ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.06.2004 Справа N 21/03-04-423
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
розглянувши у ПП “І” та ЗАТ “Промислова інжинірінг-
відкритому судовому компанія “МГК”
засіданні касаційну
скаргу
на постанову від 13.04.2004 Одеського апеляційного
господарського суду
у справі № 21/03-04-423 господарського суду
Одеської області
за позовом ПП “І”
та ЗАТ “Промислова інжинірінг-компанія
“МГК” (надалі - ЗАТ “ПІК “МГК”)
до Чорноморської регіональної митниці
про зобов'язання здійснити митне оформлення товарів,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 26.01.2004 господарського суду Одеської області
позов задоволено – на підставі ч. 1 ст. 7 Закону України “Про
правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення
внаслідок Чорнобильської катастрофи” ( 791а-12 ) (791а-12)
та п. 11.36 ст.
11 Закону України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
зобов'язано відповідача проводити митне оформлення товарів, що
надходять згідно контракту № АL – 16/12/2003 від 16.12.2003 між
ПП “І” та Компанією “Alfa United Group Inc” в адресу ЗАТ
“Промислова інжинірінг - компанія “МГК” (згідно договору комісії
№ 12/03 від 15.12.2003 між ПП “І” та ЗАТ “Промислова інжинірінг-
компанія “МГК”) без сплати податку на додану вартість, крім
підакцизних товарів та товарів груп 01-24 Української
класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності. Рішення
мотивоване тими обставинами, що після введення в дію Закону
України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від
03.04.97 до статті 7 Закону України “Про правовий режим
території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок
Чорнобильської катастрофи” ( 791а-12 ) (791а-12)
не вносилися зміни в
частині звільнення від сплати податку на додану вартість з
товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію
України, а ЗАТ “ПІК “МГК” знаходиться на території, що віднесена
до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Постановою від 13.04.2004 Одеського апеляційного господарського
суду рішення скасовано, в позові відмовлено з огляду на те, що у
відповідності із Законом України від 17.12.96 № 608/96-ВР “Про
визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів
України з питань оподаткування товарів, що ввозяться на митну
територію України” скасовано пільги в частині звільнення від
сплати ввізного мита, митних та акцизних зборів і податку на
додану вартість з товарів, що ввозяться на митну територію
України, які (пільги) визначалися ст. 7 Закону України “Про
правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення
внаслідок Чорнобильської катастрофи” ( 791а-12 ) (791а-12)
.
Позивачі у поданій касаційній скарзі просять постанову
скасувати, первісне рішення залишити без змін, оскільки
вважають, що з прийняттям 03.04.97 Закону України “Про податок
на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
дія ч. 1 ст. 7 Закону України
“Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного
забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” ( 791а-12 ) (791а-12)
в
частині звільнення від сплати податку на додану вартість
припинена не була, а єдине обмеження стосовно сплати податку на
додану вартість встановлено п. 11.36 ст. 11 Закону України “Про
податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, згідно якого пільги з
податку на додану вартість, встановлені для платників, які
знаходяться на території вільних та інших спеціальних зон, режим
оподаткування яких відрізняється від загального, надаються з
урахуванням того, що цей режим не поширюється на операції з
продажу підакцизних товарів та товарів 1-24 груп Української
класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, а також на
операції з ввезення (пересилання) на митну територію України
зазначених товарів.
Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет
правильності застосування судом апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права та заслухавши пояснення
присутніх у засіданні представників сторін, дійшла висновку, що
касаційна скарга позивачів підлягає задоволенню, а оскаржувана
постанова – скасуванню із залишенням без змін рішення суду
першої інстанції з наступних підстав.
На спірні митні правовідносини, пов'язані з відмовою відповідача
у митному оформленні товарів, які надходять на адресу ЗАТ “ПІК
“МГК” (м. Славутич Київської області), без сплати податку на
додану вартість, поширюється дія ч. 1 ст. 7 Закону України “Про
правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення
внаслідок Чорнобильської катастрофи” ( 791а-12 ) (791а-12)
та п. 11.36 ст.
