазначене рішення суду першої інстанції скасовано,
в задоволенні позовних вимог відмовлено через порушення судом
першої інстанції норм матеріального права.
Доповідач по справі - суддя Бур'янова С.С.
Не погоджуючись з постановою апеляційного суду, позивач звернувся
із касаційною скаргою до Вищого господарського суду України в якій
просить скасувати постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 25.02.2004 року, а рішення господарського
суду Сумської області від 02.10.2003 року залишити без змін,
посилаючись на невірне застосування судом апеляційної інстанції
норм матеріального права, а саме положень Порядку списання
безнадійного податкового боргу платників податків ( z0016-02 ) (z0016-02)
,
затвердженого наказом ДПА України від 14.03.2001 року № 103 та
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.2000 р. за № 2181-ІІІ (далі по тексту -
Закон).
У відзиві на касаційну скаргу, відповідач заперечує проти доводів
викладених в ній, вважає їх безпідставними і просить у задоволенні
касаційної скарги відмовити, а постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 25.02.2004 року по справі № 9/432 залишити
без змін.
Заслухавши суддю - доповідача та доводи представників сторін,
проаналізувавши правильність застосування судами норм
матеріального і процесуального права, судова колегія вважає, що
касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з
наступного.
Як видно з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовною
заявою про списання з нього безнадійного податкового боргу у
розмірі 33351,20 грн. внаслідок виникнення форс - мажорних
обставин відповідно до п. 18.2 ст. 18 Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Відповідно до п.п. 18.2.1 п. 18.2 ст. 18 Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
підлягає списанню безнадійний податковий борг, в тому числі пеня,
нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції.
Згідно п.п. 18.2.3 цього пункту податкові органи здійснюють
щоквартальне списання безнадійного податкового боргу. Порядок
такого списання визначається центральним податковим органом за
узгодженням з Міністерством фінансів України.
Як передбачено п. 3.4 Порядку списання безнадійного податкового
боргу платників податків ( z0016-02 ) (z0016-02)
, затвердженого наказом ДПА
України від 14.03.2001 року № 103, зареєстрованого в Міністерстві
юстиції України 10 січня 2002 року за № 16/6304, під безнадійним
податковим боргом розуміється податковий борг юридичних або
фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс
- мажорних обставин), тобто не з вини платників податків, і які
неможливо упередити або запобігти своїм заходам, за умови, що форс
- мажорні обставини безпосередньо вплинули на своєчасне виконання
податкових зобов'язань.
Факт непереборної сили має бути засвідчений у встановленому чинним
законодавством порядку. Судом першої інстанції на підставі оцінки,
яка відповідає вимогам ст. 43 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, висновку Торгово - промислової палати
від 20.06.2003 року № 6915/059 визначено наявність у позивача
форс- мажорних обставин станом на 14.04.2003 року.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій,
відповідно до довідки позивача від 04.08.2003 року станом на 14
квітня 2003 року за позивачем рахуються такі суми податкового
боргу: заборгованість по збору на загальнообов'язкове державне
пенсійне страхування в сумі 774,30 грн., штрафні санкції в сумі
30479,13 грн. та пеня в сумі 2097,77 грн.
Господарські суди приймаючи судові рішення не дали оцінку тому
факту, а на підставі якого документу було нараховано податковий
борг і чи є він взагалі. В матеріалах справи відсутній зазначений
документ.
Враховуючи викладене, висновок апеляційного суду про відсутність
зв'язку між боргом та форс - мажорними обставинами передчасний.
Крім того, господарські суди розглядаючи справу не встановили коли
саме виник податковий борг, до чи після обставин виникнення форс -
мажорних обставин (непереборної сили).
Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій не дана оцінка
всім зібраним по справі доказам та фактичним обставинам справи,
доводам та запереченням сторін, а висновки судів необгрунтовані.
За таких обставин постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 25.02.2004 року та рішення господарського
суду Сумської області від 02.10.2003 року у справі № 9\432 не
можна визнати такими, що відповідають фактичним обставинам справи,
вимогам закону, а тому підлягають скасуванню, а справа направленню
на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи слід врахувати викладене, повно та
всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати оцінку зібраним
по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності
від встановленого та вимог закону, постановити законне та
обгрунтоване рішення.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-10 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТОВ "XXX" задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
25.02.2004 року та рішення господарського суду Сумської області
від 02.10.2003 року скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Сумської
області.
Головуючий Удовиченко О.С.
Судді Бур'янова С.С.
Грек Б.М.