ВИЩИЙ   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

                           ПОСТАНОВА

                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 08.06.2004                                Справа N 2-23/11480-03

                           м. Київ

    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Удовиченка О.С.,

суддів Бур'янової С.С., Грека Б.М.

розглянувши

касаційну скаргу     Кримського республіканського відділення Фонду

                     соціального захисту інвалідів

на                   рішення   господарського   суду    Автономної

                     Республіки   Крим   від  18.12.2003 року   та

                     постанову    Севастопольського   апеляційного

                     господарського суду від 17.02.2004 року

у справі             № 2-23/11480-03

за позовом           Кримського республіканського відділення Фонду

                     соціального захисту інвалідів

до                   ОП "XXX"

про                  стягнення 11264,46 грн.

За участю представників сторін

від позивача А.А.А. дов. від 15.04.04р. № 01-1\9,

від відповідача Б.Б.Б. дов. від 04.06.04р. б\н

                            ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського   суду   Автономної  Республіки  Крим  від

18.12.2003 року  (суддя  Іщенко  Г.М.)  відмовлено  в  задоволенні

позовних  вимог  на  підставі  ст.ст.  18,  19 Закону України "Про

основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
        .

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду  від

17.02.2004  року  зазначене рішення суду першої інстанції залишено

без змін,  а апеляційна скарга позивача без задоволення з  тих  же

підстав.

Не погоджуючись з судовими рішеннями попередніх судових інстанцій,

позивач звернувся із касаційною скаргою до  Вищого  господарського

суду  України в якій просить скасувати рішення господарського суду

Автономної  Республіки  Крим  від  18.12.2003  року  та  постанову

Севастопольського  апеляційного господарського суду від 17.02.2004

року і прийняте нове рішення,  посилаючись на невірне застосування

судами норм матеріального і процесуального права.

Доповідач по справі суддя - Бур'янова С.С.

Заслухавши суддю  -  доповідача  та  доводи  представників сторін,

проаналізувавши    правильність    застосування    судами     норм

матеріального  і процесуального права,  судова колегія вважає,  що

касаційна  скарга  підлягає  частковому  задоволенню  виходячи   з

наступного.

Як встановлено  господарськими  судами   попередніх  інстанцій,  у

відповідності зі   звітом    відповідача    про    зайнятість    і

працевлаштування  інвалідів  по формі 10-П ( v0049202-02 ) (v0049202-02)
         за 2002

рік видно,  що середня чисельність штатних робітників складала 332

чоловіка,    а    кількість   робочих   місць   для   забезпечення

працевлаштування  інвалідів  відповідачем  згідно  ст.  19  Закону

України  "Про основи соціальної захищеності інвалідів  в  Україні"

( 875-12 ) (875-12)
         складала 13 місць,  фактично інвалідами було зайнято 10

робочих місць.

Згідно ст.  19 Закону України "Про основи  соціальної  захищеності

інвалідів  в  Україні"  ( 875-12 ) (875-12)
         підприємства повинні створювати

для забезпечення працевлаштування інвалідів робочі місця в розмірі

4 відсотків від загальної кількості працюючих.

Відповідно до  ст.  20  Закону  України  "Про  основи   соціальної

захищеності   інвалідів   в  Україні"  ( 875-12  ) (875-12)
          підприємства,

установи,   організації   незалежно   від   форм    власності    і

господарювання,   де  кількість  працюючих  інвалідів  менше,  ніж

встановлено нормативом,  щорічно сплачують відповідним відділенням

Фонду  соціального  захисту  інвалідів штрафні санкції,  сума яких

визначається  у  розмірі  середньорічної   заробітної   плати   на

відповідному підприємстві,  установі,  організації за кожне робоче

місце, не зайняте інвалідом.

Апеляційний господарський суд мотивуючи  постанову,  зазначив,  що

позивач  заявив  вимоги  про  стягнення  не  штрафних  санкцій,  а

вартості незайнятих  робочих  місць,  що  не  передбачено  Законом

України  "Про  основи  соціальної захищеності інвалідів в Україні"

( 875-12 ) (875-12)
        .

Однак, ні місцевий,  а ні апеляційний господарські  суди  не  дали

оцінки саме заявленим позовним вимогам позивача.

Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій не дана оцінка

всім зібраним по справі доказам та  фактичним  обставинам  справи,

доводам та запереченням сторін, а висновки суду необгрунтовані.

За таких   обставин   рішення   господарського   суду   Автономної

Республіки Крим від 18.12.2003 року та постанову Севастопольського

апеляційного  господарського  суду  від 17.02.2004 року у справі №

2-23\11480-2003 не можна визнати такими, що відповідають фактичним

обставинам справи, вимогам закону, а тому підлягають скасуванню, а

справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи  слід  врахувати  викладене,  повно  та

всебічно перевірити дійсні обставини справи,  дати оцінку зібраним

по справі доказам,  доводам та запереченням сторін і в  залежності

від   встановленого   та  вимог  закону,  постановити  законне  та

обгрунтоване рішення.

Керуючись   статтями  111-5,  111-7,  111-9,  111-10  ГПК  України

( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд

                           ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу  Кримського  республіканського  відділення  Фонду

соціального захисту інвалідів задовольнити частково.

Рішення господарського   суду   Автономної   Республіки  Крим  від

18.12.2003 року   та   постанову   Севастопольського  апеляційного

господарського суду від 17.02.2004 року скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Автономної

Республіки Крим.

Головуючий Удовиченко О.С.

Судді      Бур'янова С.С.

           Грек Б.М.