11 Закону України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
в редакції від 24.12.2002, чим спростовуються помилкові
посилання відповідача та суду апеляційної інстанції в
обґрунтування своїх висновків на Закон України “Про визнання
такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів з питань
оподаткування підакцизних товарів” від 22.12.95 № 498/95-ВР та
Закон України “Про визнання такими, що втратили чинність, деяких
законодавчих актів України з питань оподаткування товарів, що
ввозяться (пересилаються) на митну територію України” ( 608/96-ВР ) (608/96-ВР)
від 17.12.96 № 608/96-ВР, які не стосуються спірних
відносин, оскільки врегульовують лише питання скасування пільг
зі сплати існуючого тоді (до 01.10.97) податку на добавлену
вартість, що надавалися підприємствам, розташованим у зонах
гарантованого добровільного відселення та посиленого
радіоекологічного контролю.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, листом
від 30.12.2003 № 2/26-01/13244 Чорноморська регіональна митниця
відмовила ПП “І” у проведенні митного оформлення товарів, що
надходять згідно контракту № АL-16/12/2003 від 16.12.2003 між ПП
“І” та Компанією “Alfa United Group Inc” на адресу ЗАТ “ПІК
“МГК” без сплати податку на додану вартість, з мотивів
скасування Законами України від 22.12.95 № 4998/95-ВР та від
17.12.96 № 608/96 – ВР пільг в частині звільнення суб'єктів
спеціальних зон посиленого радіоекологічного контролю від сплати
податку на додану вартість з товарів, які ввозяться
(пересилаються) на митну територію України.
ЗАТ “ПІК “МГК” зареєстровано 15.04.98 на підставі рішення
Славутицького міськвиконкому № 167 за місцезнаходженням –
м. Славутич, Ленінградський квартал, 1 кв. 55, що
підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с. 15) та
довідкою Київоблстатуправління від 16.04.98 № 2477 (а.с. 16).
Постановою КМ УРСР “Про організацію виконання постанов ВР УРСР
про порядок введення в дію законів УРСР “Про правовий режим
території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок
Чорнобильської катастрофи” ( 791а-12 ) (791а-12)
та “Про статус і
соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи”, затверджено додаток № 1 – перелік
населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення,
згідно якого до зони посиленого радіоекологічного контролю
віднесено м. Славутич, Київської області.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України “Про правовий режим
території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок
Чорнобильської катастрофи” ( 791а-12 ) (791а-12)
підприємства, об'єднання
і організації, колгоспи, радгоспи, розташовані у зонах
гарантованого добровільного відселення та посиленого
радіоекологічного контролю звільняються від оподаткування, крім
платежів і відрахувань до місцевих бюджетів.
Закон України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від
03.04.97 № 168/97-ВР набрав чинності з 01.10.97. У зв'язку з
його прийняттям до ч. 1 ст. 7 Закону України “Про правовий режим
території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок
Чорнобильської катастрофи” ( 791а-12 ) (791а-12)
стосовно звільнення від
оподаткування підприємств, розташованих у зонах посиленого
радіоекологічного контролю, зміни не вносилися.
Натомість пізніше Законом України “Про внесення змін до Закону
України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від
24.12.2002 № 346-1У (набрав чинності з 01.01.2003) статтю 11
Закону доповнено пунктом 11.36, у відповідності з яким пільги з
цього податку, встановлені для платників, які знаходяться на
території вільних та інших спеціальних зон, режим оподаткування
яких відрізняється від загального, надаються з урахуванням того,
що цей режим не поширюється на операції з продажу підакцизних
товарів та товарів 1-24 груп Української класифікації товарів
зовнішньоекономічної діяльності, а також на операції з ввезення
(пересилання) на митну територію України зазначених товарів.
З моменту втрати чинності Декретом КМ України від 26.12.92
№ 14-92 “Про податок на добавлену вартість” ( 14-92 ) (14-92)
та
набрання чинності Законом України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
(01.10.97) податок на
добавлену вартість перестав існувати як окремий вид податку, а
тому оформлене (запроваджене) Законом України від 17.12.96 №
608/96-ВР (набрав чинності з 28.12.96) скасування пільг в
частині звільнення від сплати податку на добавлену вартість з
товарів, які ввозяться на митну територію України, не можна
автоматично застосовувати до пільг зі сплати податку на додану
вартість, які підпадають під дію ч. 1 ст. 7 Закону
України “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного
забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” ( 791а-12 ) (791а-12)
.
Адже, після набрання чинності Законом України “Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від 03.04.97 до ч. 1 ст. 7 Закону
України “Про правовий режим території”, що зазнала
радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи”
не вносилося жодних змін з приводу скасування пільг, пов'язаних
зі звільненням підприємств, розташованих у зонах посиленого
радіоекологічного контролю, від сплати податку на додану
вартість з товарів, що ввозяться на митну територію України.
В зв'язку з цим колегія визнає помилковими висновки суду
апеляційної інстанції про скасування Законом України від
17.12.96 № 608/96-ВР ( 608/96-ВР ) (608/96-ВР)
(набрав чинності з 28.12.96)
пільг щодо звільнення ЗАТ “ПІК “МГК” від сплати податку на
додану вартість з товарів, які ввозяться на митну територію
України, оскільки вочевидь неможливо заздалегідь скасувати
пільги по сплаті того податку, який ще взагалі не встановлений
(запроваджений) у порядку, передбаченому ст. 1 Закону України
“Про систему оподаткування” ( 1251-12 ) (1251-12)
та не включений до
переліку загальнодержавних податків і зборів, вичерпно
визначених ст. 14 цього закону. Окрім того, такі висновки суду
по суті ґрунтуються на помилковому ототожненні відмінних один
від одного правових термінів “податок на добавлену вартість” та
“податок на додану вартість”, механізм справляння яких
відповідно визначався Декретом КМ України від 26.12.92 № 14-92
“Про податок на добавлену вартість” ( 14-92 ) (14-92)
та зараз
визначається Законом України “Про податок на додану вартість”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від 03.04.97 № 168/97-ВР.
Водночас касаційна інстанція погоджується з висновками суду
першої інстанції про розташування ЗАТ “ПІК “МГК” у спеціальній
зоні – зоні посиленого радіоактивного контролю, оскільки згідно
з ч. 1 ст. 7 Закону України “Про правовий режим території, що
зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської
катастрофи” ( 791а-12 ) (791а-12)
та п. 11.36 ст. 11 Закону України “Про
податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
в редакції від
24.12.2002 однією з підстав надання пільг з податку на додану
вартість є місцезнаходження (місце державної реєстрації)
платника податку, тобто вищезгадані правові норми
кореспондуються між собою в частині місця розташування
господарюючого суб'єкта, якому надано відповідні пільги.
При прийнятті первісного рішення про задоволення позову судом
враховано існуючі законодавчі обмеження щодо обсягу пільг з
податку на додану вартість, наданих господарюючим суб'єктам, які
знаходяться на території вільних та інших спеціальних зон, так
як згідно з п. 11.36 Закону України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
режим оподаткування у таких вільних та
інших спеціальних зонах не поширюється на операції з продажу
підакцизних товарів та товарів 1-24 груп Української
класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, а також на
операції з ввезення (пересилання) на митну територію України
зазначених товарів.
З огляду на те, що підставою скасування рішення від 26.01.2004
судом апеляційної інстанції стало помилкове застосування
останнім норм Закону України від 17.12.96 № 608/96-ВР “Про
визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів
України з питань оподаткування товарів, що ввозяться
(пересилаються) на митну територію України” ( 608/96-ВР ) (608/96-ВР)
та
незастосування норм ч. 1 ст. 7 Закону України “Про правовий
режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок
Чорнобильської катастрофи” ( 791а-12 ) (791а-12)
та п. 11.36 ст. 11 Закону
України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, а судом
першої інстанції встановлено необґрунтованість відмови
відповідача у митному оформленні товарів і ці обставини не
спростовано апеляційним господарським судом, первісне рішення
про задоволення позову є правомірним та відповідає чинному
законодавству і фактичним встановленим обставинам даної справи.
Зважаючи на наведене, колегія дійшла висновку про помилкове
застосування судом апеляційної інстанції до спірних митних
правовідносин норм матеріального та процесуального права, в
зв'язку з чим оскаржувана постанова підлягає скасуванню із
залишенням без змін рішення суду першої інстанції.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 6
ст. 111-9, ч. 1 ст. 111-10, ст. 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ПП “І” та ЗАТ “Промислова інжинірінг- компанія
“МГК” задовольнити.
Постанову від 13.04.2004 Одеського апеляційного господарського
суду у справі № 21/03-04-423 скасувати, а рішення від 26.01.2004
господарського суду Одеської області у даній справі залишити без
змін.
Стягнути з відповідача на користь ПП “І” 42 грн. 50 коп. витрат
по держмиту, сплаченому за перегляд справи в порядку касації.
Наказ доручити видати господарському суду Одеської області.